Ухвала суду № 54090220, 03.12.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №473/2638/15-ц 03.12.2015 03.12.2015 03.12.2015

Провадження №22-ц/784/2974/15

Справа № 473/2638/15-ц

Провадження № 22ц/784/2974/15 Головуючий у першій інстанції:ОСОБА_1

Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2

У Х В А Л А

іменем України

03 грудня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лівінського І.В.,

суддів: Данилової О.О., Шаманської Н.О.,

із секретарем судового засідання Харитоновою І.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні заяву цивільну справу

за апеляційною скаргою

представника позивача ОСОБА_3

на ухвалу судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 листопада 2015 року

за позовом

ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди,-

в с т а н о в и л а:

В липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП.

Для забезпечення позову, представник позивача ОСОБА_3 надав до суду заяву про накладення арешту на нерухоме майно, а саме, будинок № 122 по вул. Косіора у м. Вознесенську та інше майно, що належить відповідачу на праві власності.

Ухвалою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 листопада 2015 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати та ухвалити нову, якою накласти арешт на житловий будинок та інше майно, що належить відповідачу на праві власності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши всі матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заява про забезпечення позову не містить посилання та підтвердження конкретних дій відповідача, які б перешкоджали розгляду справи або виконанню в подальшому рішення суду.

Але такий висновок судді не відповідає обставинам справи та нормампроцесуальногоправа.

Так, із матеріалів позовної заяви вбачається, що між сторонами виник спір щодо відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП. З метою забезпечення позову представник позивача просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно відповідачки, а саме її будинок.

Відповідно до статей 151-152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року№ 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» - далі Постанова № 9).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п. 4 Постанови № 9).

При цьому, належне виконання відповідачкою та її представником своїх процесуальних обовязків під час розгляду справи, не може бути достатньою підставою для відмови у забезпеченні позову.

Крім того, забезпечення позову не порушує права відповідачки як власника, оскільки накладений на майно арешт лише обмежує можливість його відчуження, і не перешкоджає використовувати це майно за цільовим призначенням.

Разом з тим, суддя не звернув належної уваги на зазначені обставини справи та розяснення судової практики, а тому, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню на підставі п.3 ст. 312 ЦПК України, з направленням матеріалів в той же суд для повторного вирішення цього питання.

Керуючись ст. ст. 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 листопада 2015 року скасувати, а матеріали повернути в той же суд для повторного вирішення питання про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Лівінський

Судді О.О. Данилова

ОСОБА_6