Вирок № 54144593, 09.12.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

ВИРОК 415/6810/15-к

Іменем України 1-кп/415/542/15

09.12.15 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Старікової М.М.

за участю:

секретаря Зайченко І.А.,

прокурора Нестеренко В.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015130240002066 від 15 вересня 2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, не заміжньої, що має на утриманні неповнолітню дитину, сина ОСОБА_3 02 жовтня 2013 року, э одинокою матірю, не судимої ( в силу ст.89 КК України), зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

12 вересня 2015 року у денний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись у будинку за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Б. Польового 33, шляхом вільного доступу таємно викрала кухонний комбайн «Vісо FР- 450V» вартістю 700 гривень та хлібопічку «Vісо ВJМ-860» вартістю 500 гривень, які належать ОСОБА_2, чим завдала останньому, відповідно до висновку товарознавчої експертизи від 01.10.2015 року № 421/166/7, майнову шкоду на загальну суму 1200 гривень.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнала повністю, та зазначила, що час, місце та спосіб вчинення нею інкримінованого їй органом досудового розслідування злочину, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. Суду пояснила, що 12 вересня 2015 року знаходячись в будинку де мешкає ОСОБА_2, за адресою вулиця Б. Польового,33 викрала у останнього кухонний комбайн та хлібопічку. Викрадене майно продала, а гроші витратила на особисті потреби. У скоєному щиро розкаялася, вину усвідомила, просила пробачити її та суворо не наказувати.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 12 вересня 2015 року в денний час у нього в гостях за місцем його проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6 знаходилася знайома рідного брата його дружини ОСОБА_1, яка викрала належне йому майно, а саме кухонний комбайн та хлібопічку. Працівники міліції викрадене майно йому повернули. Тому на даний час претензій до обвинуваченої він не має, покарання просив призначити на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачена в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачена та потерпілий, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинувачену ОСОБА_1,потерпілого ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), повністю доведена, а її дії кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винної, яка не працює, має постійне місце проживання, на утриманні у обвинуваченої знаходиться неповнолітня дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 ( а.с.60), на обліку у лікаря психіатра та нарколога ОСОБА_1 не перебуває (а.с.61-62 ), у побуті за місцем мешкання характеризується задовільно

(а.с.59 ), згідно ст.89 КК України не судима,(а.с.58 ), та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, згідно дост. 66 КК України, суд визнає її щире каяття, визнання вини, знаходження на утриманні неповнолітньої дитини.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої, згідно дост. 67 КК України відсутні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК Українипро те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів судвважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 1ст. 185 КК України, оскільки остання, вчинила умисний злочин проти власності, а саме крадіжку чужого майна, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

При цьому з урахуванням особи обвинуваченої яка являється одинокою матірю та має на утриманні малолітню дитину, яку виховує сама, в силу ст. 89 КК України не судима, суд вважає можливим призначити обвинуваченій мінімальну міру покарання у виді позбавлення волі, передбачену санкцією статті 185 ч.1 КК України.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченої, відсутність обставин, що його обтяжують, визнання вини та щире каяття винної, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, яка в судовому засіданні вибачалась за скоєне, задовільну характеристику за місцем проживання, враховуючи думку потерпілого, який матеріальних претензій до обвинуваченої не мав, так як викрадено майно йому повернуто та просив суд призначити покарання на розсуд суду суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 можливе без відбування покарання із застосуванням вимогст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням зі встановленням також мінімального іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст. 75 КК України та з покладенням ряду обов'язків, передбаченихст.76 ч.1 п.п. 2,3,4 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченій, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченій та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_1

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні ОСОБА_1 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_2 не предявлений, що не позбавляє права останнього відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.122, ч. 2 ст. 124 КПК України у зв'язку з проведенням під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 судової товарознавчої експертизи (а.с.22-27 ), витрати у сумі 614 гривень 40 копійок (а.с.28) на залучення експертів - підлягають стягненню з обвинуваченої в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази : кухонний комбайн «Vісо FР- 450V» та хлібопічка «Vісо ВJМ-860», що згідно розписки знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 (а.с.17) підлягають поверненню власнику - потерпілому ОСОБА_2

Керуючись ч. 3 ст.349,ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 185 КК Українита призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно дост. 76 КК Українипокласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

-періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 614,40 грн. ( шістсот чотирнадцять гривень) 40 копійок за проведення судово-товарознавчої експертизи, на користь держави (отримувач УДКСУ у м. Лисичнськ, 24060300, код 37800278, Банк ГУДКСУ у Луганській області МФО 804013, р/р 31117115700051).

Речові докази: кухонний комбайн «Vісо FР- 450V» та хлібопічка «Vісо ВJМ-860», які належать ОСОБА_2 та знаходяться у нього на зберіганні - повернути власнику ОСОБА_2.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2ст.394 КПК Україницей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя: М.М. Старікова