Рішення № 54110930, 25.11.2015, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/2754/14-ц

Номер провадження 2/341/98/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді - Юсип І.М.

секретаря - Король І.Л.

з участю представника позивача-відповідача ПАТ Альфа Банк» - ОСОБА_1,

представника відповідача -позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Галичі справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про розірвання договору про іпотечний кредит №604 та за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства"Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", ПАТ "Альфа-Банк" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, -

в с т а н о в и в :

05.12.2014 року ПАТ Альфа Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2про стягнення заборгованості .

Позовні вимоги мотивує тим, що між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ПАТ "Альфа-Банк" укладено договір відступлення прав вимоги. Згідно п.2.1. даного договору банк відступає, а позивач приймає кредитний портфель та зобовязується сплатити за нього ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" грошову винагороду на умовах визначених договором. Відповідно до п.2.2. договору внаслідок передачі кредитного портфеля, новий кредитор набуває всіх прав вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення, включно з правом вимагати від позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобовязань, правом на звернення стягнення за зобовязаннями позичальників на заставне майно, та іншими правами вимоги, як за кредитними договорами, так і за договорами забезпечення.

Так, внаслідок укладеного договору відбулася заміна кредитора, а саме позивач набув статусу нового кредитора за договором № 604 від 10.12.2007 року позичальником згідно якого є відповідач по справі, ОСОБА_2 За кредитним договором від 10.12.2007 року між ПАТ «АК Промінвестбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір про іпотечний кредит за №604, з подальшим внесенням змін та доповнень. Відповідно до умов укладеного договору кредитор зобовязується надати позичальникові кредит в сумі 50000 дол. США, а відповідач зобовязується в порядку та на умовах договору повертати кредитні кошти, виплачувати проценти за користування кредитом, а також сплачувати неустойку та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та графіком погашення кредиту. Банк свої зобовязання за договором виконав, надавши відповідачу, ОСОБА_2 кредит, однак відповідач свої зобовязання належним чином не виконував, що привело до того, що утворилася прострочена заборгованість станом на 01.11.2014 року яка складається: - 25351,37 дол. США, що за курсом НБУ складає 328317,58 грн. заборгованість за кредитом, - 2381,67 дол. США, що за курсом НБУ складає 30844,26 грн. заборгованості за відсотками, - 456,30 дол. США, що за курсом НБУ складає 5909,39 грн. комісія, що підтверджується доданим розрахунком заборгованості.

Згідно законодавства боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобовязання у встановлений договором строк. Окрім того відповідачу нарахована неустойка пеня в розмірі 572,82 дол. США, що за курсом НБУ складає 7418,41 грн. Оскільки дані зобов'язання не виконані, позивач відповідно до договору має право вимагати від позичальника сплати заборгованості за кредитом, а тому позивач змушений був звернутися з даним позовом в суд.

На виконання умов договору відповідачу, ОСОБА_2 була направлена вимога про дострокове повернення кредиту, однак відповідачем вимога не виконана. Позивач в повному обсязі виконав свої зобовязання за договором, а тому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом та пеню за несвоєчасне виконання взятих на себе відповідачем зобовязань. Просить: стягнути з відповідача на користь банку заборгованість у розмірі 372489,64 грн. та судові витрати в розмірі 3 654,00 грн.

26.01.2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ПАТ "Альфа-Банк", і просить: визнати договір відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року укладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ПАТ "Альфа-Банк" в частині відступлення права вимоги за договором про іпотечний кредит №604 укладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ним недійсним.

В позові зазначає, що при отриманні позову від ПАТ «Альфа Банк» йому стало відомо, що «Промінвест Банк» уклав договір про відступлення прав вимоги з ПАТ «Альфа Банк». Будь-яких відомостей про перехід нового кредитора прав у зобов'язанні, якими є договір купівлі-продажу кредитного портфелю у нього не було. Просить визнати договір відступлення прав вимоги недійсним.

Ухвалою Галицького районного суду від 06.04.2015 року цивільну справу ЄУН 341/2754/14-ц обєднано в одне провадження зі справою ЄУН 341/132/15-ц.

10.02.2015 року відповідач по первинному позові ОСОБА_2 предявив зустрічний позов про розірвання договору про іпотечний кредит №604 укладеного між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк» та ним, і зменшення суми заборгованості шляхом реструктуризації боргу. Посилається на те,що у нього були відсутні відомості що підтверджують про перехід до нового кредитора прав у зобов'язанні,якими є договір купівлі-продажу кредитного портфелю. Також зазначає,що згідно договору про іпотечний кредит № 604, виконання зобовязань за цим договором забезпечувались іпотекою, а саме земельною ділянкою, площею 0,25 га, та домоволодіння за адресою: вул. С. Височана, 31 в с. Височанка Галицького району Івано-Франківської області. Дане майно перебуває у спільній сумісній власності подружжя. Його дружина не давала згоди на укладення іпотечного договору, що підтверджується відсутністю її підпису у договорі. Окрім того правом користування земельною ділянкою та домоволодінням, переданими в іпотеку мали неповнолітні діти. Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування. Такої згоди орган не надавав.

Ухвалою Галицького районного суду від 10.02.2015 року зустрічний позов ОСОБА_2 обєднано в одне провадження із первинним.

Ухвалою суду від 28.09.2015 року за клопотанням представника ОСОБА_2 позовну вимогу про зменшення суми заборгованості шляхом реструктуризації боргу залишено без розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ПАТ «Альфа Банк» свої позовні вимоги підтримав і просив суд задовольнити. Позовних вимог ОСОБА_2 не визнав посилаючись на те, що укладаючи Договір про відступлення прав вимоги останньому повідомлялося. Безпідставними є посилання ОСОБА_2 про розірвання договору про іпотечний кредит із-за відсутності згоди його дружини так як така згода дружиною ОСОБА_2 надавалася. Вимоги позивача не є підставою для розірвання договору про іпотечний кредит як і не є підставою відсутність згоди органу опіки і піклування. Окрім того просить застосувати строк позовної давності до вимог зустрічного позову ОСОБА_2 про розірвання договору про іпотечний кредит. Заперечень щодо заборгованості по іпотечному кредиту ОСОБА_2 суду не надано а тому слід задовольнити вимоги ПАТ « Альфа Банку» і відмовити в позовних вимогах позивачу ОСОБА_2

Представник ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав зазначивши що банком дотримані всі вимоги щодо здійснення відступлення прав вимоги і підстав для визнання такого договору недійсним немає. Просить в позові відмовити.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2Т ОСОБА_3 позовні вимоги позивача не визнав в повному обємі і вважає їх необгрунтованими. Пояснив, що відповідач ОСОБА_2 дійсно уклав з ПАТ «АК Промінвестбанк» договір про іпотечний кредит, і банк надав йому кредит в розмірі 50000 дол. США, що становили на момент укладення 252500 грн., кредит був наданий на придбання транспортного засобу. Згідно ч.13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавець зобовязаний повідомити споживача про передачу третій стороні своїх прав за договором про надання споживчого кредиту, що зроблено не було. Так, відповідач по первісному позову дізнався про відступлення прав тільки в грудні 2014 року коли отримав позовну заяву з додатками, а тому відповідно до ч.2 ст. 517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обовязку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобовязанні. Отже, банк зобовязаний був направити ОСОБА_2 письмову вимогу від кредитодавця щодо повернення споживчого кредиту, однак такої вимоги він не отримував. Окрім того кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, цього не було. Тому вважає, що позивач веде по відношенню до відповідача, ОСОБА_2 нечесну діяльність, що вводить споживача в оману і для нього існує ризик помилкового чи навіть введеного оману, щоб придбати не потрібні кредитні послуги. Відповідач змушений був звернутися із зустрічною позовною заявою щодо захисту своїх економічних відносин та рівності сторін у цивільно-правових відносинах.

Також звертає увагу на те, що згідно договору про іпотечний кредит №604 виконання зобовязань за цим договором забезпечена іпотекою земельною ділянкою, площею 0,25 га. та домоволодіння в с. Височанка по вул. С.Височана, 31, Галицького району. Проте вказане майно перебуває в спільній сумісній власності подружжя, однак дружина відповідача не давали згоди на укладення іпотечного договору. Відповідно до ст.6 Закону України про іпотеку майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою всіх співвласників. Окрім того в будинку були зареєстровані неповнолітні діти і при укладенні іпотечного договору вимоги закону не були дотримані а відтак просить визнати недійсним договір про іпотечний кредит. Позивач неодноразово звертався до ПАТ « Альфа Банк» про проведення реструктуризації заборгованості і в процесу розгляду справи обговорювалось питання щодо укладення мирової угоди однак безрезультатно. Просить застосувати ч.3 ст. 559 ЦК України та відмовити в задоволенні позову в частині стягненні пені, позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Заслухавши доводи представника відповідача-позивача ОСОБА_2-ОСОБА_3, заперечення представників ПАТ « Альфа Банк» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ПАТ « Альфа Банк» та відмову у вимогах ОСОБА_2

Судом встановлено, що спір між сторонами виник через порушення зобовязань за іпотечним кредитом за № 604 від 10.07.2007 року та укладеним договором відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ПАТ "Альфа-Банк" в частині відступлення права вимоги за договором про іпотечний кредит №604, який був укладений між ПАТ «АК Промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.п. 5.3.2 договору про іпотечний кредит № 604 , Банк має право вимагати від позичальника сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом або процентами за користування ним, суму неустойки і збитків, передбачених договором.

Судом встановлено, що сторони уклали договір про іпотечний кредит від 10.12.2007 року за № 604, згідно з яким позивач надав відповідачу суму в розмірі 50000 доларів США на придбання транспортного засобу, а відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 12,5% річних з кінцевим терміном повернення кредиту та відсотків не пізніше 04 грудня 2017 року, що вбачається із копії договору (а.с.5-8). З копії заяви-анкети позичальника на отримання кредиту та заявки на видачу готівки від 11.12.2007 року стверджується, що відповідач звернувся в банк за видачею споживчого кредиту із забезпеченням та отримав кредитні кошти. (а.с.28-29, 30). З копій договорів про внесення змін та доповнень до договору про іпотечний кредит разом із графіками погашення кредиту (а.с.11-27), видно, що в період 2008-2012 років вносились зміни до укладеного договору, які підписувались обома сторонами, як банком, так і позичальником ОСОБА_2

Протягом дії кредитного договору відповідач не виконував його вимоги, внаслідок чого на час пред'явлення позову банк нарахував заборгованість по кредиту в розмірі 372489,64 грн., з них 328317,58 грн. заборгованість за кредитом, 30844,26 грн. заборгованість по відсотках, - 5909,39 грн. заборгованість по комісії, - 7418,41 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с.32).

17 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційн6ий банк та ПАТ «Альфа-Банк» укладено Договір про відступлення прав вимоги по кредитних договорах, укладених між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичними особами (а.с.100-120). Відповідно до Договору про відступлення прав вимоги по кредитних договорах, ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступає ПАТ «Альфа-Банк» право вимоги по кредитних договорах, укладених з фізичними особами, в т.ч. і за Кредитним договором № 604 від 10.12.2010 року укладеним з ОСОБА_2 , що стверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про відступленням прав вимоги та витягом з реєстру позичальників( Додаток № 1 до Договору про відступлення прав вимоги від 17.12.2012р. (а.с.47). На час відступлення права вимоги сума непогашеного тіла кредиту становить 32811 дол. США (т.1 а.с.165).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 518 ЦК України, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Відповідач ОСОБА_2 20 грудня 2012 р. був письмово повідомлений первісним кредитором ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про заміну кредитора у зобов'язанні, однак зобов'язання перед новим кредитором не виконував, що визнається сторонами.

Тобто сторони у відповідності до вимог ст.ст. 1046-1048, 1054 ЦК України перебувають у договірних стосунках з приводу надання та отримання кредиту і відповідач не виконав умов кредитного договору і тому відповідно до вимог ст. 610 ЦК України вважається таким, що порушив зобов'язання.

Вказаний розмір заборгованості підтверджується відповідним розрахунком (а.с.32) і в ході розгляду справи такий відповідачем не оспорювався.

Щодо вимоги позивача ОСОБА_2 про розірвання договору, то суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу та його представнику, що відповідно дост.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивачем не надано суду доказів та не наведено підстав для розірвання іпотечного кредиту.

Не заслуговують уваги доводи ОСОБА_2 про відсутність згоди його дружини на укладення іпотечного договору. Із копії заяви на адресу Галицького районного нотаріального округу від імені ОСОБА_5 вбачається що таку згоду нею було надано. В своєму клопотанні представник ОСОБА_2 посилався і на те, що при укладенні договору про іпотечний кредит порушені права дітей і просив визннати такий договір недійсгним однак таку вимогу просив залишити без розгляду.

З урахуванням наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що підстави для розірвання іпотечного договору відсутні.

Окрім того ОСОБА_2 просить суд відмовити у задоволенні позову у частині стягнення пені мотивуючи тим,що між сторонами укладено іпотечний кредит і кошти за реалізоване майно покриють розмір тіла кредиту і проценти, тобто збитки позивачу завдані не будуть. На думку суду а також враховуючи розмір основної заборгованості по тілу кредиту таке клопотання задоволенню не підлягає.

Як вбачається зі змісту ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тобто твердженнях, які самі по собі потребують доведення.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги відповідача - позивача ОСОБА_2 є безпідставними і не підлягають до задоволення.

Отже з ОСОБА_2 слід стягнути на користь ПАТ « Альфа Банк» » заборгованість за Договором про іпотечний кредит № 604 від 10 грудня 2007 р. в розмірі 372489 грн. 64 коп. та судовий збір.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставні то немає потреби у задоволенні клопотання представника ПАТ « Альфа Банк» про застосування строку позовної давності.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 512,513, 514,526,530, 651,652,1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 88,213-215,218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного Товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» заборгованість за Договором про іпотечний кредит № 604 від 10 грудня 2007 року в розмірі 372489 ( триста сімдесят дві тисячі чотириста вісімдесят дев'ять) гривень 64 коп. в т.ч.

328317,58 грн. заборгованість за кредитом; 30844,26 грн. відсотки за несплату кредиту; 5909,39 грн. комісії; 7418,41грн - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, які перерахувати ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346,п/р № 37396000000004.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» судовий збір в сумі 3654 ( три тисячі шістсот пятдесят чотири) гривні.

У зустрічному позові ОСОБА_2 до ПАТ « Альфа Банк» про розірвання договору про іпотечний кредит № 604 від 10 грудня 2007 року відмовити.

В позові ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ПАТ «Альфа Банк» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з часу проголошення рішення.

Особи, які брали участь у розгляді справи але не були присутні під час його проголошення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з часу його отримання.

Суддя:ОСОБА_6