Ухвала суду № 54106091, 08.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 311/3117/14-ц головуючий у 1 інстанції Нікандрова С.О.

провадження № 22-ц /778/6207/15 суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,

суддів Кухаря С.В., Панкеєва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Книш С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Василівського районного суду Запорізької області від 26 вересня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2014 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначивши, що 23 жовтня 2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 3 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

У звязку з неналежним виконанням зобовязань за кредитним договором, відповідач станом на 30.05.2014 року має заборгованість 11160,49 грн., яка складається з наступного: 2601,02 грн. заборгованість за кредитом; 7551,83 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина), 507,64 грн. штраф (процентна складова).

У звязку з зазначеним, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» просило суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № б/н від 23.10.2006 року в сумі 11160,49 грн..

Заочним рішення Василівського районного суду Запорізької області від 26 вересня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 23.10.2006 року в сумі 11160,49 грн. та судовий збір в сумі 243,60 грн..

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 02 жовтня 2015 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним заочним рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається із матерів справи, що 23 жовтня 2006 року між ПриватБанком та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № б/н, згідно якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 3000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Станом на 30.05. 2014 року у відповідача ОСОБА_2 виникла заборгованість за Кредитним договором № б/н в сумі 11160,49 грн., яка складається з наступного: 2601,02 грн. заборгованості за кредитом; 7551,83 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 507,64 грн. штраф (процентна складова).

Доводи апеляційної скарги проте, що ОСОБА_2 не було повідомлено про час розгляду справи, суперечить матеріалам справи.

Так на (а.с. 29) є рекомендоване повідомлення з печатками пошти за яким ОСОБА_2 особисто отримала повістку 06.09.2014 року про розгляд справи, яка відбувається 26.09.2014 року .

Зазначене повідомлення не спростоване апелянтом.

Відповідно до частини першої статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За змістом частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 про не застосування судом першої інстанції строку позовної давності не приймаються колегією судів, оскільки нею не було зроблено заяви про застосування строку позовної давності до ухвалення рішення.

Суд апеляційної інстанції при розгляді справи здійснює перевірку і оцінку фактичних обставин справи та їх юридичну кваліфікацію в межах доводів апеляційної скарги, які вже були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Нові матеріально-правові вимоги та заперечення, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, не приймаються та не розглядаються судом апеляційної інстанції. Той факт, що сторона не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції у випадках, передбачених законом може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, а не для вирішення апеляційним судом її заяви про застосування позовної давності.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.09. 2015 року, справа № 6-780цс15, яка у відповідності до ст. 360-7 ЦПК України має бути обовязковою у застосування відповідної правової норми.

Отже оскільки відповідач до ухвалення рішення у справі судом першої інстанції заяви до суду про застосування позовної давності не подавав, колегія судів виходячи із вимог ст. 267 ЦК України та ст. 303 ЦПК України не приймає заяву ОСОБА_2 від про застосування строку позовної давності .

Інших доводів апеляційна скарга не містить, за таких обставин, висновок суду першої інстанції про стягнення суми заборгованості є правильним та відповідає обставинам справи. Рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову , колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Василівського районного суду Запорізької області від 26 вересня 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: