Вирок № 54132303, 04.12.2015, Василівський районний суд Запорізької області

311/4171/15-к

1-кп/311/369/2015

04.12.2015

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2015 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.

при секретареві: Кудіновій В.І.

за участю: прокурора Соловей Т.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника адвоката ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12015080190001391 від 02 липня 2015 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого: 20 жовтня 2014 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.190 КК України до одного року обмеження волі з іспитовим строком один рік; 13 жовтня 2015 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до одного року шість місяців обмеження волі,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, суд,

В С Т А Н О В И В:

У невстановлений в ході досудового розслідування день та час в липні 2015 року ОСОБА_1, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою незаконного придбання, зберігання з метою збуту та подальшого незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року, постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», знаходячись у невстановленому в ході досудового розслідування місці придбав для подальшого збуту у невстановленої особи особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, загальною масою не менше 0,0109 грама. Після цього ОСОБА_1 вищевказаний особливо небезпечний наркотичний засіб переніс для зберігання з метою подальшого збуту до місця свого мешкання в квартиру №54 розташовану в будинку №39 по вулиці Леніна в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, де зберігав до моменту збуту 20 липня 2015 року.

20 липня 2015 року в період часу з 12 години 15 хвилин по 12 годину 43 хвилин, ОСОБА_1, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, за вказаними вище мотивами, з метою збуту, незаконно зберігаючи при собі раніше придбаний особливо небезпечний наркотичним засіб опій ацетильований, переніс його до заздалегідь обумовленого місця, а саме в лісопосадку поблизу Будинку Культури «Гірник» в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, та в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув ОСОБА_3 за грошові кошти в сумі 100 гривень каламутну рідину світло-коричневого кольору масою 0,9593 грама, поміщену в одноразовий медичний шприц градуюванням 2,5 мл, у складі якої, відповідно до висновку експерта №1169 від 22 липня 2015 року, встановлено присутність особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, маса якого в перерахунку на суху речовину складає 0,0109 грама.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані ч.2 ст.307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також збут наркотичних засобів, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби.

Від обвинуваченого ОСОБА_1 та прокурора Соловей Т.М. надійшла угода про визнання винуватості, укладена між ними 04 грудня 2015 року, у присутності захисника адвоката ОСОБА_2, на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України.

Згідно з даною угодою, прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.307 КК України. Обвинувачений у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного злочину. Також, сторонами угоди узгоджено покарання, яке необхідно призначити обвинуваченому за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.307, ст.69 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна. Відповідно ч.4 ст.70 КК України частково приєднати не відбуту частину покарання, призначеного за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 13 жовтня 2015 року та остаточно призначити покарання у вигляді чотирьох років пяти місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна.

Наслідки укладення та затвердження угоди про примирення їм відомі та зрозумілі.

Під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_1 стверджує, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.2 ст.307 КК України, щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України, які йому відомі та зрозумілі.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 повідомив, що вищезазначена угода укладена ним та прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Стверджує, що в обвинувальному акті правильно викладені обставини справи. Кається у скоєному.

Прокурор Соловей Т.М. в судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просить суд затвердити зазначену угоду.

Заслухавши думку учасників процесу, оглянувши надані матеріали кримінального провадження, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим виходячи з наступних підстав:

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Угода про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до ст.12 КК України, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, відноситься до тяжких злочинів, однак приватним інтересам шкода не завдана. Таким чином, угода про примирення, у даному кримінальному провадженні, може бути укладена.

Зміст наданої суду угоди про визнання винуватості відповідає вимогам статті 472 КПК України. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб внаслідок укладання даної угоди судом не встановлено, угода не суперечить державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє зміст і наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ст.473, ст.ст.394,424 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого обвинувачений визнає себе винуватим, положення ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.

Також судом встановлено, що укладання угоди про примирення є цілком добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор та обвинувачений погоджуються з призначенням судом узгодженого покарання. Угода складена у присутності захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_2

Згідно ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для затвердження угоди про примирення і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст.66 КК України, беззастережне визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, щиросердне розкаяння, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, не встановлено.

Суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_1 процесуальні витрати, повязані з проведенням судово-хімічної експертизи на суму 460 грн. 80 коп.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у порядку ст.100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 374, 468, 469, 471, 473, 474, 475, 476 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 04 грудня 2015 року у кримінальному провадженні №1кп/311/369/2015, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12015080190001391 від 02 липня 2015 року, між прокурором Соловей Тетяною Миколаївною та обвинуваченим ОСОБА_1.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України і призначити йому покарання за ч.2 ст.307, ст.69 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч.4 ст.70, ст.72 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання, призначеного за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 13 жовтня 2015 року та остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у вигляді чотирьох років пяти місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 тримання під вартою, залишити без змін до набрання законної сили вироку суду, а строк відбування покарання відраховувати з моменту затримання у даній справі з 26 вересня 2015 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, повязані з проведенням судової експертизи у розмірі 460 (чотириста шістдесят) грн. 80 коп. (одержувач УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя/Шевч./24060300, р/р 31116115700009, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області).

Речові докази у кримінальному провадженні:

●50 гривень серії РБ та номер 0972876, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Василівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області повернути ГУНП в Запорізькій області;

●20 гривень серії ПВ номер 5549246, 5 гривень серії ПД номер 0502451, 2 гривні серії МГ номер 8439902, 1 гривню серії НЖ номер 8523954, 1 гривню серії ПИ номер 7311646, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Василівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області повернути ГУНП в Запорізькій області;

●сім карти оператору мобільного звязку «Київстар» номер 8938003992283048088F, номер 8938003992282967551F, одноразовий полімерний шприц обємом 2 мл, який на 1 мл заповнений рідкою речовиною коричневого кольору, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Василівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області знищити.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, у той же строк, з моменту вручення їй копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя М.А. Носик