Постанова № 54120456, 02.12.2015, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/19471/15-к

Провадження №: 1-кс/752/7180/15

УХВАЛА

І м е н е м У к р а ї н и

02.12.2015 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва

в складі: слідчого судді - Сальникової Н.М.,

секретаря - Захаревської Н.Г.,

з участю прокурора прокуратури

Голосіївського району м.Києва - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

підозрюваного - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Києва клопотання слідчого Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4, погоджене прокурором прокуратури Голосіївського району м. Києва ОСОБА_1, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

02.12.2015 року слідчий Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання слідчий вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, на початку травня 2015 року у невстановлений досудовим розслідуванням час у невстановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_3 вступив в злочинну змову з ОСОБА_5 та двома невстановленими досудовим розслідуванням особами з метою скоєння розбійного нападу.

Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 разом із двома невстановленими досудовим розслідуванням особами, приїхали на автомобілі марки «Mersedes Benz Vito» н.з. Т4АМ0121, за кермом якого знаходився ОСОБА_3, за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 45 до ГБК «Либідь», на території якого знаходиться СТО «Максервіс». Зайшовши до приміщення СТО та продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння майном ОСОБА_3 та ОСОБА_5, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, почали провокувати конфлікт з ОСОБА_6, погрожуючи словесно, вимагати грошові кошти в розмірі 20 000 доларів США. Двоє невстановлених досудовим розслідуванням осіб знаходились поряд та слідкували за оточуючими людьми, щоб останні не втручались в конфлікт.

В подальшому, ОСОБА_5 вихопив з кишені власної куртки предмет схожий на гранату та, погрожуючи знищити СТО, почав вимагати грошові кошти у ОСОБА_6, на що останній, відчуваючи реальну погрозу своєму життю та здоровю, а також життю та здоровю оточуючих колег, дістав з кишені власної куртки грошові кошти у розмірі 5 000 грн., які забрав один з невстановлених досудовим розслідуванням чоловіків. Після чого, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 разом із двома невстановленими досудовим розслідуванням особами з місця скоєння злочину з викраденим зникли, чим завдали потерпілому матеріального збитку на загальну суму 5 000 грн.

30.11.2015 року ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження № 12015100010010646 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України. Підозрюваний ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з конфіскацією майна.

Заслухавши прокурора, який підтримав клопотання слідчого, доводи захисника та підозрюваного, які категорично заперечували щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вивчивши матеріали за клопотанням слідчого, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Рекомендація R (80) 11 Комітету міністрів державам - членам Ради Європи (прийнята представниками міністра 27 червня 1980 р.) говорить, що при розгляді питання про необхідність взяття під варту судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи і, зокрема, такі з наступних факторів, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи і, зокрема, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 05.11.2015 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано матеріали досудового розслідування №12015100010010646 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

У вчиненні даного правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, не працюючий, не одружений, студент 2 курсу НТУ, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.

Вина ОСОБА_3 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколами допитів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6; протоколами предявлення особи для впізнання свідку ОСОБА_8

30.11.2015 року ОСОБА_3 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, та 01.12.2015 року йому було оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Сукупність тих даних, які є в розпорядженні органу досудового розслідування, з позиції практики Європейського суду з прав людини, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». У даному кримінальному провадженні міститься інформація, яка дає підстави вважати ймовірною причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, що є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Приймаючи рішення до уваги береться тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним у вчиненні злочинів, а саме те, що злочин є тяжким, характер та обставини злочину, враховуються дані про особу підозрюваного, його вік та стан здоров'я, який не виключає і не унеможливлює його перебування під вартою. При цьому слід зазначити, що дані про особу підозрюваного говорять про те, що будь-яких стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти ризикам у кримінальному провадженні, не існує.

Вирішуючи дане клопотання, суд своїм рішенням зобовязаний забезпечити не тільки права підозрюваного, але і високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з захисту прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

На думку слідчого судді, викладені обставини в своїй сукупності дають достатні підстави вважати обґрунтованими доводи клопотання слідчого про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, що мають значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, а також вплив батьків підозрюваного на потерпілого у звязку з поданою ним заявою про злочин у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Доводи сторони захисту з приводу непричетності ОСОБА_3 до інкримінованого йому злочину є безпідставними і можуть бути предметом дослідження вже на стадії судового розгляду.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави за вчинення тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати. Розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2014 року становить 1218 гривень.

Застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді взяття під варту, суд визначає заставу в розмірі 80 мінімальних заробітних плат, що становить 97 440 грн. Такий розмір є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження виникає необхідність одночасного покладання на підозрюваного ОСОБА_3 передбачених у ч.5 ст. 194 КПК України, обовязків для забезпечення процесуальних вимог слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

Керуючись ст.ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 193-372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, студента ІНФОРМАЦІЯ_6, з середньо-спеціальною освітою, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 29.01.2016 року до 20 год. 30 хв.

Визначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу, в межах, що становить 80 мінімальних заробітних плат, що становить 97 440 гривень 00 копійок гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, за наступними реквізитами: одержувач ВДК у Голосіївському районі м. Києва, банк одержувач -УДК у м. Києві, р/р 37316001004844. МФО 820019, призначення платежу - застава, код ЄДРПОУ 02896756.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати до слідчого Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві із встановленою періодичністю; не відлучатись із м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії провадження; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО № 13.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО №13 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Голосіївського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Н.М. Сальникова