Ухвала суду № 54124220, 05.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження № 22-ц/796/13420/2015 Головуючий у 1-й інстанції: Супрун Г.Б.

справа №758/2946/15-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Болотова Є.В.

при секретарі Горбачовій І.В.

за участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м.Києва від 13 серпня 2015 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

УСТАНОВИЛА:

В березні 2015 року ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 9301,42 грн. як відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09 лютого 2013 року між сторонами укладено Поліс №АС/0169429 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого застраховано відповідальність ОСОБА_1 у зв»язку із експлуатацією автомобіля ВАЗ 21101, державний номер НОМЕР_1.

28 липня 2013 року у ДТП, що сталася з вини відповідача, пошкоджено автомобіль Mitsubishi, державний номер НОМЕР_2, чим спричинено шкоду у розмірі 9801,42 грн., які були виплачені потерпілій особі.

Оскільки ДТП сталася з вини відповідача, який керував автомобілем у стані алкогольного сп»яніння, то позивач відповідно до ст.38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» просить стягнути з нього суму страхового відшкодування.

Рішенням Подільського районного суду м.Києва від 13 серпня 2015 року позовні вимоги задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок ДТП в порядку регресу в сумі 9301,42 грн., вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати, справу направити на новий розгляд.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що розмір спричиненої шкоди ґрунтується на ремонтній калькуляції, в якій відсутні відомості про те, ким вона складена, не враховано зносу пошкоджених частин, включено запасні частини, які не були пошкоджені у ДТП; про проведення огляду відповідач не повідомлявся та був відсутній.

Посилається на невірне застосування норм матеріального права, а саме ст.36 (36.2) Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

В судовому засіданні відповідач доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

На підставі ст.305 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, що не з»явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду відповідає.

Судом першої інстанції установлено, що 09 лютого 2013 року між сторонами укладено Поліс №АС/0169429 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого застраховано відповідальність ОСОБА_1 у зв»язку із експлуатацією автомобіля ВАЗ 21101, державний номер НОМЕР_1. Страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну, становить 100 000 грн., франшиза - 500 грн.

28 липня 2013 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ВАЗ 21101», державний номер НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Mitsubishi, державний номер НОМЕР_2, що призвело до механічних пошкоджень.

Постановою Подільського районного суду м.Києва від 04 жовтня 2013 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП і керуванні автомобілем у стані алкогольного сп»яніння та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП.

На виконання умов Полісу та на підставі страхового акту №1 від 09 грудня 2013 року, страховою компанією 30 грудня 2013 року здійснено страхове відшкодування на користь власника автомобіля Mitsubishi - ОСОБА_2 в розмірі 9301,42 грн.

Розмір страхового відшкодування визначено згідно даних ремонтної калькуляції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що право страховика подати регресний позов до страхувальника врегульовано законом, зокрема, у випадку, якщо останній керував транспортним засобом у стані алкогольного сп»яніння.

З такими висновками колегія суддів погоджується.

Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст.38 (пп.«а» пп.38.1.1 п.38.1) Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З доводів апеляційної скарги убачається, що відповідач не заперечує проти своєї відповідальності перед страховиком, проте не згоден із способом визначення розміру спричиненої шкоди, вартості зношених частин, а також зазначення частин, які не були пошкоджені у ДТП.

Відповідно до ст.29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст.36 (п.36.2) Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Доводи апеляційної скарги в частині розміру матеріальних збитків, в тому числі, і щодо включення в ремонтну калькуляцію запасних частин, які не були пошкоджені у ДТП, відхиляються колегією суддів, оскільки ґрунтуються на припущеннях. Обґрунтованих доводів щодо невідповідності даних ремонтної калькуляції фактичним пошкодженням апеляційна скарга не містить. Натомість дані ремонтної калькуляції узгоджуються з даними постанови Подільського районного суду м.Києва від 04 жовтня 2013 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 130 ч.1 КпАП України та даними наявних в матеріалах фотознімків, з яких убачається механізм ДТП і локалізація пошкоджень.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

Порушень норм матеріального або процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не установлено.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Подільського районного суду м.Києва від 13 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді

І.М. Білич

Є.В.Болотов