Постанова № 54083798, 05.11.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2015 року Справа № 814/2703/15

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Середи О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області, м. Первомайськ, Миколаївська область

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Первомайськ, Миколаївська область

Суть спору: стягнення заборгованості в сумі 1 282, 50 грн.,

в с т а н о в и в:

Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області (надалі позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач) заборгованості в сумі 1 282, 50 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач має заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2010 рік, яка нею у встановлені строки добровільно не сплачена.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Ухвала про відкриття провадження у справі та повістка - повідомлення були направлені на адресу відповідача повернулись до суду без вручення її адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають зясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку. Заперечень проти позову, заяв чи клопотань про розгляд справи за відсутності відповідача до суду не надходило.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (далі - відповідач) зареєстрована як фізична особа - підприємець і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області з 04.06.1998 року як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та є платником єдиного податку.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року №2464-УІ (далі - Закон №2464).

Пунктом 7 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №2464 встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій, за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за 2010 рік провадиться за нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування №1058 (далі - Закон №1058), який діяв до набрання чинності Закону №2464.

Відповідно до п.З ст.11 Закону №1058 особами, що підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню визначені фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 5 ст. 14 Закону №1058 застраховані особи, зазначені в п.З і 4 ст.11 та ч.І ст.12 цього Закону є страхувальниками, а згідно з ч.І ст.15 Закону №1058 - платниками страхових внесків.

Відповідно до пп. 4 п. 8 розділу XV „Прикінцеві положення Закону №1058 (зі змінами внесеними Законом №2464 - VI від 08.07.2010 року) субєкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.

Згідно зі ст. 15 Закону №1058 відповідач є платником внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування і повинен своєчасно, в установлені терміни сплачувати обовязкові платежі до Пенсійного фонду України.

Відповідно до п.З ст.20 Закону №1058 обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством, у разі:

ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків;

неведення страхувальником бухгалтерського обліку чи відсутності в нього відповідних первинних документів;

якщо сума страхових внесків, нарахована страхувальником, не підтверджується документами.

Обчислення територіальними органами Пенсійного фонду сум страхових внесків за минулі періоди провадиться виходячи з розміру страхового внеску, що діяв на день нарахування виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 №26-1, відповідач повинна була надати до управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі звіт за встановленою формою (до 1 квітня року наступного за звітним).

Відповідач надала звітність до Пенсійного фонду України в терміни та в порядку, передбачені чинним законодавством. Згідно таблиці 2 додатку 5 звіту «Нарахування внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування ФО-СПД, які обрали особливий спосіб оподаткування» та картки особового рахунку громадянина підприємця (фізичної) особи встановлено розмір страхових внесків за січень-грудень 2010 року в сумі 2063,70 грн.

Відповідно до п.12 ст.20 Закону №1058, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідач внески за 2010 рік сплатила частково в сумі 781,20 грн, що підтверджується Розрахунком заборгованості по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та карткою особового рахунку громадянина підприємця (фізичної) особи.

В звязку з тим, що відповідач несвоєчасно, та не в повному обсязі сплачувала страхові внески за 2010 рік, у неї виникла заборгованість зі страхових внесків (недоїмка) в сумі 1282,50 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі відповідачу направлялась вимога від 02.12.2011 року № Ф-1478-У про необхідність сплати заборгованості в сумі 1282,50 грн. Вимога отримана відповідачем, що підтверджується її підписом на повідомленні про вручення рекомендованого листа, та є узгодженою, оскільки не оскаржена в порядку та строки, передбачені законодавством.

Вищезазначена вимога знаходилась на виконанні у відділі ДВС Первомайського міськрайонного управління юстиції. Інші вжиті заходи щодо примусового стягнення заборгованості позитивних результатів не дали. Надалі вимога від 02.12.2011 року № Ф-1478-У на примусове виконання до ДВС Первомайського міськрайонного управління юстиції не передавалася в звязку з направленням цього позову.

Станом на 10.08.2015 р. заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків за 2010 рік в сумі 1282,50 грн. не сплачена.

Відповідно до п. 15 ст. 106 Закону 1058 строк давності щодо стягнення недоїмки - заборгованості зі страхових внесків не застосовується.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 11, 35, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ід. код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області (код ЄДРПОУ 37822160) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 1 282, 50 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят дві гривні п"ятдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа