Ухвала суду № 54146342, 07.12.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1577/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19, 27 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

з участю : відповідача ОСОБА_6, його представників ОСОБА_7,ОСОБА_8, ОСОБА_9, представника позивача ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 ОСОБА_11 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 12 травня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення боргу за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

В березні 2015 року представник Публічного акціонерного товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення боргу за кредитним договором.

В позовній заяві зазначалося, що відповідно до укладеного договору кредиту № CSRКGA00000254 від 22 лютого 2008 року відповідачу ОСОБА_6 було надано кредит у сумі 35 000 доларів США, строком до 23 лютого 2013 року, а відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Позивач зобовязання за даним договором виконав в повному обсязі надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами договору.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією та іншими витратами відповідно до умов кредитного договору, внаслідок чого станом на 27 січня 2015 року утворилася заборгованість в сумі 17 125,80 доларів США, яка складається з наступного: 15 427,93 доларів США заборгованість за кредитом; 783,09 доларів США заборгованість по процентах за користування кредитом; 12,13 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 72,15 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; а також штрафи відповідно до договору: 15,73 доларів США штраф (фіксована частина); 814,76 доларів США штраф (процентна складова).

Тому позивач просив суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № CSRКGA00000254 від 22 лютого 2008 року в сумі 17 125,80 доларів США, що за курсом 15,89 відповідно до службового розпорядження НБУ від 27 січня 2015 року складає 272 128,93 грн. та стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 12 травня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № CSRКGA00000254 від 22 лютого 2008 року в розмірі 17 125,80 доларів США, що за курсом 15,89 відповідно до службового розпорядження НБУ від 27 січня 2015 року становить 272 128 грн. 93 коп. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати в сумі 2 721,29 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції у травні 2015 року представник ОСОБА_6 ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає дійсним обставинам справи та суперечить наявним доказам у справі.

Зокрема апелянт вказує, що судом не надано жодної оцінки доводам відповідача про те, що винагорода, нарахована позивачем, не відповідає вимогам договору, а також, що кредитний договір передбачав 12 процентів річних, а позивач розрахунки здійснив, виходячи з розміру 15,12% річних з 01.11.2008р. та 14,62% річних з 19.07.2010 року, оскільки банк протиправно в односторонньому порядку підняв розмір процентної ставки.

Також судом не надано жодної оцінки доводам відповідача про те, що частина вимог позивача ( штраф),- перебувають за межами позовної давності та не враховано заперечення відповідача щодо отримання ним особисто кредитних коштів в сумі 35000 доларів США, а почеркознавчої експертизи для спростування чи підтвердження даного факту, судом проведено не було.

Як не було враховано заперечення відповідача щодо факту отримання суми кредиту відповідачем в розмірі 35000 доларів США та щодо його незгоди з розміром суми заборгованості , а також не надано можливість відповідачу здійснити контррозрахунки. Оскільки за його підрахунками залишок заборгованості не міг бути більшим ніж 11781,32 доларів США , тобто на 5344,48 доларів США менше, ніж було заявлено позивачем та стягнуто судом при ухваленні даного рішення, оскільки позивач невірно обрахував борг по завищених відсотках та здійснив нарахування пені і штрафу поза межами строків позовної давності.

На підставі вищезазначеного апелянт просив змінити рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15.05.2015 року, відмовити ПАТ КБ «ПриватБанк» у задоволені позову в частині стягнення заборгованості по кредитному договору суму 5 344,48 доларів США, що курсом НБУ становить 84 923,79 грн., а судові витрати покласти на ПАТ КБ «ПриватБанк».

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених позовних вимог та доводів апелянта, судова колегія приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягає до задоволення.

Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення, що переглядається відповідає визначеним критеріям та вимогам.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Розглядаючи спір суд встановив, що 22.02.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № CSRКGA00000254 /а.с. 9-11/.

Відповідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним

Ч. 1. ст. 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір є консенсуальним, оплатним та двостороннім. Кредитний договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди по всім істотним умовам договору.

ОСОБА_6 та його представники визнали факт укладання зазначеного кредитного договору, а сам Договір № CSRКGA00000254 від 22.02.2008 року відповідає вимогам ст.ст.1054-1055 ЦК України.

Відповідно п. 8.1. кредитного договору: ПАТ КБ «ПриватБанк» зобовязався передати позичальнику (ОСОБА_6М.) кредитні кошти у розмірі 37 125,00 доларів США на наступні цілі: 35 000,00 доларів США на споживчі цілі, 2 125,00 доларів США на сплату страхових внесків.

Строк дії кредитних зобовязань сторони визначили з 22.02.2008 року по 22.02.2013 року.

Як вбачається з п. 8.9. даного кредитного договору невідємними додатками до даного договору є Додаток №1 - детальний опис загальної вартості кредиту та Додаток №2 графік погашення кредиту.

Звертаючись з даним позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» послався на ту обставину, що відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією та іншими витратами відповідно до умов кредитного договору, внаслідок чого станом на 27 січня 2015 року утворилася заборгованість в сумі 17 125,80 доларів США, яка складається з наступного: 15 427,93 доларів США заборгованість за кредитом; 783,09 доларів США заборгованість по процентах за користування кредитом; 12,13 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 72,15 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; а також штрафи відповідно до договору: 15,73 доларів США штраф (фіксована частина); 814,76 доларів США штраф (процентна складова)

Заперечуючи проти позовних вимог , відповідач ОСОБА_6 вказав на недоведеність самого факту передачі йому в кредит коштів у сумі 35000 доларів США, безпідставну зміну ПАТ КБ «ПриватБанк» процентної ставки, пропущення позивачем строків позовної давності в частині вимог про сплату пені та штрафу та не доведенням факту резервування Банком ресурсів для виконання зобовязань позивача перед відповідачем.

Суд першої інстанції перевірив як доводи позивача, так і заперечення відповідача та дав наданим сторонами доказам належну оцінку й задовольнив позов. При цьому суд відхилив подані відповідачем заперечення проти позовних вимог, належним чином обґрунтувавши ухвалене рішення.

Оскаржуючи рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 12 травня 2015 року ОСОБА_6 надав власний розрахунок розміру його заборгованості перед ПАТ КБ «ПриватБанк» /а.с.62-63/ та просив змінити рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15.05.2015 року, відмовити ПАТ КБ «ПриватБанк» у задоволені позову в частині стягнення заборгованості по кредитному договору суму 5 344,48 доларів США, що курсом НБУ становить 84 923,79 грн.

Чим фактично частково погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності у нього заборгованості перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № CSRКGA00000254 від 22.02.2008 року.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Дослідивши матеріали цивільної справи в межах доводів апеляційної скарги, а також, за клопотанням сторони відповідача про забезпечення доказів /а.с. 92-95/, відповідно до вимог ч.3 ст.303 ЦПК України з метою перевірки обставин щодо дотримання норм матеріального та процесуального права, на які вказувала сторона відповідача, - документи з кредитної справи позичальника ОСОБА_6, копії з якої були долучені до матеріалів справи /а.с.96-97, 115-179/, - колегія суддів встановила, що ОСОБА_6 звертався з письмовою заявою до ПАТ КБ «ПриватБанк», якою підтвердив отримання в борг коштів за кредитним договором № CSRКGA00000254 від 22.02.2008 року та просив про продовження його дії до 2018 року /а.с.97/.

У звязку з чим до кредитного договору № CSRКGA00000254 від 22.02.2008 року в письмовій формі, відповідно до вимог ст.651 ЦК України , було укладено між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 додаткову угоду №1 від 05 листопада 2009 року, якою п.8.1 основного договору викладеного в іншій редакції.

А саме, даною Додатковою угодою передбачалася зміна строку дії договору з 22.02.2008 року по 22.02.2018 року ( замість 22.02.2013року як це було визначено в основному договорі) та розмір виданих кредитних коштів у вигляді непоновлювальної кредитної лінії до 39250 дол. США, з яких 35000 доларів США кошти на споживчі цілі ( як це було визначено в основному договорі), а 4250 доларів США на сплату майбутніх страхових платежів (замість 2125дол.США, як це було передбачено основним договором), зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,26% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом (замість 1%, як це було передбачено основним договором).

Крім того, за умовами кредитного договору № CSRКGA00000254 від 22.02.2008 року (п.п.2.3.1 п.2.3) сторони узгодили, що ПАТ КБ «ПриватБанк» має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом /а.с.9/.

А з наданого ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунку заборгованості ОСОБА_6 за кредитним договору № CSRКGA00000254 від 22.02.2008 року /а.с.4-7/, який був предметом дослідження й суду першої інстанції, а також наданої за клопотанням представників відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» та дослідженої колегією суддів виписки з рахунку ОСОБА_6 №22093051576175 /а.с.115-179/, - вбачається, що позичальник ОСОБА_6 частково, але здійснював оплату по погашенню кредиту, який був йому виданий ПАТ КБ «ПриватБанк» на умовах, що були визначені договором, сплативши частину боргу.

Ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Тому, враховуючи досліджені документальні докази, посилання ОСОБА_6 на ту обставину, що він не підписував заяву про видачу готівки №4 від 22.02.2008 року та не отримував кредитних коштів від ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № CSRКGA00000254 від 22.02.2008 року в сумі 35000 доларів США не знайшли свого підтвердження і в ході розгляду справи в апеляційному порядку та були спростовані стороною позивача.

Оскільки ОСОБА_6 частково здійснював відповідні платежі відповідно до умов Договору (чого й сам не заперечує), та подавши заяву і уклавши додаткову угоду, то він post factum підтвердив як сам факт отримання кредиту відповідно до умов кредитного договору № CSRКGA00000254 від 22.02.2008 року, так і розмір отриманих коштів вже станом на 05 листопада 2009 року.

А враховуючи ту обставину, що ПАТ КБ «ПриватБанк» за умовами кредитного договору № CSRКGA00000254 від 22.02.2008 року мало право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, а укладеною додатковою угодою до цього договору відсотки за користування кредитом були збільшені з 1% до 1,26% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, - то безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, є також посилання відповідача і його представників на неправильне нарахування позивачем суми заборгованості в частині обрахування розміру відсотків, виходячи з розміру 15,12% річних з 01.11.2008р. та 14,62% річних з 19.07.2010 року.

Також безпідставними є посилання ОСОБА_6 на допущене позивачем порушення строків позовної давності в частині звернення за судовим захистом по стягненню пені та штрафних санкцій, оскільки позов був поданий 03.03.2015 року /а.с.2/, строк дії договору був визначений сторонами до 22.02.2018 року /а.с.96/, відповідач здійснював часткове погашення заборгованості за договором, зокрема й нарахованої пені, з 22.02.2008р. по 01.04. 2015р. /а.с.4-7,115-150/, чим вчиняв дії по перериванню перебігу позовної давності (ст.264 ЦК України), а п.п.5.5 кредитного договору № CSRКGA00000254 від 22.02.2008 року сторони узгодили, що строк позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів за цим договором встановлено тривалістю 5 років.

Тому заперечення відповідача в частині неправильно нарахованої суми боргу через пропущення строків позовної давності в частині розміру штрафу та пені, також не знайшло підтвердження при перевірці доводів апеляційної скарги.

У відповідності до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Оскільки відповідач зобов'язання за кредитним договором виконував неналежним чином, кредит, відсотки та інші платежі, передбачені договором, у повному обсязі не сплатив, чого й сам не заперечував при апеляційному розгляді, - то суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості.

В матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості ОСОБА_6, наданий стороною позивача, який жодним чином не був спростований відповідачем, відповідно до якого по вказаним договорам його борг перед банком складає 17 125,80 доларів США.

Зазначені в апеляційній скарзі докази не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для її задоволення, оскільки носять субєктивний характер, ґрунтуються на неправильному трактуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та не відповідають дійсним обставинам справи.

Стаття 308 ЦПК України передбачає, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасована правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За встановлених обставин, підстав для зміни чи скасування рішення суду колегія суддів не вбачає, у звязку з чим рішення суду першої інстанції належить залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 ОСОБА_11 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 12 травня 2015 року відхилити .

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 12 травня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення боргу за кредитним договором залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :