Ухвала суду № 54128788, 07.12.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

07 грудня 2015 р. Справа №805/2506/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття ухвали: 17 год. 34 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шувалової Т.О.,

при секретарі судового засідання - Хоменко А.С.,

за участю:

прокурора Морозова Є.М.

представника позивача - ОСОБА_1;

представника відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом прокурора м.Маріуполя в інтересах держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Житлово-комунального підприємства «Азовжитлокомплекс» про стягнення адміністративного-господарських санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Маріуполя в інтересах держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до суду з позовом до Житлово-комунального підприємства «Азовжитлокомплекс» про стягнення з відповідача на користь держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів загальну суму адміністративного-господарських санкцій за 2012-2013 роки в сумі 159 237,86грн., та загальну суму пені за порушення термінів сплати адміністративного-господарських санкцій за період 2012-2013 роки в сумі 28 286,43грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначає, що посадові особи відповідача протягом 2012-2013 років вносили завідомо неправдиві відомості до звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Відповідно до штатних розкладів на підприємстві норматив робочих місць складає на 2012 рік -12 осіб, на 2013 рік -9 осіб. Середньооблікова кількість фактично працевлаштованих інвалід складає: у 2012 році - 8 осіб, у 2013 році 7 осіб.

Проте, посадові особи відповідача у 2012 році надавало звіти до УПСЗН (Форми 10ПІ), в яких зазначало працевлаштованими 12-осіб, а до УПФУ надавало звіти (Форми Д-4), в яких зазначало 8 осіб. В 2013 році посадові особи надавали звіти до УПСЗН (Форми 10ПІ), в яких зазначало працевлаштованими 9-осіб, а до УПФУ надавало Форми Д-4, в яких зазначало 7 осіб. Тобто, на думку прокурора, відповідачем не було створено робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2012 році 4 робочих місця, а у 2013 році -2 робочих місця. Згідно листа Маріупольського міського центру зайнятості № 07-817 від 10.03.2015 року підприємство не надавало інформацію про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів, що є порушенням ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Тобто прокурор наголошує на тому, що за нестворені робочі місця для інвалідів у 2012-2013 роках відповідач повинен сплатити адміністративно - господарські санкції в сумі 159 237,86грн., та загальну суму пені за порушення термінів сплати адміністративного-господарських санкцій за період 2012-2013 роки в сумі 28 286,43грн.

За фактом внесення посадовими особами відповідача завідомо неправдивих відомостей у офіційні документи, а саме до звітів про працевлаштування інвалідів, прокуратурою міста Маріуполя 07.11.2014 року порушено кримінальне провадження, яке зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42014050290000089 за частиною 1 статті 367 Кримінального Кодексу України.

На підставі викладеного просив задовольнити позовні вимог у повному обсязі.

Від відповідача надійшли заперечення, в яких зазначено, що під час перевірки не були враховані інваліди, які працювали на підприємстві у 2012 році 4 особи (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5В.), тобто за 2012 рік середньооблікова кількість штатних працівників, які мають інвалідність склала 10 осіб, а не 8 осіб, як наголошує прокурор. Середньооблікова кількість штатних працівників за 2012 рік склала 291 особу, тому несплачена суму адміністративно господарських санкцій за 2012 рік складає 51 361,52грн.

Щодо 2013 року, позивач зазначає, що прокурором не було враховано 3 інваліди, які працювали на підприємстві (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5В.), отже за 2013 рік середньооблікова кількість штатних працівників, які мають інвалідність склала 9 осіб. Середньооблікова кількість штатних працівників за 2012 рік склала 291 особу, тобто 9 працевлаштованих інвалід відповідає нормі.

Крім цього, відповідач зазначає, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.09.2015 року по справі № 805/1740/15-а скасовано пункт 2.1 вимоги Маріупольської обєднаної державної фінансової інспекції № 26-01-34/211 від 05.03.2015 року про проведення нарахування та сплату суми адміністративного-господарських санкцій Житлово-комунальним підприємством «Азовжитлокомплекс» до відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарських санкцій в сумі 212 972,44грн.

Крім цього, відповідач доводить, що у 2014 році підприємством здійснено переплату до відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарських санкцій в сумі 88 749грн., оскільки кількість фактично працевлаштованих інвалідів складала 9 осіб, що відповідало нормі працевлаштуванню інвалідів. З цих підстав, зазначив про вирішення судом питання про зачислення суми переплати в 2014 році в рахунок сплати адміністративно - господарських санкцій за 2012 рік в сумі - 51 361,52грн.

На підставі викладеного, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, представника Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів перевіривши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, встановив наступне.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно абзацу 2 частини 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, прокурор міста Маріуполя у зазначеній справі має статус позивача та на останнього розповсюджуються загальні строки звернення до адміністративного суду передбачені ч.2 ст.99 КАС України.

Відповідно до частин першої та другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено судом, за фактом внесення посадовими особами відповідача протягом 2012-2013 років неправдивих відомостей до звітних документів, прокуратурою м.Маріуполя 07.11.2014 року порушено кримінальне провадження, яке зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42014050290000089 за частиною 1 статті 367 Кримінального Кодексу України.

У судовому засіданні прокурор пояснив, що справа була порушена 07.11.2014 року, але тільки дочекавшись результати проведеної Маріупольською обєднаною державною фінансовою інспекцію перевірки відповідача, якою було встановлено кількість нестворених робочих місць на підприємстві, можливо було розрахувати суми адміністративного господарських санкцій.

Представник Фонду пояснила, що прокуратурою було надано лише цифри нестворених підприємством робочих місць, на підставі чого ними був здійснений розрахунок адміністративного-господарських санкцій та пені доданий до позову. Акт фінансової інспекції чи будь-які інші документи для проведення розрахунку не використовувались.

Суд не приймає до уваги пояснення прокурора та зазначає, що з копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про порушення кримінальної справи, вбачається що на час порушення кримінальної справи в фабулі кримінального провадження вже було зазначено про неналежне виконання обовязків посадовими особами відповідача при перевірці відомостей в звітах Форми 10-ПІ, що призвело до несплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій у розмірі 83 550,69грн.

Тобто, на час порушення кримінальної справи прокурору було відомо про наявність порушення щодо кількості нестворених робочих місць для інвалідів.

Враховуючи те, що з моменту порушення прокуратурою міста Маріуполя кримінального провадження, тобто з 07.11.2014 року до моменту звернення прокурором до суду 15.06.2015 року минуло більше шести місяців, проте позивачем не наведено обґрунтованих підстав вважати поважними причини такого зволікання, суд приходить висновку, що прокурором пропущено шестимісячний строк звернення з даним позовом до суду передбачений КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, суд прийшов до висновку про необхідність залишення позовних вимог без розгляду.

При цьому, суд зауважує, що залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора можливості звернутись до суду з цивільним позовом про відшкодування шкоди завданої інтересам держави, в рамках кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 100, 155, 157, 165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов прокурора м.Маріуполя в інтересах держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Житлово-комунального підприємства «Азовжитлокомплекс» про стягнення адміністративного-господарських санкцій та пені залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 07 грудня 2015 року. Повний текст ухвали виготовлено 07 грудня 2015 року.

Суддя Шувалова Т.О.