Ухвала суду № 54110861, 17.08.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1114/15 Справа № 200/13683/15-к Слідчий суддя - Литвиненко І.Ю. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Судді - доповідача Іванченка О.Ю.

суддів Кондакова Г.В., Кір`яка А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Письменної К.В.,

прокурора Белянського В.В.,

слідчого Тюлякіна С.В.,

скаржника ОСОБА_2,

представника заявника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську матеріали за апеляційною скаргою директора ТОВ «Інтерлізінвест» на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 07 липня 2015 року про накладення заборони на використання та розпорядження майном, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2015 року частково задоволено клопотання слідчого з ОВС СВ УСБ України у Дніпропетровській області ОСОБА_4, та накладено заборону на використання та розпорядження майном грошовими коштами на банківських рахунках № 26005011102911, 26104011132815, 26000010287735, 2600202010186630, 26002010500012, 26004010186542, 260040101186553, 26004010186605, 26008010331166, 26005011025311, 26005011224167 відкритих ТОВ «Інтерлізінвест» в ПАТ «Укрсоцбанк» (М.Київ, вул. Ковпака, 29, МФО 300023).

В обґрунтування рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ст. 172 КПК України, клопотання розглянуто без виклику представника чи уповноваженої особи ПАТ «Інтерлізінвест», у розпорядженні якого знаходяться зазначені розрахункові рахунки. Вважає, клопотання слідчого обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, директор ТОВ «Інтерлізінвест» подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк для подання апеляційної скарги та скасувати ухвалу слідчого судді накладення заборони на використання та розпорядження майном.

В обґрунтування своєї скарги директор ТОВ «Інтерлізінвест» вказав на те, що ухвала суду першої інстанції є передчасною, незаконною та постановленою з порушенням норм кримінального процесуального закону при неповному зясуванні обставин кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника заявника, який просив задовольнити апеляційну скаргу, думки прокурора, яки просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи директора ТОВ «Інтерлізінвест», викладені в апеляційній скарзі, про істотне порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає не обґрунтованими і такими, що не заслуговують на увагу, оскільки вони не знайшли свого підтвердження при здійсненні апеляційного розгляду.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, - арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, - при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При розгляді клопотання слідчий суддя у відповідності до вимог ст. 173 КПК України вислухав думку прокурора, дослідив матеріали клопотання і кримінального провадження та дійшов вмотивованого висновку про необхідність його задоволення.

Апеляційним переглядом встановлено, що як в клопотанні слідчого так і в ухвалі слідчого судді зазначені та належним чином обґрунтовані правові підстави для накладення арешту на вказані в клопотанні грошові кошти на банківських розрахункових рахунках. Крім того, в матеріалах кримінального провадження є достатньо доказів, що вказують на його відповідність критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України.

Доводи директора ТОВ «Інтерлізінвест» в апеляційній скарзі в частині, про відсутність правових підстав щодо накладення арешту, не спростовують вищевказаних висновків і не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Згідно зі ст. 170 КПК України, - арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Враховуючи те, що в ході досудового розслідування отримані дані, які дають підстави вважати, про суттєве порушення законодавства України, у звязку із чим, можливість проведення банково-розрахункових операцій за вказаними рахунками може призвести до втрати майна (коштів) та настання інших наслідків.

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що за наслідками розгляду клопотання слідчого, слідчим суддею були дотримані вимоги ст. ст. 172, 173 КПК України, доведено розумність та співрозмірність обмеження розпорядження коштами на рахунку, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов до законного, вмотивованого та обґрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання.

Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставами для скасування ухвали суду першої інстанції колегією суддів не встановлено, тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Інтерлізінвест» ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2015 року про накладення заборони на використання та розпорядження майном - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: