Ухвала суду № 54101371, 30.11.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/2252/14-ц Головуючий у І інстанції Кухленко Д. С.Провадження № 22-ц/780/6611/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 47 30.11.2015

УХВАЛА

Іменем України

30.11.2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого Дмитрієвої Л.Д.

Суддів: Олійника В.І.,Сліпченка О.І.

при секретарі: Ярун Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Ірпінського міськсуду Київської області від 02.10.2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя

встановила:

Позивач звернулась до суду з позовом, який неодноразово уточнювала та просила суд визнати автомобілі НОМЕР_1 2006 року випуску вартістю 177161,96 грн, та автомобіль SUBARU FORESTER д/н AI 5184 ВХ 2006 року випуску вартістю 211000,39 грн, спільною сумісною власністю подружжя. В порядку розділу спільного майна подружжя просила розділити майно подружжя виділивши у власність ОСОБА_4 автомобіль SUBARU FORESTER д/н AI 5184 ВХ 2006 року випуску, а відповідачу автомобіль НОМЕР_1 2006 року випуску та просила стягнути з неї на користь відповідача кошти за різницю у спільній вартості двох автомобілів в сумі 16919,19 грн.

Крім того, позивач просила суд визнати гроші які заробив відповідач, як фізична особа підприємець в 2013 році в сумі 123108 грн. спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та стягнути з відповідача на користь позивача ? частину цієї суми в розмірі 61554,00 грн; та стягнути з відповідача на користь позивача 78000,00 грн за користування автомобілем SUBARU FORESTER д/н AI 5184 ВХ 2006 року випуску в період з 01.06.2013 року по 28.07.2015 року та стягнути витрати на проведення судової автоварознавчої експертизи в сумі 1500 грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що з 09.11.1991 р. вона перебувала у шлюбі з відповідачем, який було розірвано за рішенням Ірпінського міського суду Київської області 06.03.2014 року. За період шлюбу, позивачка та відповідач набули у власність автомобілі: 17.02.2012 року Iveco Turbo Daily д/н AI 1094ЕА 2006 року випуску, та 19.09.2008 року Subaru Forester д/н Al 5184 ВХ 2006 року випуску. Позивачка вважає, що зазначені транспортні засоби є суспільною сумісною власністю з відповідачем, оскільки вона своєю працею не тільки сприяла в придбанні цих автомобілів, але і внесла відповідні кошти для їх придбання в період шлюбу. В червні 2012 року позивач позичила у свого батька 70 тис. гривень для придбання автомобілю Iveco Turbo Daily. Зазначені грошові кошти вона віддала своєму батьку в грудні 2014 року, за рахунок грошових коштів які заробила сама та її син - ОСОБА_5 Доказом обставин про запозичення грошових коштів є розписка, яка додається до заяви.

Згідно довідки рахунку від 25 червня 2012 року серія ДШ 3334155. Вінницькимобласним військово-патріотичним об'єднанням її колишньому чоловіку ОСОБА_3, передано в цей день автомобіль Iveco Turbo Daily вартістю 71 569 грн. 10 коп. Таким чином з 25 червня року автомобіль Iveco Turbo Daily вартістю 71 569 грн. 10 коп., став їх спільною сумісною власністю.

Що стосується іншого автомобілю Subaru Forester д/н AI 5184 ВХ 2006 року випуску, він був придбаний позивачкою особисто на підставі біржової угоди від 19.09.2008 року за рахунок спільних накопичених грошових коштів позивачки та відповідача в період їхнього подружнього життя. При цьому відповідач вільно користувався цим автомобілем і продовжує користуватись навіть після розлучення з березня 2014 року і не допускає-позивачку до володіння цим транспортним засобом та незаконно його утримує у себе.

Позивач вважає, що визначений нею порядок поділу автомобілів в подальшому не призведе до необхідності перереєстрації зазначених автомобілів, а відповідно і до зміни їх власників, оскільки автомобіль Subaru Forester д/н Al 5184 ВХ 2006 року випуску зареєстрований на позивача, а автомобіль Iveco Turbo Daily д/н AI 1094ЕА 2006 року випуску зареєстрований без будь яких обмежень за відповідачем.

Крім того, позивач зазначає, що з 01.06.2013 року, з того часу-як відповідач припинив з нею подружні відносини, автомобіль Subaru Forester д/н AI 5184 ВХ знаходиться у незаконному користуванні відповідача на протязі 26-місяців, чим також спричиняється їй матеріальну шкоду. Середня місячна вартість оренди тотожного автомобілю Subaru Forester складає 6000 гривень на місяць. Тому на теперішній час у позивача є право на відшкодування, грошових коштів за користування автомобілем в розмірі 26 місяців помножити на 6000 грн.,- що складає 156 000 грн., а саме на половину цих грошових коштів в розмірі 78 000 грн.

Позивачка вважає, що кошти які заробив її чоловік за 2013 рік в сумі 123 108 грн. є їх спільною сумісною власністю. Тому їй з цієї суми на праві спільної сумісної власності належить половина, а саме 61554 грн.

Крім того, позивачка вважає, що сплачені нею грошові кошти в сумі 3000 грн. за проведення двох судових товарознавчих експертиз підлягають сплаті порівну між нею та відповідачем, оскільки без проведення експертиз був би неможливим справедливий поділ цих двох автомобілів та доплат відповідачу за різницю між автомобілями.

Рішенням Ірпінського міськсуду Київської області від 02.10.2015 року позовні вимоги задоволено частково.

В порядку розподілу спільного майна, розділити майно подружжя, виділивши у власність ОСОБА_4 SUBARU FORESTER д/н AI 5184 ВХ. ідентифікаційний номер JFlSG9LT56G091215( вартістю 211000 грн. 39 коп).

В порядку розподілу спільного майна, розділено майно подружжя, виділено у власність ОСОБА_3 IVECO TURBO DAILY д/н AI 1094ЕА ідентифікаційний номер ZCFC35A2005627867 (вартістю 177 161 грн. 96 коп).

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 кошти в

розмірі - 1500 грн. за проведення авго-товарознавчої експертизи.

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 кошти в розмірі - 32 838 грн. 43 коп., як перевищення частки у спільному майні подружжя.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі - 3654,00 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Ірпінського міськсуду Київської області від 02.10.2015 та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.

Згідно до вимог п. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 09.11.1991р. між ОСОБА_3 JI.JI. та ОСОБА_6 було укладено шлюб. 06.03.2015 року рішенням Ірпінського міського суду Київської, області шлюб між зазначеними особами розірвано. Під час перебування у шлюбі за сумісні кошти придбали автомобілі Iveco Turbo Daily д/н AI 1094ЕА 2006 р. та Subaru Forester д/н AI 5184 ВХ 2006 p. випуску.

Згідно двох висновків судової авто-товарознавчої експертизи від 13.11.2014 року ринкова вартість автомобілю Iveco Turbo Daily д/н AI 1094ЕА 2006 р. виписку складає - 177161 грн.96: коп.. а ринкова вартість автомобілю Subaru Forester д/н AI 5184 ВХ 2006 року випуску складає 211000 грн. 39 коп.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України (далі СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України в разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Статтею 71 СК України передбачено, майно, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи встановлені обставини частки позивача і відповідача в праві спільної сумісної власності на автомобілі є рівними.

Колегія суддів вважає, що поділ таким чином, як суд поділив суспільне майно подружжя є вірним та сауд першої інстанції обґрунтовано стягнув з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 кошти в розмірі - 32 838 грн. 43 коп., як перевищення частки у спільному майні подружжя з врахуванням ціни обох транспортних засобів згідно авто-товарознавчої експертизи від 13.11.2014р.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання позивача на розписки, які є в матеріалах справи, оскільки в них не зазначено на які потреби та в який спосіб витрачались дані кошти.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість вимог позивача, щодо спричинення їй шкоди внаслідок незаконного користування відповідачем автомобілем Subaru Forester, оскільки сторони є законними співвласниками Subaru Forester д/н AI 5184 ВХ. Також позивачем не було надано суду доказів, відносно підтвердження щодо грошових коштів які заробив позивач, як фізична особа підприємець. Тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні даної позовної вимоги.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду є законним, обґрунтованим на зібраних по справі доказах, та відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги немає. Доводи апеляційної скарги що автомобіль марки Iveco Turbo Daily належить відповідачу на праві особистої власності як фізичній особі- підприємцю, були предметом розгляду судом першої інстанції, та їм було надано належну юридичну оцінку.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильнее по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України судова колегія,-

. УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02.10.2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційній інстанції протягом двадцяти днів до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: