Рішення № 54125853, 30.11.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/10900/14-ц

Провадження № 2/638/1700/15

30.11.15 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого: судді Омельченко К.О.

При секретарі: Помазан М.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору дарування, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Дзержинського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання договору дарування.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що у квартирі № 5 по Рогатінському проїзду, 4 в м. Харкові вона проживає з 1977 року. Разом з нею проживав її син ОСОБА_3, який був знятий з реєстраційного обліку за рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.09.12 року, оскільки не проживав тривалий час у спірній квартирі.

25.05.12 року позивачка зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2, який був її сусідом, був зареєстрований у квартирі № 2 по Рогатінському проїзду, 4 у м. Харкові. На теперішній час позивач зрозуміла, що відповідач, використовуючи її хворобу та самотність вирішив заволодіти спірною квартирою. Для цього він під час її хвороби надавав всіляку допомогу, обіцяв вивезти для лікування за кордон, впевнив, що задля здійснення цього, необхідно зареєструвати шлюб, у звязку з чим, незважаючи на велику різницю у віці, позивач погодилась на реєстрацію шлюбу. Після реєстрації шлюбу впевнив у необхідності зняти сина з реєстраційного обліку.

29.10.12 року позивач приватизувала спірну квартиру. Питаннями приватизації займався відповідач. У звязку з тим, що син подав до суду заяву про скасування заочного рішення щодо зняття його з реєстраційного обліку у спірній квартирі, відповідач умовив оформити на його імя договір дарування спірної квартири. При цьому пообіцяв, що як тільки закінчиться розгляд справи у суді, він поверне квартиру назад. Враховуючи те, що позивач погано себе почувала і не повною мірою усвідомлювала свої дії, погодилась подарувати квартиру відповідачу. Цей договір був оформлений у приватного нотаріуса ОСОБА_4 01.11.12 року. З текстом договору вона ознайомлена не була, що підписувала, не знає. Підтвердженням того, що квартира вибула з власності позивача формально, була довіреність відповідача на розпорядження спірною квартирою, яку він анулював 25.04.13 року.

Після укладення договору дарування та видачі довіреності відповідач змінив своє ставлення до позивача. Почав застосовувати фізичне насильство, що стало підставою для звернення позивача з відповідно заявою до органів внутрішніх справ. На теперішній час відповідач погрожує вигнати позивача зі спірної квартири, продати квартиру, оскільки рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова шлюб між сторонами розірваний. Вважає, що відповідач заволодів квартирою шахрайським шляхом, а тому просить позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та надала пояснення відповідно до викладених у позові.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що договір дарування був укладений у письмовій формі відповідно до вимог чинного цивільного законодавства України. Позовні вимоги не відповідають ст.. 727 ЦК України щодо права дарувальника вимагати розірвання договору дарування. Також заявив про сплив строків позовної давності звернення до суду з відповідним позовом і відсутність поважності причин для поновлення цього строку.

Відповідач приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 проти задоволення позовних вимог заперечувала з тих підстав, що під час посвідчення договору дарування нею було додержано всіх встановлених законодавством України правил та вимог для посвідчення цього договору. Були розяснені всі наслідки правочину, що укладається, та право чин було посвідчено тільки тоді, коли вона повністю переконалася у тому, що незясованих питань немає, та сторони однаково розуміють значення, умови правочину та його правові наслідки.

Суд, вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 727 ЦК України, дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоровя, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей. Якщо обдарований вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдарований створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдарованого до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент предявлення вимоги дарунок є збереженим.

У разі розірвання договору дарування обдарований зобовязаний повернути дарунок в натурі.

За змістом зазначеної норми, розірванню договору дарування з підстав вчинення щодо дарувальника умисного злочину, повинен передувати обвинувальний вирок суду відносно обдарованого, який набрав законної сили. Само по собі звернення до органів внутрішніх справ із відповідною заявою не є такою підставою в розумінні ч.1 ст. 727 ЦК України.

У всіх передбачених ст.. 727 ЦК України випадках дарувальник може вимагати розірвання договору дарування лише у тому разі, коли дарунок на момент предявлення вимоги є збереженим (тобто знаходиться у власності обдаровуваного і його стан відповідає його призначенню). Якщо ж предмет договору дарування в обдаровуваного відсутній (наприклад, відчужений третім особам подарований, проданий тощо або знищений), то дарувальник не вправі вимагати ні розірвання договору, ні повернення йому дарунка, ні відшкодування його вартості.

Судом встановлено, що на теперішній час спірна квартира вже не належить відповідачу на праві власності.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 10-ти днів з дня проголошення.

Суддя: