Постанова № 54091053, 04.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

за результатами скороченого провадження

м. Київ

04 грудня 2015 року № 826/23670/15

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про стягнення штрафу в розмірі 3 400,00 грн., В С Т А Н О В И В:

Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про стягнення штрафу в розмірі 3 400,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2015 відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень.

27.11.2015 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначено, що відповідальність за належне утримання та збереження будівлі - пам'ятки архітектури «Гостинний двір (за проектними матеріалами архітектора Л. Руска, 1809 р.)», що находиться за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Контрактова площа, 4, повинно нести ПАТ «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація», яке є орендарем даної будівлі, згідно договору оренди від 18.03.1994 № 149.

Відповідно до частини четвертої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження та прийняття рішення по справі, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України "Про охорону культурної спадщини". Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини", об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.

Згідно із частиною першою статті 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини", усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Пунктом 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. N 1768, власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

При цьому, охоронний договір встановлює режим використання пам'ятки культурної спадщини чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована (п. 1 Порядку №1768).

Статтею 30 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що приписи органів охорони культурної спадщини є обов'язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.

Органи охорони культурної спадщини зобов'язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідальність юридичних осіб за порушення законодавства про охорону культурної спадщини передбачена статтею 44 Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Так, відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, такі фінансові санкції: зокрема, за ухилення власника пам'ятки або уповноваженого ним органу від підписання охоронного договору або за порушення ним режиму використання пам'ятки - у розмірі від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 44 цього Закону, особою, уповноваженою органом охорони культурної спадщини, складається акт. Керівник юридичної особи, стосовно якої складено акт, протягом трьох днів з моменту отримання акта може подати письмові пояснення до нього. Акт разом з іншими документами, що стосуються справи, у десятиденний термін з моменту складення акта надсилається посадовій особі, яка має право накладати фінансові санкції.

Рішення про накладення фінансових санкцій приймається протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті. Рішення про накладення фінансових санкцій оформлюється постановою, що надсилається юридичній особі, на яку накладено фінансові санкції.

Рішенням Київської міської ради від 25.12,2014 № 741/741 «Про упорядкування діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Управління) було реорганізовано шляхом приєднання до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

На підтвердження позовних вимог позивачем надано суду копії наступних документів:

- акта планового огляду будівлі «Гостинного двору» за адресою: вул.. Контрактова площа, 4 у Подільському районі м. Києва;

- фотоматеріалів;

- припису від 10.02.2015 № 182/п, яким вимагалось до 10.03.2015 р. укласти з Управлінням охоронний договір на пам'ятку архітектури та містобудування місцевого значення "Гостинний двір" (за проектними матеріалами архітектора Л.Руска, 1809 р.), оскільки неукладення охорону договору на вказану пам'ятку є порушенням ч. 1 ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини";

- листа відповідача від 05.03.2015 № 30-07/2378 та договору оренди від 18.03.1994 № 149;

- акта від 03.04.2015 № 63 про вчинення правопорушення, згідно якого за підсумками проведеної інспекційної перевірки будівлі на вул. Контрактова площа, 4 у Подільському районі міста Києва, яка є пам'яткою архітектури та містобудування місцевого значення - "Гостинний двір (за проектними матеріалами архітектора Л. Руска, 1809 р.") охоронний №947-Кв, що розташовується в межах території пам'ятки ландшафту та історії місцевого значення "Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра", пам'ятки археології місцевого значення "Культурний шар Подолу ІХ-ХУІІІ ст." (рішення Київського міськвиконкому від 17.11.1987 р. №1112 додаток 6, п.3), Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ" (Постанова Ради Міністрів УРСР від 18.05.1987 р. №183, розпорядження Київської міської державної зони (розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979, додаток 1, п.2.2.1) та є складовою пам'ятки архітектури та містобудування місцевого значення "Комплекс споруд Контрактової площі" (наказ Міністерства культури України від 21.12.2012 №1566, додаток 6, п.2); у Центральному історичному ареалі міста Києва (рішення Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804) встановлено, що на території "Гостинного двору", яка огороджена парканом, розміщені побутівки, а також будівельне сміття та деякі будівельні матеріали. Сама будівля знаходиться в стані незавершеного будівництва - реконструкції (реставрації). Охоронний договір з Укравлінням на зазначену пам'ятку не укладено, тобто припис №182/п від 10.02.2015 не виконано, що є порушенням ч. 1 ст. 23 і ст. 30 Закону України "Про охорону культурної спадщини";

- постанови від 17.04.2015 № 43-14 про накладання фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини, якою на Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву накладено фінансові санкції за ухилення власника пам'ятки від підписання охоронного договору (ч.1 ст. 23 Закону) у розмірі 3400 грн.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2015 № 826/8023/15 в задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участю третіх осіб - ПАТ "Спеціалізоване науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація", Фонду державного майна України щодо визнання дій протиправними, скасування припису та постанови про накладення фінансових санкцій відмовлено.

В даній постанові суд встановив, що «Враховуючи, що відповідно до чинного законодавства уповноваженим органом на укладення охоронного договору на вказану пам'ятку місцевого значення є власник або уповноважений ним орган, зважаючи, що станом на момент прийняття припису та постанови про накладення фінансових санкцій позивачем вимог припису не виконано, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваних припису та постанови відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 № 826/8023/15 відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2015.

Відповідно до частин першої та третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

В частині першій статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, з аналізу даних норм вбачається, що факт правомірності постанови Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.04.2015 № 43-14 про накладання на Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву фінансових санкцій в розмірі 3 400,00 грн. за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини вже був встановлений судовим рішенням (постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2015 № 826/8023/15, яка набрала законної сили відмови у відкритті апеляційного провадження), а тому не підлягає доказуванню в даному провадженні.

Таким чином, враховуючи, що постанова від 17.04.2015 № 43-14 про накладання фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини визнана в судовому порядку правомірною та враховуючи, що відповідач не сплатив суму фінансових санкцій, накладених постановою від 17.04.2015 № 43-14, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163, 183-2, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути із Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (код ЄДРПОУ 19030825) фінансові санкції в розмірі 3 400,00 грн. (три тисячі чотириста грн. 00 коп.) до спеціального фонду місцевого бюджету на р/р 31416542700008, банк отримувач - УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код банку 820019, одержувач - УДК у Подільському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 37975298, код доходів 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження підлягають негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов