Ухвала суду № 54130504, 17.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 листопада 2015 рокусправа № 808/2222/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Сафронової С.В.

суддів: Панченко О.М. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання:Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 року у справі № 808/2222/15 за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області до Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 40523,12 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

21 квітня 2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства Мелітопольський компрессор про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 40 523,12 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 року позов Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Мелітопольський компресор (код ЄДРПОУ 00217840) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області (р/р 25606301301075, код ЄДРПОУ 37927773, Філія Запорізьке ПУ АТ Ощадбанк м. Запоріжжя, МФО 313957) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період листопад 2014 року по лютий 2015 року у розмірі 40 523,12 грн. (сорок тисяч пятсот двадцять три гривні 12 копійок).

Не погодившись з вищевказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, мотивуючи тим, що судом першої інстанції під час винесення судового рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, та просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Публічне акціонерне товариство Мелітопольський компресор зареєстроване як юридична особа за адресою: 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, буд. 210, код ЄДРПОУ 00217840.

Судом встановлено, що колишнім працівникам ПАТ Мелітопольський компресор ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ч. 1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення. Загальна сума фактичних витрат на виплату ідоставку пільгової пенсії, призначеної вищезазначеним пенсіонерам складає 40 523,12 грн.

Вирішуючи спір у справі та задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач обтяжений обов'язком відшкодовувати територіальним органам Пенсійного фонду України витрати по доставці та виплаті пенсій, що були призначені особам, які знаходились з ним в трудових правовідносинах і внаслідок цього набули та реалізували право на отримання пільгових пенсій відповідно до п. б-з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення, а визначена позивачем в Розрахунку сума відшкодування відповідачем в ході розгляду справи не спростована, заявлена в позові вимога є обґрунтованою, а відтак, підлягає задоволенню.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Суд першої інстанції при вирішенні спору правильно послався на абз.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування порядок відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату на доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення, був визначений.

Згідно з п.1 ст.1 Законом України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідач віднесений законодавцем до кола осіб, які є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а в силу ст.2 Закону про збір об'єктом оподаткування для Відповідача є, зокрема, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Згідно з пп. 6.4. п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.04 за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Відповідно до пп.6.3. п.6 Інструкції №21-1 у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники. Лише у разі ліквідації підприємства без правонаступників повідомлення для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням ліквідованого підприємства не направляється (пп.6.9 п.6 Інструкції).

З приєднаних до справи копій Розрахунків, суми за якими складають спірну суму заборгованість та які направлені на адресу відповідача, вбачається, що такі Розрахунки за формою та змістом відповідають вимогам Інструкції №21-1.

Відповідно до п.6.8 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачу своєчасно надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій пенсіонерам, що мають право на пільгову пенсію.

Жодних доказів сплати вказаних сум відповідачем суду не надано.

Таким чином судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач обтяжений обов'язком відшкодовувати територіальним органам Пенсійного фонду України витрати по доставці та виплаті пенсій, що були призначені особам, які знаходились з ним в трудових правовідносинах і внаслідок цього набули та реалізували право на отримання пільгових пенсій відповідно до п. б-з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення, а визначена позивачем в Розрахунку сума відшкодування відповідачем в ході розгляду справи не спростована, заявлена в позові вимога є обґрунтованою, а відтак, підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, судова колегія-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:С.В. Сафронова

Суддя:О.М. Панченко

Суддя:Д.В. Чепурнов