Ухвала суду № 54156606, 09.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/14637/2015 Головуючий у 1 інстанції Притула Н.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого - Шахової О.В.

суддів: Вербової І.М.,Поливач Л.Д .

при секретарі Бугай О.О.

розглянула в відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», поданою його представником Мазурок КатериноюВолодимирівною, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 вересня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2013 року ПАТ «Райффайзен банк Аваль» звернулось до суду з зазначеним позов, який згодом уточнило, і остаточно просило, стягнути у солідарному порядку з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором №014/5636/74/55377 від 15 травня 2007 року у сумі 253 673,58 доларів США або 3 007 202,12 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15 травня 2007 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір за умовами якого отримала кредит в розмірі 151 500 доларів США строком користування до 15 травня 2027 року зі сплатою відсотків. Позивач зазначає, що ним належним чином виконані умови кредитного договору в частині надання кредитних коштів, проте позичальник кошти у відповідності до умов договору не повертає внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 20 червня 2014року становить 253 673,58 доларів США або 3 007 202,12 грн. та складається із: заборгованість за кредитом - 103 780,06 доларів США, заборгованість за відсотками 40 189,54 доларів США, пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків - 109 703,58 доларів США. Крім того, з метою забезпечення належного виконання зобов'язань позичальника, 15 травня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладений договір поруки. За умовами якого поручитель взяв на себе зобов'язання в повному обсязі відповідати за кредитними зобов'язаннями позичальника. 28 серпня 2012 року позичальнику та поручителю була направлена вимога про дострокове виконання грошових зобов'язань, але вона виконана не була, кошти банку не були повернуті.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Райффайзен банк Аваль» - Мазурок К.В. просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову. При цьому зазначає, що судом не враховано, що заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором від 15 травня 2007 року не погашена.

У судовому засіданні представник позивача - ОрищукО.В. підтримала доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явилась.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши апеляційну скаргу в межах її доводів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 15 травня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль», та ОСОБА_3 укладений кредитний договір №014/5636/74/55377. За умовами даного договору, банк надав позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 151 500 доларів США на строк до 15 травня 2027 року зі сплатою 12,85 % річних.

У відповідності з умовами договору позичальник зобов'язувалась сплачувати щомісячно до 15-го числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту, сплату процентів за фактичне використання кредитних коштів на рахунок № НОМЕР_1 в Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904. А також Банком на ім'я ОСОБА_3 був відкритий позичковий рахунок № НОМЕР_1

Умовами п.12.6 договору визначено, що листування між сторонами повинно вестись рекомендованою поштою (надсилатись з повідомленням).

15 травня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»,правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль», та ОСОБА_2 укладений договір поруки.

За умовами договору поруки поручитель на добровільних засадах взяв не себе зобов'язання перед кредитором відповідати за зобов'язаннями боржника - ОСОБА_3, які виникають з умов кредитного договору №014/5636/74/55377 від 15 травня 2007 року та всіх додаткових угод, що були укладені до нього, в повному обсязі цих зобов'язань.

Пунктом 7.2 кредитного договору передбачено право позичальника достроково погасити кредит.

З виписки по рахунку ОСОБА_3 № НОМЕР_1 (позичковий рахунок) станом на 05 лютого 2009 року вбачається, що рахунок відкрито 15 травня 2007 року та зазначено заборгованість 151 500 доларів США та 24 листопада 2008 року закрито рахунок в зв'язку зі сплатою суми заборгованості - 151 500,00 доларів США.

З виписки по рахунку ОСОБА_3.№ НОМЕР_1 (для сплати процентів) станом на 05 лютого 2009 року вбачається, що рахунок відкрито 29 травня 2007 року та зазначено дебет (заборгованість) 640,04 доларів США та 24 листопада 2008 року закрито рахунок. За цей час сплачено відсотків в розмірі 25 979,01 доларів США.

22 серпня 2012 року на адресу ОСОБА_3 направлена вимога про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором. З копії зворотного повідомлення вбачається, що вимога була отримана ОСОБА_3 особисто 27 серпня 2012 року.

Крім того, 29 квітня 2013 року банком на адресу відповідачів направлялась вимога про дострокове погашення кредиту. З копії зворотного повідомлення вбачається, що 16 травня 2013 року мати ОСОБА_2 отримала лист. Повідомлення про те, що ОСОБА_3 отримала вимогу, суду надано не було.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 13 квітня 2009 року до кредитного договору №014/5636/74/55377 від 15 травня 2007 року за умовами якої тимчасово на строк з 13 квітня 2009 року по 13 квітня 2010 року встановлюється процентна ставка 10,85% річних.

Зазначена додаткова угода підписана працівником банку, проте не підписана ОСОБА_3 Із записів на вказаній додатковій угоді вбачається, що ОСОБА_3 розписалась про отримання другого примірника цієї додаткової угоди.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із відсутності у ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором від 15 травня 2007 року.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів,колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду та вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги про те, що заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором від 15 травня 2007 року не погашена є безпідставними, оскільки не підтверджені належними та допустимим доказами.

Інші доводи апеляційної скарги не містять обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування висновків суду в оскаржуваному рішенні, оскільки містять події, які відбулися після погашення ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором від 15 травня 2015 року та закриття рахунків № № НОМЕР_1, НОМЕР_1, що підтверджено випискою за зазначеним кредитним договором, яка має відбитки штампу банку та підпис працівника банку.

Зазначені доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам, що викладені позивачем на обґрунтування позовної заяви, вони були предметом розгляду в суді першої інстанції, а докази на підтвердження зазначених доводів отримали у суді першої інстанції належну правову оцінку.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, надано вірну оцінку зібраним доказам, відповідно до спірних правовідносин правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому рішення скасуванню не підлягає.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 303,304, 307,308,313,315,317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», поданою його представником Мазурок Катериною Володимирівною, відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів, з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді