Рішення № 54097855, 03.12.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/2615/15-ц Провадження № 22-ц/773/1630/15 Головуючий у 1 інстанції: Присяжнюк Л.М. Категорія: 27 Доповідач: Матвійчук Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Матвійчук Л.В.,

суддів - Русинчука М.М., Мудренко Л.І.,

при секретарі Губарик К.А.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду від 14 травня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

19.02.2015 року ПАТ Діамантбанк звернулось в судіз позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 22 квітня 2008 року між ОСОБА_5 та Акціонерним банком Діамантбанк був укладений Кредитний договір № 08-04-22-0010_166/R17, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_5 кредит у розмірі 100000 грн. з терміном повернення до 21 квітня 2011 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 26 % річних, та комісіїу розмірі 0,6% щомісячно, в термін до 05 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом що становить 600 грн. Згідно умов договору, позичальник зобовязався повертати кредит, сплачувати проценти за користування ним, а також комісію - рівними платежами у розмірі 4629грн. щомісячно, в термін до 05 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом та повернути банку фактично отримані кредитні кошти не пізніше терміну повернення кредиту. Того ж дня, у забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_5 за вищевказаним кредитним договором, між банком та відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 були укладені договори поруки. Однак ОСОБА_5 були порушені умови кредитного договору щодо погашення кредиту, комісії та сплати процентів, не виконується зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати комісії та нарахованих процентів за користування кредитом відповідно до умов кредитного договору. Станом на 06.02.2015 року за кредитним договором рахуєтьсязаборгованість в розмірі 265479,98 грн. Просить стягнути солідарно із відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 265479,98 грн. та судові витрати.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 14 травня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 в користь ПАТ Діамантбанк заборгованість за кредитним договором № 08-04-22-0010_166/R17 від 22.04.2008 року в розмірі 56458 грн. 52 коп. нарахованих відсотків 12966 грн. 90 коп. пені.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 в користь ПАТ Діамантбанк 694 грн. 25 коп. судового збору, по 231 грн. 42 коп. з кожного.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, покликаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду в частині стягнення з неї, як солідарного боржника заборгованості за кредитним договором та ухвалити нове рішення про відмову в позові в цій частині.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 квітня 2008 року між АБ "Діамантбанк", правонаступником якого є ПАТ Діамантбанк та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 08-04-22-0010_166/R17 (далі - кредитний договір), відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.4. якого, банк надав позичальнику кредит у сумі 100000 грн. з терміном повернення до 21 квітня 2011 року, зі сплатою процентів за користування у розмірі 26 % річних, та сплатою щомісячно, в термін до 05 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, комісії у розмірі 0,6% від суму видачі кредиту, що становить 600 грн. (а.с.5-6).

Пунктами 2.7. - 2.10 кредитного договору передбачено, що позичальник зобовязався повертати банку кредит, сплачувати проценти за користування ним, а також вказану у договорі комісію рівними платежами у розмірі 4629 грн. в термін до 05 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, сплачувати щомісячні платежі шляхом внесення готівкових коштів в касу банку, забезпечити повернення фактично отриманого кредиту не пізніше терміну повернення кредиту, сплачувати комісію (а.с.5).

У забезпечення виконання зобовязань за вищевказаним кредитним договором між банком та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 08-04-22-0010_166/R17/1. Того ж дня, між банком та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 08-04-22-0010_166/R17/2 (а.с.7-8).

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором яксолідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до положень ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Так, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.12.2009 року, у звязку із неналежним виконанням умов кредитного договору та договорів поруки, солідарно стягнуто із відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 на користь позивача заборгованість за кредитним договором, яка виникла станом на 18.09.2009 року в розмірі 82801,38 грн., з яких: заборгованість по кредиту 74607 грн. 57 коп., нараховані відсотки 1626 грн.08 коп., комісія за користування кредитом 600 грн., неустойка 8193 грн. 81 коп.(а.с.9-10).

Як вбачається із довідки про заборгованість та виписках по особових рахунках за вищевказаним кредитним договором, заборгованість ОСОБА_5 за період з 19 вересня 2009 року по 06 лютого 2015 року становить 265479,98 грн., яка складається з заборгованості по сплаті нарахованих та несплачених процентів в сумі 100136,75 грн., пені в сумі 111162,55 грн. та штрафу в сумі 54180,57 грн. (а.с.11, 34-54).

Виходячи з викладеного, давши вірну оцінку обставинам справи, суд першої інстанції на підставі ст.ст. 266, 258 ЦК України обгрунтовано прийшов до висновку про часткове задоволення позову та стягнення кредитної заборгованості з відповідачів в користь позивача в межах строку позовної давності, а саме: пені за період із 19.02.2014 року по 19.02.2015 року, що становить 12996,90 грн., нарахованих та несплачених відсотків за період з 19.02.2012 року по 19.02.2015 року, в розмірі 56458,52 грн.

Розрахунок такої заборгованості перевірений судом та є правильним і не оспорюється відповідачами.

Рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржується, а тому на предмет законності не перевіряється.

Доводи апеляційної скарги про безпідставне стягнення з відповідача ОСОБА_2 солідарно з основним боржником заборгованості за кредитним договором, у звязку з тим, що договору поруки з позивачем вона не укладала і не підписувала не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. ст. 203, 1054 ЦК України саме відповідач має спростувати факт підписання договору та надати належні та допустимі докази.

У ст. 204 ЦК України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідач ОСОБА_2 договір поруки не оспорювала, не зверталася до суду з вимогами про визнання цього договору недійсним.

Отже, до моменту встановлення недійсності договору діє презумпція правомірності правочину, яка відповідачем не спростована.

Разом з тим відповідно до ст. 58 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування, а тому в суду апеляційної інстанції під час перегляду справи про стягнення кредитної заборгованості в апеляційному порядку не було передбачених законом підстав для задоволення клопотання представника відповідача про призначення почеркознавчої експертизи для вирішення питання про належність підпису ОСОБА_2 в договорі поруки, оскільки даний доказ міг бути взятий до розгляду судом у спорі про визнання договору поруки недійсним.

Звернення ОСОБА_2 з позовом до суду про визнання недійсним договору поруки 30 листопада 2015 року, тобто після ухвалення судом оскаржуваного рішення не має правового значення, оскільки відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, а відповідач вимог про визнання недійсним договору поруки не заявляла.

Крім того, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.12.2009 року, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно з ОСОБА_5 як боржника і ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - як поручителів заборгованість за цим самим кредитним договором, яка виникла станом на 18.09.2009 року. Цим рішенням встановлено, обовязок ОСОБА_2 відповідати за неналежне виконання зобовязання за кредитним договором боржником ОСОБА_5 відповідно до укладеного договору поруки.

Разом з тим, за змістом ч. 3 ст. 554 ЦК України солідарну відповідальність перед кредитором несуть лише особи, які спільно дали поруку. В даному ж випадку відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 укладали окремі договори поруки з ПАТ Діамантбанк (а.с. 7-8), тобто не давали спільної поруки, а тому не можуть нести солідарну один з одним відповідальність. Кожен з них повинен відповідати перед кредитором солідарно з основним боржником в обсязі, встановленому договорами.

Оскільки суд першої інстанції на порушення вищенаведеної норми матеріального права солідарно стягнув з відповідачів заборгованість за кредитним договором, оскаржуване рішення в означеній частині слід змінити відповідно до ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 14 травня 2015 року в даній справі в частині задоволених позовних вимог змінити, виклавши другий абзац його резолютивної частини в такій редакції:

«Стягнути з ОСОБА_2 солідарно з основним боржником ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» заборгованість за кредитним договором №08-04-22-0010-166/R17 від 22.04.2008 року в розмірі 69425 (шістдесят девять тисяч чотириста двадцять пять) грн. 42 коп., яка складається з: 56458 (пятдесят шість тисяч чотириста пятдесят вісім) грн. 52 коп. заборгованість по відсотках, 12966 (дванадцять тисяч девятсот шістдесят шість) грн. 90 коп. - пеня».

«Стягнути з ОСОБА_5 солідарно з основним боржником ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» заборгованість за кредитним договором № 08-04-22-0010-166/R17 від 22.04.2008 року в розмірі 69425 (шістдесят девять тисяч чотириста двадцять пять) грн. 42 коп., яка складається з: 56458 (пятдесят шість тисяч чотириста пятдесят вісім) грн. 52 коп. заборгованість по відсотках, 12966 (дванадцять тисяч девятсот шістдесят шість) грн. 90 коп. - пеня».

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді