Рішення № 54155169, 02.12.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.12.2015 Справа № 922/5550/14

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Дейнегі В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс"

до Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк"

про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячних платежів за кредитним договором №04-84 від 16 травня 2012 року, відповідно до первісних умов процентної ставки - 20% в UАН на місяць

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: ОСОБА_1 за довіреністю.

Суд перебував в нарадчій кімнаті 02.12.2015р. з 11.01 год. по 11.04 год.

Суть справи:

01.12.2014р. до господарського суду Харківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Антекс" з позовною заявою про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" здійснити перерахунок щомісячних платежів за кредитним договором №04-84 від 16 травня 2012 року, відповідно до первісних умов процентної ставки - 20% в UАН на місяць.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.12.2014 року справу № 922/5550/14 передано за територіальною підсудністю до господарського суду Запорізької області.

Ухвала господарського суду Харківської області від 17.12.2014 року у справі № 922/5550/14 ТОВ "Антекс" була оскаржена до Харківського апеляційного господарського суду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.01.2015р. апеляційна скарга залишена без задоволення, ухвала господарського суду Харківської області від 17.12.2014 року залишена без змін.

Супровідним листом вих. № 922/5550/14/000619 від 18.09.2015р. матеріали справи № 922/5550/14 були направлені за територіальною підсудністю до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.09.2015р. матеріали справи № 922/5550/14 направлені за підсудністю до господарського суду Донецької області.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2015р. для розгляду справи № 922/5550/14 призначено суддю Демідову П.В.

Ухвалою від 05.10.2015р. господарським судом Донецької області прийнято до розгляду справу № 922/5550/14. Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням позивача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на незаконне нарахування Банком відсотків в підвищеному розмірі, та просить суд зобовязати відповідача здійснити перерахунок щомісячних платежів за кредитним договором № 04-84 від 16.05.2012 року із розрахунку 20%.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

16.10.2015р. від відповідача надійшов відзив №КНО-61/441 від 16.10.2015р., в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

20.10.2015р. на адресу суду від позивача надійшла заява б/н від 19.10.2015р. про зміну підстав позову.

При поданні позову позивач посилався на необґрунтоване застосування відповідачем підвищеної відсоткової ставки за невиконання позивачем вимог кредитного договору, щодо направлення грошових потоків на рахунки, відкриті в ПАТ «ПУМБ» та відсутність страхування обєкту застави - транспортного засобу за договором застави № 10-88. ТОВ «АНТЕКС» зазначає, що настанню обставин, яки передували застосуванню підвищеної відсоткової ставки стало невиконання відповідачем платіжних доручень ТОВ, через що він не направляв грошові потоки на рахунки, відкриті в ПАТ «ПУМБ», та порушення з боку страхової компанії ПАТ «УАСК «АСКА» вимог договору страхування щодо виплати відшкодування, що стало перешкодою в сплаті чергового страхового платежу.

В заяві про зміну підстав позовної заяви позивач посилається на ті самі обставини, проте додатково вказує на те, що ним було запропоновано страховій компанії провести залік, згідно якого сума відшкодування, яка повинна бути сплачена позивачеві пропонується до заліку в рахунок заборгованості по сплаті страхової премії.

Таким чином, позивач фактично при поданні позову та при поданні заяви про зміну підстав позову посилається на невиконання зобовязань через зустрічне невиконання зобовязань з боку відповідача та страхової компанії ПАТ «УАСК АСКА».

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Суд зазначає, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. У п. 3.12 Постанови ВГСУ «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» Вищій господарський суд зазначив , що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що заява позивача від 20.10.2015 року не є заявою про зміну підстав позову, у звязку з чим суд розглядає позовні вимоги з урахуванням позовної заяви та заяви від 20.10.2015 року.

В судове засідання 02.12.2015 року представник позивача не зявився, проте про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Представник відповідача був присутній в судовому засіданні та просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

Встановив:

16 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк" (далі - банк або відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Антекс" (далі позичальник або позивач) укладено кредитний договір №04-84, відповідно до умов якого, банк зобовязався надати позичальнику кредит у розмірі 570604,19грн. (з урахуванням додаткової угоди №10 від 30.05.2014р.)(далі «кредитний договір»).

За умовами п.7.2.1.1договору в редакції додаткової угоди №10 від 30.05.2014р., сторони визначили, що у випадку невиконання чи неналежного виконання/ненастання/недоотримання з будь-яких підстав (в т.ч. форс-мажорного характеру) одного із зобовязань /умов встановлених п.10.3.6.1, п.10.3.6.7., п.10.3.6.11, п.10.3.6.12, договору у сукупності (разом одночасно), незважаючи на положення п.7.2.1 кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом становить 21% річних.

За умовами п.7.2.1.2 договору в редакції додаткової угоди №10 від 30.05.2014р., сторони визначили, що у випадку невиконання чи неналежного виконання/ненастання/недоотримання з будь-яких підстав (в т.ч. форс-мажорного характеру) двох із зобовязань /умов встановлених п.10.3.6.1, п.10.3.6.7., п.10.3.6.11, п.10.3.6.12, договору у сукупності (разом одночасно), незважаючи на положення п.7.2.1.та п.7.2.1.1 кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом становить 22% річних.

Сторони встановили, що проценти за користування кредитом за ставкою, вказаною в п.п. 7.2.1.1., 7.2.1.2 договору нараховуються у кожному випадку невиконання чи неналежного виконання/ненастання/недоотримання одного, двох із зобовязань /умов, встановлених п. 10.3.6.1, п.10.3.6.7., п.10.3.6.11,п.10.3.6.12 кредитного договору у сукупності (разом одночасно), починаючи з першого дня невиконання чи неналежного виконання/ненастання/недоотримання зазначених зобовязань/умов до тієї дати, коли всі зазначені порушені зобовязання /умови у сукупності будуть виконані/дотримані належним чином/настануть.

У разі, якщо всі зобовязання , встановлені в п. 10.3.6.1, п.10.3.6.7., п.10.3.6.11, п.10.3.6.12 кредитного договору будуть у сукупності (разом одночасно), виконані/належним чином дотримані/настануть, застосовується первісна процентна ставка, яка визначена п.7.2.1 кредитного договору, з дати наступної за датою, коли зазначені порушені зобовязання /умови були виконані/дотримані належним чином/настануть.

Позивач та відповідач, дійшли згоди, що положення пункту 7.2.1.12 кредитного договору мають поновлювальний характер і можуть застосовуватися протягом всього строку дії договору.

Відповідно до п.10.3.6.1 кредитного договору позивач прийняв на себе зобовязання протягом 14 календарних днів з дня укладення відповідних угод про забезпечення кредитних зобовязань застрахувати (та надати банку відповідні докази такого страхування) за свій рахунок та на користь банку (як вигодонабавуча) рухоме та нерухоме майно, яке буде передано банку в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором відповідно до ст.3 та ст.8 кредитного договору, на весь строк дії кредитного договору у страховика, схваленого банком. Відповідне майно має бути застраховане на суму, не менше ніж буде узгоджена у відповідній угоді про забезпечення, від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження та псування. В договорі(ах) страхування повинно бути передбачено, що зміна умов такого(их) договору(ів), в тому числі вигодонабувача без попередньої згоди банку забороняється. Істотні умови договору(ів) страхування (в тому числі ризики та страхові випадки) мають бути погоджені з банком до його (їх) підписання.

Протягом строку дії кредитного договору позивач зобовязався забезпечувати перебування рухомого майна та нерухомого майна, яке буде передане банку в забезпечення виконання зобовязань за цим договором, застрахованим відповідно до договору(ів) страхування, укладання якого(их) передбачено цим договором, на тих самих умовах, на яких цей(і) договір(ори) страхування був(ли) укладений(і).

За умовами п.10.3.6.7 позичальник зобовязався протягом строку дії цього договору щомісячно (з першого по останній день календарного місяця) забезпечувати надходження грошових кошів на всі поточні рахунки, відкриті позичальником в банку, в будь-якій валюті обсязі не меншому ніж 80% від загального обсягу надходжень на всі поточні рахунки позичальника в банківських установах за відповідний місяць.

Для здійснення контролю за виконанням зазначеного обовязку позичальник зобовязався забезпечити щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця надання банку належним чином засвідчених печаткою та підписом керівника та головного бухгалтера довідок або документів, сформованих за допомогою програмних комплексів позичальника 1С-Бухгалтерія або Клієнт-Банк , про оборот коштів на поточних рахунках позичальника, відкритих в інших банківських установах станом на останнє число кожного попереднього календарного місяця, на підставі яких банк здійснює розрахунок обсягу надходжень грошових коштів на поточні рахунки позичальника, відкриті в банку.

За умовами п.14.5 цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобовязань згідно цього договору в повному обсязі.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 Господарського кодексу України (далі ГК України).

16.05.2012р. між відповідачем та позивачем укладено договір застави транспортних засобів №10-88, відповідно до п.1.1. якого, заставодавець, з метою забезпечення зобовязані , що випливають з кредитного договору № 04-84 від 16.05.2012 року, передає в заставу, а заставодержатель приймає в заставу на умовах, визначених у договорі застави, транспортні засоби, зазначені в п.2.1 договору застави.

11.06.2014 року між позивачем та ПрАТ «Українська страхова компанія «АСКА» укладено договір страхування № 3142270, за змістом якого позивач застрахував транспортні засоби, що є предметом застави за договором застави № 10-88 від 16.05.2014 року. Згідно п. ХІУ сторони встановили строк дії договору з 5.07.2014 року по 4.07.2015 року з урахуванням умов п. ХІІІ. У відповідності до п. ХІІІ позичальник зобовязався щоквартально сплачувати страхову премію в строк до 4.07.2014 року першу частину, в строк до 4.10.2014 року другу частину , в строк до 4.01.2015 року третю, в строк до 4.04.2015 року - четверту. У випадку несплати чергової частини премії на рахунок страховика, договір страхування вважається припиненим с 00 годин дня, наступного за днем, вказаним як останній строк внесення страхової премії.

Як встановлено рішенням суду по справі №922/4981/14-908/5765/14,відповідач належним чином виконав умови кредитного договору, надавши позивачеві кредитні кошти,в обсязі та на умовах, встановлених кредитним договором, проте позивач прийняті зобовязання не виконав.

Судом встановлено, що відповідач 10.10.2014 року повідомив позивача про збільшення розміру відсоткової ставки за користування кредитними коштами з 1.10.2014 року до 21 % пунктів, у звязку із невиконанням позивачем зобовязань щодо направлення грошових потоків в обсязі 80 % на рахунки, відкриті в ПАТ «ПУМБ», та з 5.10.2014 року до 22 % пунктів за відсутність підтвердження оплати страхових платежів за договором страхування заставленого майна.

Як встановлено судом та підтверджено позивачем та відповідачем, ТОВ « АНТЕКС», через виникнення спірних питань щодо виплати страхового відшкодування для проведення ремонту предмету застави автомобілю AUDI A6, д.н.знак АХ 7111 АЕ , не виконало зобовязання за договором страхування № 3142270 щодо сплати чергового платежу за договором страхування в строк до 4.10.2014 року, у звязку з чим та відповідно до п. ХІІІ договір страхування припинив свою дію. Відповідач не надав суду доказів страхування автомобілю AUDI A6, д.н.знак АХ 7111 АЕ на новий строк.

Також відповідачем до матеріалів справи надано довідку позивача про рух коштів на рахунках в ПАТ «ПУМБ» та інших банках за вересень 2014 року. Згідно довідки вбачається, що надходження на рахунки відповідача, відкриті в ПАТ «ПУМБ» складали 44, 81 % від загального обсягу грошових потоків позивача за вказаний період. Як зазначає відповідач та не спростовує позивач з листопада 2014 року довідки про обіг коштів позивача відповідачеві не надавав. Позивач також посилається на те, що причиною невиконання ним п.10.3.6.7 кредитного договору є те, що відповідач блокує кошти на його рахунках, відкритих в ПАТ «ПУМБ», у звязку з чим позивач переорієнтував власні грошові потоки в інші банки. Проте, як зазначає відповідач, та не спростовує позивач, грошові кошти, які надходять на поточні рахунки позивача, відкриті в ПАТ «ПУМБ», в порядку п. 9.9 кредитного договору № 04-472 від 28.08.2007 року, укладеного між банком та ТОВ «АНТЕКС», на підставі умов про договірне списання, направляються Банком на погашення заборгованості за зазначеним договором. Правомірність дій Банку щодо забезпечення виконання умов кредитного договору № 04-472 від 28.08.2007 року, через застосування договірного списання, не є предметом дослідження в цій справі, проте сторонами не спростовано належними та допустимими доказами законність дій Банку в межах кредитного договору № 04-472 від 28.08.2007 року. За змістом ст.35 ГПК України, обставини, які визнаються сторонами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Сторони не спростовують факт невиконання позивачем зобовязань по направленню грошових потоків на рахунки, відкриті в ПАТ «ПУМБ».

За таких обставин суд зазначає про існування обставин, з якими сторони повязують зміну відсоткової ставки.

У відповідності до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до Глави 71 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Суд приймає до уваги, що сторони у двосторонньому порядку погодили зміну розміру процентної ставки в залежності від виконання позивачем зобовязань щодо направлення грошових потоків в обсязі 80 % від загального обсягу грошових потоків позичальника та від факту страхування обєктів, що є предметом застави, якою забезпечені кредитні зобовязання, в порядку, визначеному п.п.7.2.1.1, 7.2.1.2 договору №04-84 від 16.05.2012 року в редакції додаткової угоди №10 від 30.05.2014р.

Суд не погоджується із позицією позивача відносно застосування до спірних відносин ст. 218 ГК України, оскільки проценти за кредитним договором, передбачені статтями 1054, 1056-1 ЦК України, є платою за користування кредитом, а є видом господарсько-правової відповідальності.

Також, суд зазначає, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 2.09.2015 року по справі № 922/4981/14-908/5765/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Антекс до Публічного акціонерного товариства Перший Український ОСОБА_2 про визнання незаконними дій відповідача щодо дострокового повернення позивачем кредитів: за кредитним договором №04-472 від 28.08.2007р. в розмірі 870762,02 євро, за кредитним договором №04-84 від 16.05.2012р. в розмірі 526604,19грн., та про визнання незаконними дії відповідача щодо нарахування відсоткової ставки за користування кредитом:

- за кредитним договором №04-472 від 28.08.2007р., укладеним між ПАТ ПУМБ та ТОВ Антекс з 01.10.2014р. до рівня 11,5% EUR.

- за кредитним договором №04-472 від 28.08.2007р., укладеним між ПАТ ПУМБ та ТОВ Антекс з 04.10.2014р. до рівня 12,5% EUR.

- за кредитним договором №04-84 від 16.05.2012р., укладеним між ПАТ ПУМБ та ТОВ Антекс з 01.10.2014р. до рівня 21% UAH.

- за кредитним договором №04-84 від 16.05.2012р., укладеним між ПАТ ПУМБ та ТОВ Антекс з 05.10.2014р. до рівня 22% UAH,

встановлено законність дій Банку щодо нарахування відсотків за спірним кредитним договором з 1.10.2014 року на рівні 21 % та з 5.10.2014 року на рівні 22 %.

У відповідності до ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, у звязку з чим відмовляє в його задоволенні в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ЦК України, ГК України, ст. ст. 22, 33, 34, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕКС" до Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячних платежів за кредитним договором №04-84 від 16 травня 2012 року, відповідно до первісних умов процентної ставки - 20% в UАН на місяць відмовити.

У судовому засіданні 02.12.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 04.12.2015р.

Суддя П.В. Демідова