Ухвала суду № 54140396, 09.12.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/5812/14-ц Номер провадження 22-ц/786/3466/15Головуючий у 1-й інстанції Миронець О. К. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Одринської Т.В.,

Суддів : Карпушина Г.Л., Дорош А.І.,

При секретарі : Коротун І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 24 вересня 2015 року за заявою ОСОБА_2 про зміну порядку виконання ухвали про затвердження мирової угоди,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 24 вересня 2015 року відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні його заяви в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити його заяву в повному обсязі. Вважає, що оскільки умови мирової угоди не виконуються в добровільному порядку, слід змінити порядок виконання мирової угоди з добровільного на примусовий.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Згідно ч.1 п.1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням норм закону.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 21 жовтня 2014 року визнано мирову угоду укладену 13 жовтня 2014 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем КС «Полтава і полтавці», згідно умов якої:

Кредитна спілка «Полтава і полтавці» погоджується на щотижневу часткову виплату вкладів укладених між Кредитною спілкою «Полтава і полтавці» та позивачем в розмірі 1000 грн. на протязі 6 місяців з моменту визнання судом мирової угоди з 27 жовтня 2014 року по 10 квітня 2015 року. Всього разом 24 тижня, відповідно загальний розмір виплати становить 24 000 грн.Потижнева виплата вкладів може проводитись по будь якому із трьох договорів №100 від 27.05.2013 року; №120 від 10.07.2013 року; №190 від 07.10.2013 року. Кредитна спілка «Полтава і полтавці» погоджується виплатити решту коштів по депозитним вкладам в розмірі 66 10047 грн. (разом залишок депозитних внесків) 24 000 грн. (разом потижневі вклади) = 42 100,47 до 17.04.2015 року. ОСОБА_2 відмовляється від стягнення депозитних внесків за №100 від 27.05.2013 року, №120 від 10.07.2013 року, №190 від 07.10.2013 року в судовому порядку за умови додержання Кредитною спілкою «Полтава і полтавці» потижневої виплати коштів в розмірі 1000 грн. ОСОБА_2 з моменту підписання мирової угоди та у випадку належного її виконання не матиме жодних майнових претензій до КС «Полтава і полтавці» з приводу депозитних внесків (вкладів), виплата яких є предметом цієї мирової угоди. ОСОБА_2 гарантує, що після підписання мирової угоди він у межах прав, наданих йому як учасникові цивільного провадження, вживатиме заходів, спрямованих на закінчення судового провадження та скасування усіх заходів, які були застосовані з метою забезпечення можливості здійснення примусового стягнення.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Полтава і полтавці» про стягнення коштів за договором про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок закрито.

Звертаючись до суду з завою про зміну порядку виконання мирової угоди, ОСОБА_2 зазначав, що відповідач не виконує належним чином умов мирової угоди.

Відмовляючи в задоволенні заяви суд дійшов висновку, що зміна порядку виконання мирової угоди з добровільного на примусовий не передбачена законодавством.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком з наступних підстав.

За змістом ст. 175 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Одночасно, ухвала про затвердження мирової угоди згідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» не є тим виконавчим документом, що підлягає примусовому виконанню державною виконавчою службою.

Відтак, законодавчо не передбачено виконання ухвали про затвердження мирової угоди в примусовому порядку, як презюмується добровільне виконання сторонами умов мирової угоди.

Фактично за своєю природою мирова угода є цивільно правовою угодою, до якої застосовуються загальні правила Цивільного кодексу України, в тому числі у спосіб предявлення відповідного позову, зокрема про спонукання виконати умови мирової угоди.

Так, у своєму листі від 5 грудня 2011 року Вищий спеціалізований суд України зазначає, що мирова угода являє собою цивільно-правове зобов'язання, а якщо воно ще й має грошовий характер, то у цьому випадку до такого зобов'язання можна застосовувати норми ст. 625 ЦКУ, які передбачають відповідальність за невиконання грошового зобов'язання. Схожим варіантом захисту своїх прав є подача кредитором до суду позову про зобовязання боржника виконувати умови мирової угоди.

Між тим, зміст зазначеного листа не містить в собі висновків щодо віднесення ухвали про затвердження мирової угоди до судового рішення і можливості його виконання в примусовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, виконання мирової угоди в примусовому порядку не передбачено законодавством.

Посилання апелянта на норми ст. 373 ЦПК України, якою передбачено зміну порядку виконання рішення є помилковим, оскільки ухвала про затвердження мирової угоди, не являє собою те судове рішення, до якого в разі утруднення його виконання може бути застосовано розгляд питання про його зміну чи встановлення способу і порядку виконання.

За вказаних обставин судова колегія приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали без змін, як постановленої з дотриманням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 24 вересня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_4 /підпис/ ОСОБА_5

Суддя Аапеляційного суду

Полтавської області

З оригіналом згідно: ОСОБА_1