Ухвала суду № 54130719, 03.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року Справа № 876/10681/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.

секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

з участю осіб:

позивача по справі: не зявився

відповідача по справі: представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Західний авіаційний центр» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.04.2014 року №0001402204,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Західний авіаційний центр» (далі ТзОВ «Західний авіаційний центр») звернулося з позовом в суд до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.04.2014 року №0001402204.

В обґрунтування своїх вимог позивач вважає, що за зобов'язаннями позивача перед ПАТ «Київське агентство повітряних сполучень «Кий Авіа» не минув строк позовної давності оскільки кредитор звернувся до боржника за стягненням заборгованості до суду. Також, позивач звертає увагу суду на те, що перебіг позовної давності зупиняється у зв'язку з відстроченням виконання зобов'язань (мораторій) на підставах, встановлених законом - в даному випадку у зв'язку з порушенням справи про банкрутство (п.2 ст.263 ЦК України). Крім того, позивач вважає, що заборгованість позивача перед ПАТ «Київське агентство повітряних сполучень «Київ Авіа» не може вважатись безнадійною, з врахуванням того, що: кредитор звернувся в межах строку позовної давності; наявне судове рішення про стягнення заборгованості, а тому підстави для обчислення строку позовної давності відсутні; після переривання перебіг позовної давності починається заново; порушення справи про банкрутство боржника та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, веде до зупинення строку позовної давності та відсутності у боржника можливості погашення боргу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року в справі №813/5275/14 адміністративний позов було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано прийняте Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, податкове повідомлення-рішення від 18.04.2014 року за №0001402204, в частині збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 1 321 393 грн. 13 коп.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року в справі №813/5275/14 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт вважає, що оскільки позивачем не віднесено до доходів неповернену фінансову допомогу, отриману від ЗАТ «Київське агентство повітряних сполучень «Кий Авіа», за якою минув строк позовної давності, податкове повідомлення-рішення в цій частині прийнято правомірно. Як наслідок, продовжує відповідач, правомірним є висновок і про зайве включення до інших доходів суми умовно нарахованих процентів на суму неповерненої фінансової допомоги. Також, відповідач вважає, що позивачем не включено до складу інших доходів суму безнадійної кредиторської заборгованості ТзОВ «УБК-ІНВЕСТ», за якою минув строк позовної давності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

За результатами позапланової виїзної документальної перевірки товариства з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2013 року ДПІ у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області складено акт за №158/22-04/20837065 від 20.03.2014 року та прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.04.2014 року за №0001402204, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 685 385 грн. 00 коп., в тому числі 1 123 590 грн. 00 коп. - основний платіж та 561 795 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

В акті перевірки зазначено, що в порушення підп.14.1.11, підп.14.1.257 п.14.1 ст.14, підп.135.5.4, підп.135.5.5 п.135.5 ст.135 ПК України позивачем занижено податок на прибуток за 2013 рік на загальну суму 1 123 590 грн. 00 коп.

Відповідно до пп.14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості.

Відповідно до п.135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137 ПК України, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

У п.135.2 ст. 135 ПК України передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В обґрунтування правомірності свого рішення відповідач посилався на ст. 135 ПК України, згідно з якою при обчисленні об'єкта оподаткування включаються, крім інших такі доходи:

- вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (пп.135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України);

- суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу (пп.135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПК України).

З наведених положень вбачається, що сума заборгованості, яка не стягнута кредитором чи не повернута боржником, фактично підпадає під поняття безнадійної. При цьому умовою віднесення цієї суми до складу валових доходів є закінчення строку позовної давності по її стягненню.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 2 ст. 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається пред'явленням особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи договорами від 02.03.2010 року та від 26.05.2010 року про надання фінансової допомоги на поворотній основі, ЗАТ «Київське агентство повітряних сполучень «КИЙ АВІА» надало позивачу фінансову допомогу у сумі 4 800 000 грн. 00 коп. на поворотній основі.

Надана фінансова допомога була стягнута рішенням Господарського суду Львівської області від 20.12.2011 року у справі за №5015/7037/11.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що в цій частині податкове повідомлення-рішення від 18.04.2014 року №0001402204 є неправомірним.

Крім того, як стверджується матеріалами справи позивачем (замовник) 12.05.2010 року укладено договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт з ТзОВ «УБК-ІНВЕСТ» (підрядник).

Згідно картки рахунку 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» по контрагенту ТзОВ «УБК-ІНВЕСТ» рахується кредиторська заборгованість станом на 01.01.2011 року в сумі 1 277 164 грн. 87 коп. та станом на 31.12.2013 року в цій самій сумі.

Дана кредиторська заборгованість виникла 17.12.2010 року згідно акта модернізації нежитлового приміщення за адресою м.Львів, пл. Григоренка, 5, та рахунку фактури СФ-000025 від 17.12.2010 року. Зазначені обставини не заперечуються сторонами.

Контролюючий орган вважає, що позивачем не включено до складу доходу зазначену суму безнадійної кредиторської заборгованості, по якій не проведено розрахунки з ТзОВ «УБК-ІНВЕСТ».

У свою чергу, позивач вважає, що, в даному випадку, не минув строк позовної давності, оскільки між ним та ТзОВ «УБК-ІНВЕСТ» станом на 29.06.2012 року було підписано акт взаєморозрахунків, що вказує на переривання перебігу позовної давності у відповідності до положень ч.1 ст.264 ЦК України.

У відповідності до положень п.44.6 ст.44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків, продовжується у наведеній нормі, після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Позивачем не доведено наявність акта взаєморозрахунків між сторонами та подачу такого акта податковій інспекції разом із скаргами на податкове повідомлення-рішення.

Суд апеляційної інстанції одночасно зазначає, що в цій частині судове рішення суду першої інстанції оскаржено не було.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, апеляційні вимоги є неаргументованими, а тому не підлягають до задоволення.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року в справі №813/5275/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя-доповідач ОСОБА_1

Судді Р.В. Кухтей

ОСОБА_3

Повний текст виготовлено 08.12.2015 року