Ухвала суду № 54147538, 18.11.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/8371/15

Справа 760/20323/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2015 року Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання договору недійсним, суддя,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить:

1.Визнати недійсним (нікчемним) попередній договір купівлі-продажу квартири укладений 26 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від імені якої діяв ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності від 07.04.2015 року, посвідченої приватним нотаріусом Сайченко Е.М. про намір укласти Основний договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

2.Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 отримані від нього грошові кошти в розмірі 529 345,00 гривень, що становить в еквіваленті 23 000,00 доларів США.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що попередній договір купівлі-продажу квартири укладений 26 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, від імені якої діяв ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності від 07.04.2015 року посвідченої приватним нотаріусом Сайченко Е.М. про намір укласти Основний договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, в супереч положенням ст. ст. 635, 657 ЦК України (не був нотаріально посвідчений), однак на його виконання позивачем були сплачені грошові кошти.

Таким чином, позивач вважає, що оскільки при укладенні попереднього договору купівлі-продажу квартири від 26 жовтня 2015 року не було дотримано вимог щодо його нотаріального посвідчення та реєстрації, то згідно ст. 220 ЦК України такий договір є нікчемним і виходячи з положень ст. 216 ЦК України і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, в зв'язку з чим відповідач повинен повернути отримані на підставі договору грошові кошти в розмірі 529 345,00 гривень, що становить в еквіваленті 23 000,00 доларів США.

Відповідно до ст.ст. 3,4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до чинного законодавства України, а саме ст. 119 ЦПК України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.

Тобто в позовній заяві, має міститись посилання, зокрема, на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.

Тому, оскільки відповідно до ст. 15 цього ж Кодексу суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв'язків, то зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 119 ЦПК України є передумовою відкриття провадження у справі.

З огляду на зазначене, позивачу слід зазначити:

- в чому саме полягає порушення прав позивача відповідачем,

- якими нормами чинного законодавства обґрунтовується порушення такого права,

якщо воно є,

- якими діями відповідача порушено його право, якщо такі є;

- не зазначено доказів в підтвердження обґрунтування заявлених вимог або наявність підстав для звільнення від доказування так і не надано самі докази;

- підстави за яких сторони нотаріально не посвідчили оскаржуваний договір;

- на захист яких порушених прав спрямований поданий позивачем позов, якщо метою позивача було укладення Основного договору купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, після укладення попереднього договору, і на час подання позову підстав які б свідчили про неможливість такого укладення позивачем не зазначено, як і не зазначено про відсутність воловиявлення сторін спрямованого на досягнення мети, яка була підставою для укладення попереднього договору.

Виходячи з цього, позивачу необхідно з врахуванням вище наведених недоліків викласти заяву в належній формі.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин, керуючись ст. 119-121 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання договору недійсним - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.

Недоліки заяви мають бути усунуті шляхом подання окремої вмотивованої заяви з врахуванням викладених в даній ухвалі недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: