Рішення № 54086005, 23.11.2015, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/18898/14-ц

Провадження № 2/643/4226/15

23.11.2015 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Поліщук Т.В.

за участю секретаря Гарькавої Н.О.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_3 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного прибутку),

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої 30.09.2013 року, прийнято до експлуатації індивідуальний житловий будинок літ. А-2, підвал літ. Ап, ганок літ. А, ганок літ. а1, альтанка літ. Б, господарча будівля літ. В за адресою: вул.. Червоної Троянди № 6-8, замовником будівництва якого є відповідач. Разом з тим, відповідач в порушення Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 року № 804, не уклав договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та не взяв участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста та не перерахував до бюджету м. Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова. Такими діями відповідача позивачу було завдано збитки у вигляді упущеної вигоди (неотриманого доходу) у розмірі 185 691, 69 грн., які позивач просить стягнути з відповідача разом з судовими витратами.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала посилаючись на те, що обовязок, передбачений ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на відповідача не поширюється, оскільки вона не є замовником в розумінні ст. 1 цього закону.

Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Статтею 623 ЦК України встановлено, що відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

В свою чергу суд дійшов висновку, що позивачем не було доведено наявності у діях відповідача протиправної поведінки та вини.

Згідно статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» саме на замовника покладається обовязок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Під час судового засідання судом було встановлено, що ОСОБА_3 на момент набуття чинності Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (12.03.2011 р.) та затвердженні декларації про готовність обєкта до експлуатації (30.09.2013 р.) вже завершила будівництво вказаного обєкту нерухомості, що виключає її намір забудови. На підтвердження цього факту, відповідачем було надано технічний паспорт на житловий будинок, відповідно до якого роком побудови є 2007 рік. Вказаний факт також підтверджується декларацією про готовність обєкта до експлуатації

Зважаючи на це, правовідносини між відповідачем та Харківською міською радою щодо забудови земельної ділянки виникли у 2007 році з моменту забудови та закінчення Відповідачем будівництва обєкту, ще до набуття чинності ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», а отже ще до законодавчого обовязку участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Отже суд приходить до висновку, що оскільки відповідач закінчив будівництво обєкту нерухомості на земельній ділянці у 2007 році, з урахуванням чого не може вважатися замовником у розумінні ст. 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 не має зворотної дії у часі. Положення вказаного закону, в тому числі положення ст.40, якою позивач обґрунтовує позовні вимоги, набрали чинності з 12.03.2011 р., тобто після завершення забудови земельної ділянки по вул. Червоної Троянди, 8 у м. Харкові.

Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи. Згідно зі ст.5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Відповідно до приписів статті 22 ЦК України збитками є зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані.

Також відповідно до ч. 1ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цьогоЗакону.

Згідно з п. 1.4. Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 р. № 804, в редакції рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.05.2013 р. № 319 (надалі - Порядок) залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Згідно з ч. 9Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також п. 2.8. Порядку договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що залучення до пайової участі здійснюється виключно на підставі договору, який укладається до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Договір про пайову участь між відповідачем та Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію укладений не був.

У разі встановлення факту будівництва та введення об'єкта до експлуатації без укладення договору про пайову участь забудовника у розвитку інфраструктури м. Харкова Департамент економіки та комунального майна у десятиденний термін з дня встановлення такого факту, надсилає замовнику будівництва рекомендованим поштовим відправленням лист-повідомлення про необхідність укладення відповідного договору (п. 5.1. Порядку).

У листі-повідомленні Департамент економіки та комунального майна повідомляє про порядок укладення договору про пайову участь, про строк, у який замовник має вжити передбачених Порядком заходів щодо добровільного укладення договору, та про передбачену цим Порядком та чинним законодавством України відповідальність за ухилення від укладання такого договору (п. 5.2. Порядку).

У разі ухилення замовника від виконання вимог, вказаних у листі-повідомленні щодо укладання договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова у добровільному порядку, Департамент економіки та комунального майна вчиняє наступні дії: на підставі наявної інформації та у відповідності до цього Порядку проводить розрахунок величини пайової участі замовника у розвитку інфраструктури; готує два примірники договору пайової участі у розвитку інфраструктури з додатками; надсилає підписані два примірники договору з додатками замовнику будівництва рекомендованим поштовим відправленням (п. 5.3. Порядку).

Пунктом 5.7. Порядку чітко передбачено, що замовник будівництва, який після розгляду проекту договору незгоден з якимись його частинами, направляє до Департаменту економіки та комунального майна протокол розбіжностей (письмові вмотивовані зауваження) до договору, які Департамент розглядає протягом двадцяти днів. В цей же строк Департамент вживає заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та приймає рішення про зміну договору.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем на адресу відповідача направлялися листи про необхідність укладення договору про пайову участь забудовника у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Проте,судом встановлено, що вказаний лист відповідачем не отриманий. Позивачем не надано доказів фактичного отримання відповідачем відповідного листа.

За таких обставин, твердження відповідача про відсутність факту ухилення його від виконання вимог листа-повідомлення знайшли в суді своє підтвердження.

Згідно із ч. 3ст. 10 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212, 215 ЦПК України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 623 ЦК України, ст. 58 Конституції України -,

ВИРІШИВ:

В задоволені позову Харківської міської ради до ОСОБА_3 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного прибутку) у розмірі 185691,69 грн. відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Т. В. Поліщук