Ухвала суду № 54124773, 08.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/10120/15 Справа № 206/4264/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Ремез В.А.

Категорія 39

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді Ремеза В.А.

суддів Міхеєвої В.Ю., Красвітної Т.П.,

за участю секретаря Видюкової Ю.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2,

на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2015 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Восьма дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Восьма дніпропетровська державна нотаріальна контора про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, і уточнивши в ході розгляду справи свої вимоги, пред'явивши позов до ОСОБА_3, просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на домоволодіння по вул. Елеваторній, будинок 46 у м. Дніпропетровську, після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.139-142).

Відповідач ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини, про визнання права власності на 3/8 частини домоволодіння в порядку спадкування за законом, і просила суд встановити факт прийняття нею спадщини після смерті матері ОСОБА_4, яка померла 13.02.1997р. і просила визнати за нею право власності на 3/8 частини домоволодіння 46, по вул. Елеваторній в м. Дніпропетровську в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла 13.02.1997р. (а.с.149-151).

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2015р. позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 та після смерті ОСОБА_5 право власності на 5/8 частин домоволодіння 46 по вул. Елеваторній, у м. Дніпропетровську, яке складається із наступного: А-1 житловий будинок загальною площею 74,6кв.м, житловою площею 32,8кв.м, Б,Г сараї, бІ ґанок, погріб під Б, В вбиральня, №1-2 огорожа, І мощення, №3 водоколонка. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після матері ОСОБА_4, померлої 13.02.1997р.

Визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 право власності на 3/8 частини домоволодіння 46 по вул. Елеваторній, у м. Дніпропетровську, яке складається із наступного: А-1 житловий будинок загальною площею 74,6кв.м, житловою площею 32,8кв.м, Б,Г сараї, бІ ґанок, погріб під Б, В вбиральня, №1-2 огорожа, І мощення, №3 водоколонка.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду змінити, та задовольнити її позовні вимоги до ОСОБА_3 у повному обсязі, визнавши за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, та ОСОБА_5 право на все спірне домоволодіння, відмовивши ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до неї, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин по справі, що мають значення, недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.1982р. помер ОСОБА_6, і після його смерті відкрилась спадщина на ? частину домоволодіння по вулиці Елеваторній будинок 46 у м. Дніпропетровську, яке складається з : А-1 житловий будинок, Б,Г сарай, В вбиральня, №1-2 огорода, І мощення, №3 водоколонка.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.12.1983р. спадкоємцями майна ОСОБА_6 стали: є його дружина ОСОБА_4 та донька ОСОБА_5 і спадщина складалась із ? частини шлакобетонного будинку, загальною площею 32,8кв.м., який розташований за адресою м. Дніпропетровську, вул. Елеваторна, будинок 46, який розташований на земельній ділянці розміром 818кв.м.

Згідно довідки КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради за № 15171 від 29.11.2011р. право власності на домоволодіння по вул. Елеваторній, буд. 46, станом на 28.11.2011р. зареєстровано за ОСОБА_4 ? частка на підставі рішення Народного суду Самарського району м. Дніпропетровська від 14.03.80р., і ? частка на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 08.12.1983р.; а за ОСОБА_5 ? частка на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 08.12.1983р.

13.02.1997р. ОСОБА_4 померла, і з інформаційної довідки зі спадкового реєстру вбачається, що після смерті ОСОБА_4, померлої 13.02.1997р. спадкова справа не відкривалася.

19.07.2010р. померла ОСОБА_5 і після її смерті до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулась її донька ОСОБА_2 позивач по справі.

Постановою від 30.10.2013р. державним нотаріусом було відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у звязку з тим, що у неї відсутні правовстановлюючі документи щодо належності ОСОБА_5 спірного житлового будинку і відсутні документи, які підтверджують факт родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Постановою від 30.10.2013р. державним нотаріусом було відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у звязку з тим, що у неї відсутні правовстановлюючі документи щодо належності ОСОБА_5 спірного житлового будинку і відсутні документи, які підтверджують факт родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Відповідач ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_6 який помер 04.04.1982р. та ОСОБА_4 яка померла 13.02.1997р., а тому також є спадкоємицею першої черги після смерті матері ОСОБА_4, однак у встановленому законом порядку заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавала.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст. 524, 529 ЦК УРСР, (яка була чинна на час смерті ОСОБА_4П.) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Згідно ст. 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Відповідно до ст. 549 ЦК України УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно ст. 553 ЦК УРСР спадкоємець за законом або за заповітом в праві був відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями першої черги є ОСОБА_5 та ОСОБА_3

Також судом встановлено, що ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 вступила у володіння спадковим майном, а саме взяла речі, що належали ОСОБА_4: швейну машинку «Подольськ» з ручним приводом; намисто з жовтого каміння; механічний наручний годинник у корпусі з металу, що свідчить про прийняття нею спадщини в порядку ст. 549 ЦК України, а тому встановивши вказані обставини суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку задоволення позовних вимог ОСОБА_3, встановивши факт прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_4, та визнавши за нею право на спадщину в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 на 3/8 частин спірного домоволодіння, та частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 визнавши за нею в порядку спадкування за законом право власності на 5/8 частин спірного домоволодіння після смерті ОСОБА_4 та після смерті ОСОБА_5, і колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про неповне з'ясування судом обставин по справі, що мають значення, з посиланням на те, що судом не було з'ясовано коли саме у ОСОБА_3 опинились речі, а саме швейна машинка «Подольськ» з ручним приводом; намисто з жовтого каміння; механічний наручний годинник у корпусі з металу, необґрунтовані, оскільки як вбачається з позовної заяви ОСОБА_3, вказані речі вона взяла у березні 1997р., а тому встановивши вказані обставини суд першої інстанції під час розгляду справи обґрунтовано прийшов до висновку про те, що ОСОБА_3 взяла речі матері у шестимісячний строк після її смерті, а тому прийняла спадщину у встановлений законодавством строк.

Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про недоведеність обставин, що мають значення для справи, з посиланням на те, що ОСОБА_3 не було доведено, що речі, на які вона посилається що отримала після смерті ОСОБА_4, належали померлій безпідставні, та зводяться до переоцінки доказів по справі, та з непогодженням з їх оцінкою, тоді як колегія суддів вважає, що суд у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України оцінив зібрані по справі докази, і встановивши обставини по справі обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3, оскільки на спростування посилань про те, що вказані речі не належали померлій ОСОБА_4, ОСОБА_2 не надала.

Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права не свідчать про незаконність судового рішення та не можуть бути підставою для його скасування, оскільки рішення суду відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід відхилити.

Керуючись ст.ст. 304,308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: