Постанова № 5413931, 26.02.2009, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа №2а-124/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2009 року Кролевецький районний суд Сумської області

у складі: судді - Школи М.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Ткаченка А.В.

за участю прокурора - Мусіяки В.В.

та осіб, які приймають участь у справі:

представника позивача Кролевецького районного центру

зайнятості: Халепи Н.О.

відповідача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кролевці Сумської області адміністративну справу за позовом прокурора Кролевецького району Сумської області в інтересах держави в особі позивача - Кролевецького районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про відшкодування незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

в с т а н о в и в:

прокурор Кролевецького району у відповідності зі ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру” звернувся до суду в інтересах держави в особі Кролевецького районного центру зайнятості з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що д ля реалізації державної політики зайнятості населення створюється державна служба зайнятості, зокрема, Кролевецький районний центр зайнятості, діяльність якого фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ст.ст.12, 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

Згідно з п. 2 ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних послуг Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (надалі - Фонд).

Кролевецький районний центр зайнятості населення є робочим органом виконавчої дирекції Фонду (п.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними вважаються громадяни, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

ОСОБА_1 22.06.2006 року звернувся до Кролевецького районного центру зайнятості населення, де спеціалістом центру зайнятості була заповнена персональна картка за НОМЕР_1.

Так, крім інших даних, відповідач повідомив, що в даний час не отримує ніяких доходів, що підтверджується заявою від 29.06.2006 року. Відповідно до ст.22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" гр.ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю з 29.06.2006 р. по 23.06.2007 р. З 12.09.2007 року гр.ОСОБА_1 знявся з обліку в районному центрі зайнятості. Під час перебування на обліку в період часу з 29.06.2006 року по 23.06.2007 року гр.ОСОБА_1. отримав допомогу по безробіттю в розмірі 2477 гривень. Крім того, безробітний ОСОБА_1. згідно з договором №98-07ф брав участь в оплачуваних громадських роботах, які фінансувались за рахунок коштів Фонду, у Зазірківській сільській раді, де йому була виплачена заробітна плата в сумі 780 гривень.

Згідно з вимогами Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого постановою КМУ №357 від 20 березня 2006 року, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» центром зайнятості було проведено перевірку достовірності даних, які були підставою для надання гр.ОСОБА_1. статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення. В ході перевірки було встановлено, що під час перебування гр.ОСОБА_1 на обліку в районному центрі зайнятості в період часу з 22.06.2006 року по 12.09.2007 року гр.ОСОБА_1. отримував дохід у Сумському державному селекційному центрі, де працював на умовах договору підряду техніком з штучного осіменіння корів, про що складений відповідний акт № 11 від 11.04. 2008 року.

Таким чином, гр. ОСОБА_1. надав відомості, які не відповідають дійсності, і на підставі яких був незаконно зареєстрований як безробітний, незаконно отримав допомогу по безробіттю в сумі 2477 гривень та заробітну плату за участь у громадських роботах в сумі 780 гривень, які піддягають відшкодуванню до Фонду.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центри зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Невідшкодування цих витрат порушує інтереси держави, яка є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття, тому згідно з п.2 ст.121 Конституції України вбачаються правові підстави для звернення прокурора з позовною заявою до суду.

Відповідно до ст.З6-1 Закону України „Про прокуратуру" та ст.60 КАС України є правові підстави для звернення прокурора з даною позовною заявою до суду в межах своєї компетенції.

Тому з урахуванням зазначеного керуючись статтями 8, 121 Конституції України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст.3, 17-19, 60, 104-107 КАС України, ст.2 Закону України «Про зайнятість населення», ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" прокурор просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Кролевецького районного центру зайнятості 3257 гривень незаконно отриманої допомоги по безробіттю та перерахувати їх на рахунок 37172001000279 ГУДКУ в Сумській області м.Суми МФО 837013 код 21113228.

Представник позивача Халепа Н.О. під час розгляду справи повністю підтримала позовні вимоги та пояснила, що відповідач ОСОБА_1. повинен повернути 3257 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю, оскільки він не повідомив Кролевецький районний центр зайнятості про те, що він отримує інші доходи, передбачені законом відповідно до укладених ним цивільно-правових договорів з Сумським державним селекційним центром. При цьому вона зазначила, що з усіма особами які звернулись до Кролевецького районного центру зайнятості в тому числі і з ОСОБА_1. проводився інформаційний семінар під час проведення якого розяснювались положення Законів України “Про зайнятість населення” та “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, та працівники служби відповідали на питання, тому він повинен був повідомити про наявність у нього інших доходів.

Відповідач ОСОБА_1. під час розгляду справи пояснив, що він визнає позовні вимоги частково, зокрема в сумі допомоги за ті дні, коли він отримував оплату за роботу за угодою з селекційним центром, оскільки при наданні йому статусу безробітного він надав всі необхідні дані, а посилання позивача на те, що він умисно не надав даних про отримання ним коштів по цивільно-правовій угоді, що є підставою для повернення всіх отриманих ним коштів із фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, є безпідставним, оскільки на бланку заяви, поданої ним 29.06.2006 року до Кролевецького РЦЗ, не було зазначено про те, що він не отримує інших, передбачених законодавством доходів, у звязку з чим він про наявність цивільно-правового договору нічого не зазначив, оскільки вважав що він не зареєстрований підприємцем, укладених трудових договорів не мав і при цьому він потребував постійну роботу та був готовий і здатний приступити до підходящої роботи. Наміру приховувати свої доходи він не мав і, крім того, доходи, які він отримав за договорами цивільно-правового характеру, є незначними. Кошти в сумі 780 грн., отримані ним за виконані громадські роботи, на його думку, не можуть бути стягнуті з нього, оскільки це буде порушувати його право на оплату праці, передбачене Конституцією України та Законом України “Про оплату праці”.

Заслухавши пояснення прокурора, сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

У справі встановлено, що з гідно з п. 2 ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних послуг Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (надалі Фонд).

Кролевецький районний центр зайнятості населення є робочим органом виконавчої дирекції Фонду (п.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ).

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» діяльність Кролевецького районного центру зайнятості фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Судом встановлено, що 22.06.2006 року ОСОБА_1. звернувся до Кролевецького районного центру зайнятості населення, де спеціалістом центру зайнятості була заповнена персональна картка за НОМЕР_1 (а.с.4), а з 29.06.2008 року ОСОБА_1. розпочато виплату допомоги по безробіттю (а.с. 5). При цьому встановлено, що за період з 29.06.2006 року по 23.06.2007 року ОСОБА_1. отримав допомогу по безробіттю в розмірі 2477 грн., що вбачається з даних про виконані платежі (а.с. 5-7) та не заперечувалось самим відповідачем під час розгляду справи.

З додатку до персональної картки №3 (а.с.8), договору центру зайнятості з Зазірківською сільською радою про організацію оплачуваних громадських робіт від 27.06.2007 року та корінця направлення на громадські роботи (а.с.66,67) вбачається, що ОСОБА_1. в Зазірківській сільській раді Кролевецького району виконував громадські роботи по благоустрою з 02.07.2007 року по 31.07.2007 року та з 08.08.2007 року по 31.08.2007 року, за що йому було виплачено 440 грн. та 340 грн. відповідно, всього 780 грн. Зазначені обставини також не заперечуються сторонами у справі.

Як убачається з позовної заяви, в своїй заяві до Кролевецького РЦЗ (а.с. 3), крім інших даних відповідач повідомив, що не отримує ніяких доходів. При цьому з пояснень відповідача під час розгляду справи вбачається, що він не повідомляв працівника РЦЗ про те, що ним укладені договори цивільно-правового характеру.

З заяви ОСОБА_1 від 29.06.2006 року вбачається, що він просить до вирішення питання його працевлаштування надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України “Про зайнятість населення” та “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та зазначає, що в даний час він не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує (а.с.3).

П. б ч.3 ст. 1 Закону України “Про зайнятість населення” передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать також громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Статтею 2 Закону України “Про зайнятість населення” визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

З договорів підряду №8 від 01 січня 2006 року та б/н від 02.01.2007 року (а.с.11,12) укладених між ОСОБА_1. та Сумським державним селекційним центром, та копій звітів і відомостей (а.с.80-87), убачається, що ОСОБА_1. самостійно забезпечував себе роботою, маючи можливість займатися індивідуальною трудовою діяльністю, у звязку з чим фактично був зайнятий. При цьому, як убачається з довідки, виданої Сумським державним селекційним центром (а.с. 13), у 2006-2007 роках ОСОБА_1. за виконані роботи отримував дохід.

Відповідно до п.5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357 ( далі Порядок), Кролевецьким центром зайнятості була проведена перевірка за результатами якої було складено акт № 11 від 11.04.2008 року (а.с. 9), оскільки було встановлено, що ОСОБА_1. уклав угоди з Сумським державним селекційним центром на штучне осіменіння корів у приватному секторі з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року та з 02 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року. При цьому з 29.06.2006 року ОСОБА_1. отримав статус безробітного і одержував допомогу по безробіттю.

З урахуванням зазначеного директором Кролевецького РЦЗ відповідно до п.7 Порядку було винесено наказ від 27.03.2008 року “Про повернення зайво виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі 3257 грн.” (а.с. 10).

З вищезазначеного вбачається, що ОСОБА_1. за наявності укладеного цивільно-правового договору не мав права отримувати статус безробітного відповідно до положень Закону України “Про зайнятість населення”.

При цьому суд визнає необґрунтованим посилання відповідача на те, що він не вказав у своїй заяві про наявність доходів по цивільно-правових договорах, оскільки у бланку заяви (а.с. 3 не було зазначено про відсутність у заявника доходів саме за такими угодами. При цьому суд враховує, що у бланку цієї заяви є посилання на те, щоб йому було надано статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Законів України “Про зайнятість населення” та “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. Крім того, як вбачається з пояснень представника позивача Халепи Н.О., з відповідачем ОСОБА_1. 05.07.2006 року проводився інформаційний семінар під час проведення якого розяснювались положення Законів України “Про зайнятість населення”, “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, при цьому працівники служби відповідали на питання, що підтверджується додатком до персональної картки №1 та планом проведення інформаційного семінару з безробітними (а.с. 46-49) та не заперечується самим відповідачем.

При прийнятті рішення з цих підстав суд також керується нормою ч.2 ст. 68 Конституції України в якій зазначено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Ця норма, не перетворюючи права громадянина знати свої права та обовязки на обовязок, все ж зобовязує людину зазнати юридичної відповідальності і “перетерпіти” певні позбавлення, обмеження в разі порушення нею законів незалежно від того, чи був відомий громадянину їхній зміст, чи ні.

Тому, з урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача виплаченої за період з 29.06.2006 року по 23.06.2007 року допомоги по безробіттю в сумі 2477 грн. підлягає задоволенню.

Поряд з цим суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення відповідно до вищезазначеного Порядку та ст. 36 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” з відповідача на користь позивача 780 грн., отриманих ОСОБА_1. за виконані ним громадські роботи, не підлягають задоволенню, оскільки, як убачається з п. 2.2.2. договору № 98-07ф (а.с.66), з особами, направленими Фондом для участі в оплачуваних громадських роботах, укладається терміновий трудовий договір відповідно до трудового законодавства. При цьому, як убачається з додатку до персональної картки №3 про участь у громадських роботах (а.с. 8) та не заперечується сторонами у справі, ОСОБА_1. особисто виконував зазначені громадські роботи.

Крім того, відповідно до ст. 21 Закону України “Про оплату праці” працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Судові витрати у справі підлягають розподілу відповідно до ч.3 ст.94 КАС України.

Відповідно до Законів України “Про зайнятість населення”, “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, “Про оплату праці”, Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357, керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 99, 160 163 КАС України,-

п о с т а н о в и в:

позов прокурора Кролевецького району Сумської області задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кролевецького районного центру зайнятості 2477 грн. 00 коп. незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в розмірі 24 гривні 77 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Кролевецький районний суд Сумської області шляхом подання в 10 - денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з поданням її копії до Харківського апеляційного адміністративного суду, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Суддя

Постанова у повному обсязі складена та підписана 3 березня 2009 року.