Ухвала суду № 54155386, 01.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

01.12.2015Справа № 910/26220/15За позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

в особі Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту)

до Державного агентства резерву України

про стягнення 126 398,40 грн.

Суддя Селівон А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Хмельовська Н. В. - представник, довіреність № 3537 від 06.07.2015;

Від відповідача: Михайлець О.В.- представник, довіреність №1550/0/4-15 від 13.05.2015.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного агентства резерву України про стягнення коштів у розмірі 126 398,40 грн., а також судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2528,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №16-П-ІЗФ-13/а50/22 від 26.09.2013 в частині своєчасної оплати за зберігання матеріальних цінностей державного резерву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2015 порушено провадження у справі № 910/26220/15 та призначено до розгляду на 10.11.2015.

У судовому засіданні судом оголошувалась перерва з 10.11.2015 до 26.11.2015 та з 26.11.2015 до 01.12.2015.

У судові засідання 10.11.2015, 26.11.2015 та 01.12.2015 з'явились уповноважені представники сторін.

Судом повідомлено, що у судовому засіданні 10.11.15 р. представник позивача подав письмові пояснення №14/11/05/293 від 04.11.2015, в яких зазначив, зокрема, що правовідносини між сторонами врегульовано Договором № 16-П-ІЗФ-13/а50/22 від 26.09.13 р., дія якого розповсюджується на взаємовідносини, що виникли з 13.06.13 р. та продовжуються по теперішній час. Письмові пояснення судом долучено до матеріалів справи.

Також у судовому засіданні 10.11.15 представник відповідача подав відзив на позовну заяву №92/юр від 09.11.2015, в якому заперечив проти позовних вимог посилаючись на те, що позивачем не доведено факту понесення ним втрат із зберігання матеріальних цінностей мобрезерву. Відзив судом долучений до матеріалів справи.

Клопотання від представників сторін про здійснення фіксації судового засідання технічними засобами до суду не надходило. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз`яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями.

Вищий господарський суд України у п. 2 Постанови пленуму № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначив, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Окрім того, відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 11 "Про деякі питання практики застосування законодавства про державний матеріальний резерв" визначення середнього розміру суми витрат із зберігання матеріальних цінностей віднесено до повноважень Держрезерву України, а розмір додаткових витрат визначається в кожному разі окремо за узгодженням між Держрезервом України та відповідальним зберігачем. Якщо ж у розгляді справ зі спору щодо стягнення витрат, які піддягають відшкодуванню, буде встановлено, що середній розмір відповідних витрат Держрезервом України не затверджувався, а також у разі необхідності роз'яснення питань щодо затвердженого розміру розрахунку господарським судом на підставі статті 41 ГПК України може бути призначено відповідну судову експертизу, висновок якої оцінюється судом за правилами статті 43 ГПК України та з урахуванням вимог зазначеного Порядку.

Згідно ч.1 ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, економічна експертиза включає дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності; дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій, дослідження документів фінансово-кредитних операцій.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що в процесі розгляду справи виникла необхідність для роз'яснення питань, які потребують спеціальних знань, для повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх матеріалів справи та фактичних обставин спору, а саме для встановлення дійсного розміру витрат зі зберігання матеріальних цінностей, тобто заборгованості за договором №16-П-ІЗФ-13/а50/22 від 26.09.2013, а також зважаючи на те, що кошториси витрат по відповідальному зберіганню матеріальних цінностей мобілізаційного резерву не були підписані відповідачем, тобто відповідач не погоджується з визначеною позивачем сумою, належною до стягнення, що, в свою чергу, вказує на суперечливість наданих сторонами доказів, а також те, що для з'ясування дійсної вартості понесених позивачем витрат на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву потрібні спеціальні знання в галузі бухгалтерського обліку, суд доходить висновку про необхідність призначення судової економічної експертизи.

Проведення судової економічної експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Оскільки відповідно до п. 23 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, суд вважає за необхідне покласти витрати по оплаті експертизи на позивача.

У судовому засіданні 01.12.15 представник позивача надав перелік питань, які необхідно поставити експерту для проведення судово-економічної експертизи, а саме:

"Чи підтверджуються документально витрати Державного підприємства "Адміністрація морських портів" в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) на зберігання цінностей державного матеріального резерву за 2014 рік?"

"Яку суму складають фактично понесені витрати Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) на зберігання цінностей державного матеріального резерву за 2014 рік?"

"Чи відповідає механізм розрахунку суми витрат Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) по відповідальному зберіганню мобілізаційному резерву Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей, державного резерву, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 532 від 12.04.2002?"

"Чи відносяться вказані витрати Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) по відповідальному зберіганню мобілізаційного резерву до витрат, пов'язаних зі зберіганням матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та які саме витрати підлягають відшкодуванню, відповідно до норм Постанови Кабінету Міністрів України № 532 від 12.04.2002?"

Даний перелік питань долучено судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.12.15 р. також надав перелік питань, які необхідно поставити експерту для проведення судово-економічної експертизи, а саме:

"Чи відповідає розрахунок витрат на відповідальне зберігання за 2014 рік та надані документи вимогам Постанови Кабінету Міністрів України № 532 від 12.04.2002?"

"Чи підтверджується розрахункова сума витрат на відповідальне зберігання мобілізаційного резерву первинними документами, які згідно чинного законодавства підтверджують дійсну сплату коштів, та в якій сумі?"

"Чи підтверджується первинними документами відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 532 від 12.04.2002 те, що витрати понесені саме за відповідальне зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, а не є поточними витратами підприємства?"

"Чи відповідають кошториси витрат за 2014 рік вимогам Постанови Кабінету Міністрів України № 532 від 12.04.2002 з урахуванням того, що кожен з доданих до позову кошторисів містить різні дані щодо суми витрат?"

Наданий перелік питань судом долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи.

Зважаючи на той факт, що для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, в зв'язку з чим у цей період часу неможливо проводити процесуальні дії, суд дійшов висновку про достатність підстав для застосування до спірних правовідносин інституту зупинення провадження у справі, оскільки його застосування за змістом ст. 79 Господарського процесуального кодексу України обумовлюється, зокрема, призначенням господарським судом судової експертизи.

Приймаючи до уваги призначення у справі судової економічної експертизи, до отримання результатів експертизи провадження у справі підлягає зупиненню на підставі п.1 ч.2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 41, п.1 ч. 2 ст. 79, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити судову економічну експертизу у справі № 910/26220/15.

2. Проведення судової економічної експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6)

3. Винести на розгляд судової економічної експертизи наступні питання:

1. Чи підтверджуються документально витрати Державного підприємства "Адміністрація морських портів" в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) на зберігання цінностей державного матеріального резерву за 2014 рік.

2. Яку суму складають фактично понесені витрати Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) на зберігання цінностей державного матеріального резерву за 2014 рік.

3. Чи відповідає механізм розрахунку суми витрат Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) по відповідальному зберіганню мобілізаційному резерву за 2014 рік Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей, державного резерву, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 532 від 12.04.2002.

4. Чи відносяться вказані витрати Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) по відповідальному зберіганню мобілізаційного резерву до витрат, пов'язаних зі зберіганням матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та які саме витрати підлягають відшкодуванню, відповідно до норм Постанови Кабінету Міністрів України № 532 від 12.04.2002.

5. Чи відповідають складені позивачем кошториси витрат за 2014 р. вимогам Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей, державного резерву, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 532 від 12.04.2002.

6. Для проведення експертизи справу № 910/26220/15 надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

7. Попередити експертів, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

8. Повідомити експертів про те, що відповідно до ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин.

9. По закінченню експертизи висновки та матеріали справи № 910/26220/15, а також документи, що підтверджують витрати, пов'язані з проведенням експертизи, надіслати до господарського суду.

10. Витрати, пов'язані з проведенням експертизи, на даній стадії розгляду покласти на Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14).

11. Зобов'язати сторони представити в розпорядження експертів, на їх вимогу, оригінали документів, необхідних для проведення експертизи, а також інші докази у цій справі.

12. Попередити сторони про майнову відповідальність за невиконання вимог ухвали господарського суду.

13. Зупинити провадження у справі № 910/26220/15 на час проведення судової експертизи.

Суддя А.М. Селівон