Ухвала суду № 54130844, 03.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/2292/15

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.

суддів Домусчі С.Д.,

ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2015 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року вказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в період з 12.02.2015 по 17.02.2015 року відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача, результати якої оформлені актом від 17.02.2015 року № 128/14-03-17-03-08/НОМЕР_3.

Перевіркою виявлено наступні порушення: пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, а саме: неподання декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік; п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб за 2012 р. на суму 68329,22 грн.

27.03.2015 року відповідач виніс податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 на суму 85411,52 грн. і № НОМЕР_2 на суму 170 грн.

Висновок про порушення позивачем податкового законодавства відповідач зробив на підставі того, що згідно з даними ЦБД ДРФО від 11.07.2014 року № 411 позивач у 4 кварталі 2012 року отримав дохід від ПАТ «Кредитпромбанк» у сумі 403198,97 грн., який не був відображений у декларації про майновий стан за 2012 рік, як такий, що підлягає оподаткуванню.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи заявлені позивачем вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було отримано оподатковуваного доходу в розумінні Податкового кодексу України, а відтак спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За змістом п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Відповідно до абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається сума боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощення) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано (прощено), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

За визначенням пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).

Враховуючи наведені нормативні положення, колегія суддів зазначає, що основною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній форм.

З цього слідує висновок, що прощена (анульована) сума заборгованості може вважатися доходом боржника лише у випадку фактичного отримання боржником такої суми.

Отже, з суми прощеної (анульованої) заборгованості за кредитним договором доходом позивача може вважатися лише та сума, яка фактично була надана банком позивачу у вигляді кредиту, тобто тіло кредиту, а штрафні санкції за неналежне виконання умов договору у вигляді пені, які нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не можуть вважатися доходом платника податків, що підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що 28.09.2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк», та позивачем укладений кредитний договір № 03/1/282/07-G, відповідно умов якого банк надав позивачу кредит у розмірі 99000 доларів США, зі сплатою процентів за користування грошовими коштами у розмірі 12,7 % річних строком до 27 вересня 2032 року.

Як вбачається зі змісту укладеного позивачем та ПАТ «Кредитпромбанк» додаткового договору від 30.11.2012 року, станом на момент списання позивачу заборгованості за кредитним договором № 03/1/282/07-G від 28.09.2007 року, основана сума боргу позивача складала 42558,97 доларів США, яку він і повинен був погасити за цим договором.

Зі змісту наявних в матеріалах справи квитанцій ПАТ «Кредитпромбанк» вбачається, що позивачем в повному обсязі виконані умови зазначеного додаткового договору та погашено суму основного боргу за кредитним договором № 03/1/282/07-G від 28.09.2007 року у розмірі 42558,97 доларів США, а також і зі сплати процентів у розмірі 45644,03 доларів США, що в цілому складає 88203 доларів США.

За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не було отримано оподатковуваного доходу в розумінні Податкового кодексу України, а відтак спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі апелянт посилається лише на ті висновки, які викладено в акті перевірки, що став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Натомість, вказаним висновкам, як зазначено вище, судом першої інстанції надано належну правову оцінку.

Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що ухвалою від 24.11.2015 року апелянту відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги, проте станом на теперішній час цей судовий збір ним так і не сплачено, а тому, на підставі ст. 94 КАС України, з відповідача належить стягнути судовий збір у розмірі 941,40 грн. (110% від суми судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 38790114) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923; банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) 828011; рахунок отримувача 31212206781008; код класифікації доходів бюджету 22030001; призначення платежу судовий збір, ПІБ апелянта чи назва установи, організації, що виступає апелянтом, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду 34380461) несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року в розмірі 941 (девятсот сорок одної) гривні 40 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: С.І. Жук