Ухвала суду № 54139425, 30.11.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/1271/15-ц Головуючий у І інстанції Пархоменко О. В.Провадження № 22-ц/780/5573/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 30.11.2015

УХВАЛА

Іменем України

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого:ОСОБА_1, суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,при секретарі:ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 червня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року ПАТ "КБ " ПриватБанк " звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначав, що ПАТ КБ Приватбанк та ОСОБА_5 17.01.2007 року уклали кредитний договір №SAMDN0000011054048. Згідно договору ПАТ КБ Приватбанк зобовязався надати відповідачу кредит у розмірі 44179,00 грн. на термін до 16.01.2014 р., а відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановлених кредитним договором.

ПАТ КБ Приватбанк свої зобовязання за даним договором виконав у повному обсязі, а відповідач у порушення умов цього договору свої зобовязання належним чином не виконав, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 15.12.2014 року становить в розмірі 361 693,53 гривень, з яких: 50 349,39 грн. заборгованість за кредитом; 93 458,20 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 11 618,50 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 206 267,44 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором.

Просив стягнути з ОСОБА_5на його користь заборгованість у розмірі 361 693,53 грн. за кредитним договором та судові витрати.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 18 червня 2015 року задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ ПриватБанк заборгованість за кредитним договором в розмірі 160 426,09 грн.

Вирішено питання щодо судових витрат.

В інший частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішення, ПАТ КБ ПриватБанк подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції в частині зменшення розміру пені, стягнувши на користь банку пеню за порушення умов кредитного договору в повному обсязі.

Скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції, зменшуючи розмір пені, допустив порушення норм матеріального права і не врахував, що відповідач не звертався до суду з письмовою заявою про зменшення розміру пені та не надав доказів існування у нього істотних обставин, необхідних для зменшення пені. Крім того, суд не мотивував, чому зменшено розмір до 5000 грн., яка на думку апелянта є надмірною.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов ПАТ КБ ПриватБанк частково, суд обгрунтовував свої висновки тим, що позичальник ОСОБА_5 не виконав передбачених кредитним договором обовязків по поверненню кредиту шляхом внесення щомісячних платежів, у зв'язку з чим після закінчення строку повернення кредиту має заборгованість, що у свою чергу відповідно до закону та умов кредитного договору є підставою для стягнення із позичальника на користь банку суми боргу.

Зменшуючи суму неустойки (штрафу) із 206 267,47 грн. до 5000 грн. суд виходив з того, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, а відтак наявні передбачені ч. 3 ст. 551 ЦК України підстави для її зменшення.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобовязання).

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ПАТ КБ Приватбанк та ОСОБА_5 17.01.2007 року уклали Договір №SAMDN0000011054048 про відкриття картрахунку та обслуговування.

Додаткову угоду № 1 до Договору №SAMDN0000011054048 про відкриття картрахунку та обслуговування укладено 17.01.2007 року.

Відповідно до вказаних договорів, ПАТ КБ Приватбанк надав відповідачу кредит у розмірі 44 179,00 грн. на термін до 16.01.2014 р., а відповідач отримав, зобовязався повернути кредитні кошти, сплатити за їх користування проценти в сумі, в строки та на умовах, передбачених договором. Однак у порушення умов цього договору відповідач свої зобовязання належним чином не виконав, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 15.12.2014 року становить 361 693,53 гривень, з яких: 50 349,39 грн. заборгованість за кредитом; 93 458,20 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 11 618,50 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 206 267,44 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором.

Вказані обставини підтверджуються копіями Договору №SAMDN0000011054048 про відкриття картрахунку та обслуговування та додаткової угоди № 1 до Договору №SAMDN0000011054048 про відкриття картрахунку та обслуговування від 17.01.2007 року та розрахунком заборгованості.

Ухвалюючи своє рішення та застосовуючи ч.3 ст.551 ЦК України, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, обґрунтовано зменшив розмір неустойки (штрафу) із 206267,47 грн. до 5000 грн. з огляду на те, що розмір неустойки значно перевищує розмір прямих збитків (тіло кредиту 50 349,39 грн.).

Що ж стосується доводів апеляційної скарги про те, що суд, зменшуючи розмір неустойки (штрафу), допустив порушення норм матеріального права і не врахував, що відповідач не звертався до суду з письмовою заявою про зменшення розміру неустойки та не надав доказів існування істотних обставин, то колегія суддів зазначає наступне.

Дані доводи не ґрунтуються на вимогах закону, бо за змістом ч.3 ст.551 ЦК України, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду, з урахуванням положень ст.3 ЦПК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч.4 ст.10 ЦПК України, щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків (правова позиція згідно з постановою Верховного Суду України № 6-100цс14 від 3 вересня 2014 року).

Посилання апелянта на те, що суд не мотивував, чому зменшено розмір неустойки (штрафу) саме на суму 155918,08 грн., яка є надмірною, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вбачається, що розмір неустойки значно перевищує розмір заборгованості за кредитом, а саме майже в 4 рази (сума заборгованість за тілом кредиту 50349,39 грн.) та навідь більше ніж весь розмір заборгованості з відсотками та комісією, що становить 155 426,09 грн. - сума пені становить 206 267,47 грн.

Крім того, відповідачем ОСОБА_6 останнє погашення заборгованості по кредиту та погашення нарахованих процентів за кредитом було здійснене 20.11.2008 року, що вбачається з виписки про погашення кредиту за період з 01.07.2008 року по 17.02.2015 року, однак з позовом до суду банк звернувся лише у лютому 2015 року, тобто через 7 років з часу коли виникло порушення його прав, що на думку колегії суддів свідчить про намагання штучно збільшити розмір неустойки, оскільки вона була нарахована банком за всі сім років.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік, що вбачається з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України. Однак дана норма може бути застосована лише за наявности про це заяви сторони (правова позиція згідно з постановою Верховного Суду України № 6-25цс15 від 18 березня 2015 року), яка в матеріалах справи відсутня, а тому зменшення розміру пені, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України у даному випадку, на думку колегії суддів, є цілком обґрунтованим.

Інших доводів незаконності рішення суду апеляційна скарга не містить.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» - відхилити.

Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Р.В.Березовенко

Судді: С.М.Верланов

ОСОБА_3