Постанова № 54119098, 08.12.2015, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/10119/15-а

Провадження № 2-а/750/831/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2015 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого судді Супруна О.П.

при секретарі Носенко М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області,Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору,

встановив :

05 жовтня 2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 16.09.2015 ВП № 48486061 та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 16.09.2015 у розмірі 2040 грн. у виконавчому провадженні № 48486061, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки судове рішення не виконується з поважних причин, а саме через відсутність державного фінансування на соціальні виплати.

Протокольною ухвалою суду від 10.11.2015 Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області залучене до участі у справі в якості співвідповідача.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи оповіщені належним чином, у поданих письмових заявах просили справу розглядати без їх участі, представник позивачатакож позов підтримав та просив його задовольнити, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до вимог ст. 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області знаходиться виконавчий лист № 750/4128/15-а від 13.08.2015, виданий Деснянським районним судом м. Чернігова, про зобовязання управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові поновити ОСОБА_1 виплату раніше призначеної пенсії за віком на пільгових умовах з 24 жовтня 2014 року.

25 серпня 2015 року згідно постанови про відкриття виконавчого провадження Управлінням пенсійного фонду України в м. Черніговібуло поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 з 24.10.2014, проте суми пенсії, які нараховуються, не можуть бути виплачені у звязку з відсутністю фінансування.

16 вересня 2015 року державним виконавцем винесено постанову, яка є предметом оскарження, про стягнення виконавчого збору.Підставою до прийняття зазначеного рішення стало невиконання судового рішення Деснянського районного суду м. Чернігова, на підставі якого видано виконавчий лист № 750/4128/15-а від 13.08.2015.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 5 ст. 12 вищевказаного Закону передбачено, що сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

В силу ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно ст.28 вищевказаного Закону, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, у встановлений державним виконавцем для самостійного виконання строк, рішення суду боржником не виконано та не надано підтверджуючих документів про виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статі 27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Отже, з урахуванням вищезазначеної норми Закону, з моменту закінчення строку, наданого державним виконавцем для добровільного виконання судового рішення, виконання судового рішення переходить у стадію примусового виконання.

За змістом абзацу 2 частини 1 ст. 28 Закону виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

16.09.2015 державним виконавцем винесено оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору.

При цьому, суд зазначає, що підставою для стягнення з боржника виконавчого збору є факт ненадання ним документального підтвердження виконання/невиконання рішення суду в строк, встановлений Законом України «Про виконавче провадження» для самостійного виконання рішення.

З огляду на викладені вище обставини справи та норми законодавства, суд дійшов висновку про те, що під час прийняття оскаржуваної постанови державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду №К/800/24633/13 від 29.01.2014.

Керуючись статтями 2, 3, 11, 94, 158 - 163, 186 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області,Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення в порядку, встановленому статтею 186 КАС України.

Суддя О.П. Супрун