Постанова № 54128199, 02.12.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2015 р.Справа № 916/1069/15-г Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.,

ОСОБА_1

(склад судової колегії змінено відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду №726 від 09.11.2015р. та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.11.2015р.)

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 02.12.2015р.:

від позивача: не зявився;

від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого приватного підприємства фірми "Альфа-М"

на рішення господарського суду Одеської області

від 06 травня 2015 року

у справі №916/1069/15-г

за позовом Малого приватного підприємства фірми "Альфа-М"

до відповідача ОСОБА_3 частини А1283

про стягнення інфляційних, 3% річних та пені

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 02.12.2015р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.05.2015р. по справі №916/1069/15-г (суддя Брагіна Я.В.) частково задоволено позовні вимоги Малого приватного підприємства фірми "Альфа-М" до ОСОБА_3 частини А1283 про стягнення інфляційних, 3% річних та пені, з відповідача на користь позивача стягнуто: 1574,64 грн. 3% річних, 10435,30 інфляційних, 865,37 грн. витрат, повязаних зі сплатою судового збору, в решті позовних вимог відмовлено з посиланням на те, що позивачем неправильно розраховано суму інфляційних втрат, оскільки розрахунок інфляції здійснюється від суми основного боргу, а не суми основного боргу з врахуванням індексу інфляції, у звязку з чим позивачем зроблено помилку при здійсненні розрахунку індексу інфляції. Крім того, вимога щодо стягнення пені задоволенню не підлягає, так як пеня за неналежне виконання договору №215 від 17.05.2006р. в межах суми 21041,16 грн. згідно акту №9/6 від 30.06.2006р., заявлена в межах річного строку, обумовленого п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, вже була стягнута рішенням суду, при цьому, рішенням господарського суду Одеської області від 10.12.2012р. у справі №5017/3020/2012 було відмовлено в позові у частині стягнення пені.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Мале приватне підприємство фірма "Альфа-М", в якій просить скасувати рішення в частині часткового задоволення вимог про стягнення суми збільшення боргу за рахунок індексу інфляції за період з 01.04.2012 р. до 31.03.2015р. та в частині відмови у задоволенні вимог щодо стягнення пені за період з 11.03.2014р. до 31.03.2015р. та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині, мотивуючи це тим, що оскаржуване рішення винесено з неправильним застосування законодавчих актів щодо нарахування інфляційних втрат і пені, внаслідок чого місцевий господарський суд ухвалив рішення, яким порушені норми матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 05.06.2015р. апеляційну скаргу Малого приватного підприємства Фірма "Альфа-М" прийнято до провадження у складі колегії суддів головуючого судді Мацюри П.Ф., суддів: Ліпчанської Н.В., Лисенко В.А. та за клопотанням скаржника розгляд справи був призначений у режимі відеоконференції.

Також, в апеляційній скарзі скаржник заявив клопотання про призначення судово-економічної експертизи щодо економічної обґрунтованості та правильності розрахунків суми збільшення боргу за рахунок індексу інфляції зроблених позивачем в заяві про уточнення позовних вимог №16/4 від 20.04.2015р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.07.2015р. у справі №916/1069/15-г за апеляційною скаргою Малого приватного підприємства фірми "Альфа-М" на рішення господарського суду Одеської області від 06.05.2015р. по справі №916/1069/15-г призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено спеціалістам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, провадження у справі № 916/1069/15-г зупинено до закінчення проведення економічної експертизи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Ліпчанської Н.В., Діброви Г.І.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду №726 від 09.11.2015р. та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.11.2015р. справу №916/1069/15-г передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Ліпчанської Н.В., Гладишевої Т.Я.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2015р. поновлено провадження у справі №916/1069/15-г.

Згідно з ухвалою від 20.11.2015р. розгляд апеляційної скарги призначено в режимі відеоконференції.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Малого приватного підприємства Фірма "Альфа-М", заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду слід частково скасувати, а апеляційну скаргу частково задовольнити.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.2006р. між ОСОБА_3 частиною А1283 (замовник, відповідач) та Малим приватним підприємством „Фірма „Альфа-М (виконавець, позивач) укладено договір №215 на виконання технічного обслуговування кінцевих станцій К-60П в/ч А1283, за умовами якого замовник передає, а виконавець бере на себе зобовязання виконати технічне обслуговування кінцевих станцій К-60П ВЗ 249 ЗС України (згідно коду 32.20.92.000 класифікатора ДК 016-97 на суму 21 041,16 грн.). Сума, на яку укладений цей договір, за кошторисом 3/215 на 2006 рік становить 21041,16 грн. Внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору до винної сторони застосовуються штрафні санкції в розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожен день з дня отримання бюджетних коштів. Цей договір діє з моменту його підписання і до повного виконання зобовязань за цим договором з можливістю подальшої пролонгації (п.п.1.1., 3.1., 4.4., 6.1. договору).

В підтвердження виконання умов договору від 17.05.2006р. №215 сторонами підписано акт виконаного технічного обслуговування №9/6 від 30.06.2006р. на суму 21041,16 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.08.2009р. у справі №34/6-09-2322 за позовом Малого приватного підприємства Фірми „Альфа-М до ОСОБА_3 частини А1283 про стягнення 39726,90 грн. позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 частини А1283 на користь Малого приватного підприємства Фірма „Альфа-М 39726,90грн. заборгованості, 397,27 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.12.2012р. у справі №5017/3020/2012 стягнуто із ОСОБА_3 частини А1283 на користь Малого приватного підприємства Фірма „Альфа-М 4235 (чотири тисячі двісті тридцять пять) грн. 62 коп. інфляційних, 2059,27 грн. 3% річних, 782,25 грн. судових витрат на відрядження працівника, 741,71 грн. судового збору, в решті заявлених позивачем позовних вимог відмовлено.

Як вбачається із рішення суду від 12.08.2009р. у справі №34/6-09-2322, сума 39726,90 грн., яку стягнуто з відповідача складається із: 34949,37 грн. основного боргу з врахуванням індексу інфляції, 1872,12 грн. 3% річних, 2905,41 грн. пені за період з 01.05.2008р. по 24.06.2009р.

Відповідно до рішення суду від 10.12.2012р. у справі №5017/3020/2012, з відповідача на користь позивача стягнуто інфляційні в зв'язку з несплатою боргу стягнуто до 31.03.2012р., а 3% річних до 30.09.2012р.

Таким чином, в рішеннях суду від 12.08.2009р. у справі №34/6-09-2322 та від 10.12.2012р. у справі №5017/3020/2012, судом встановлено невиконання відповідачем своїх договірних зобовязань з оплати виконаних позивачем робіт за договором №215 від 17.05.2006р., що є порушенням не тільки умов договору, але й норм ЦК України та ГК України.

Як стверджує позивач, станом на 01.03.2015р. зобовязання, які виникли за договором №215 від 17.05.2006р. та безпосередньо з вищезазначених рішень суду, ОСОБА_3 частиною А1283 не виконані.

Таким чином, враховуючи збільшення періоду прострочення виконання ОСОБА_3 частиною А1283 зобовязань перед МПП Фірма „Альфа-М та враховуючи наявність рішень у справах №34/6-09-2322 та №5017/3020/2012, що мають мають преюдиціальне значення, Мале приватне підприємство Фірма "Альфа-М" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_3 частини А1283 про стягнення інфляційних, 3% річних та пені.

23.04.2015р. від позивача до місцевого господарського суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, згідно з якою останній просить стягнути із відповідача 25355,75грн., з яких: 20820,65грн. інфляційних за період із 01.03.2012р. по 31.03.2015р.; 1574,64 грн. 3% річних за період із 01.10.2012р. по 31.03.2015р. та 2960,46 грн. - пені за період із 11.03.2014. по 31.03.2015р.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: юридичні факти. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно з ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями ч.1 ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок позивача 3% річних за період з 01.10.2012р. по 31.03.2015р. в сумі 1574,64грн., вважає його правильним, відтак, вказана позовна вимога підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення інфляційних вимог у розмірі 20820,65грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно абз. 5, 6 п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення.

Як вбачається з висновку судової економічної експертизи №3876/3889 від 26.10.2015р., експерт дійшов висновку, що збільшення позовних вимог МПП Фірма «Альфа», які повязані з перерахуванням інфляційних за період з 01.04.2012р. по 31.03.2015р. на суму 20820,65грн., здійснено обґрунтовано, з урахуванням ст. ст. 625 Цивільного кодексу України та методології Листів Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. та вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012.

Таким чином, перевіривши розрахунок інфляційних, здійснений позивачем та враховуючи результати проведеної експертизи, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Стосовно позовної вимоги про стягнення пені, апеляційний господарський суд погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що рішення суду від 12.08.2009р. у справі №34/6-09-2322 не є договірним зобовязанням, пеня за неналежне виконання договору №215 від 17.05.2006р. в межах суми 21041,16 грн. згідно акту №9/6 від 30.06.2006р., заявлена в межах річного строку, обумовленого п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, вже була стягнута вищевказаним рішенням суду, отже, у задоволенні позовної вимоги позивача в даному провадженні про стягнення з відповідача 2960,46грн. пені за період з 11.03.2014р. по 31.03.2015р. слід відмовити. При цьому, рішенням господарського суду Одеської області від 10.12.2012р. у справі №5017/3020/2012 було відмовлено в позові у частині стягнення пені.

За положеннями ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З урахуванням ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог та апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне здійснити розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищенаведене, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 06.05.2015р. по справі №916/1069/15-г слід частково скасувати, а апеляційну скаргу Малого приватного підприємства Фірма "Альфа-М" частково задовольнити.

Керуючись ст. ст. 99, 101 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 06.05.2015р. по справі №916/1069/15-г частково скасувати, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 частини А1283 (65063, м. Одеса, пров. Штабний, 1, код 22994917) на користь Малого приватного підприємства „Фірма „Альфа-М (04053, АДРЕСА_1 та 04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 5, кімната 45, код ЄДРПОУ 30726900): 1574,64грн. у якості 3% річних; 20820,65 грн. інфляційних втрат та 1613,61 грн. витрат пов'язаних із сплатою судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.»

Стягнути з ОСОБА_3 частини А1283 (65063, м. Одеса, пров. Штабний, 1, код 22994917) на користь Малого приватного підприємства „Фірма „Альфа-М (04053, АДРЕСА_1 та 04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 5, кімната 45, код ЄДРПОУ 30726900) 806,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 6511,66 грн. витрат, повязаних з оплатою судової економічної експертизи.

Доручити господарському суду Одеської області видати накази із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 07.12.2015р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Ліпчанська Н.В.