Ухвала суду № 54082701, 03.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 334/1390/15-ц Суддя першої інстанції Турбіна Т.Ф. Номер провадження 22-ц/778/5331/15 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів Воробйової І.А.

ОСОБА_2

При секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 липня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року ПАТ «ПУМБ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 05.12.2007 року між ЗАТ «Перший Український міжнародний банк», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є ПАТ «Перший Український міжнародний банк» (ПАТ «ПУМБ»), і ОСОБА_3 укладено кредитний договір №5873662. Відповідно до умов договору позивач зобов'язався надати відповідачу грошові кошти у сумі 200000,00 доларів США. Відповідач зобов'язався прийняти кредит, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 12,4% річних, та повернути кредит не пізніше 05.12.2022 року, повертаючи його частинами та в строки відповідно до Графіку повернення кредиту та сплати процентів, який встановлено Додатком 1 до кредитного договору. Позивач належним чином виконав свої обов'язки за Кредитним договором.

Відповідач в порушення умов договору з 05.01.2009 року має прострочену заборгованість за кредитом, а з 05.12.2008 року за процентами.

Позивачем 25.07.2014 року направлено відповідачу вимогу достроково повернути заборгованість за кредитом, проценти за користування кредитом, яку відповідач отримав 29.07.2014 року. В передбачений 30-денний строк відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконав.

Станом на 08.02.2015 року прострочена заборгованість відповідача за основною сумою кредиту та процентами становить 345492,12 доларів США, в тому числі заборгованість за кредитом у сумі 195023,74 доларів США, заборгованість за відсотками у сумі 150468,38 доларів США.

На підставі викладеного, позивач просив суд, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 345492,12 доларів США, а також судові витрати по оплаті судового збору у сумі 3654,00 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 липня 2015 року позов ПАТ «ПУМБ» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ПУМБ» за договором кредиту № 5873662 від 05.12.2007 року заборгованість за кредитом у сумі 195023,74 долари США; заборгованість за процентами за період у сумі 150468,38 доларів США, а всього 345492,12 доларів США.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ПУМБ» судові витрати на оплату судового збору у розмірі 3654,00 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи і наданим доказам, рішення ухвалено з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У п. 8.1 кредитного договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих на себе зобов'язань.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. ч. 1 та 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Судом встановлено, що 27.11.2007р, ОСОБА_3 звернувся до ЗАТ «ПУМБ» із заявою на отримання споживчого кредиту, 05.12.2007р. між ЗАТ «Перший Український міжнародний банк», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк», і ОСОБА_3 укладено кредитний договір №5873662 (а.с.9-19).

Відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2 договору позивач зобов'язався надати відповідачу грошові кошти у сумі 200000,00 доларів США для рефінансування (погашення) заборгованості позичальника за попередніми кредитними договорами у сумі 151674,59 доларів США, на погашення комісії за дострокове погашення кредитних договорів у сумі 2238,56 доларів США, для використання на власний розсуду сумі 46086,85 доларів США.

Згідно п. 1.3 договору встановлена процентна ставка за користування кредитом становить 12,4% річних. Кредит наданий строком на 05.12.2022р. Протягом цього строку відповідач зобов'язався здійснювати повернення кредиту частинами в розмірах, в порядку та в строки. Відповідно до Графіку повернення кредиту та сплати процентів, який встановлено Додатком 1 до кредитного договору.

Надання кредиту у сумі 200000,00 доларів США підтверджується меморіальним валютним ордером і не заперечується відповідачем.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач допустив порушення зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим з 05.01.2009р. утворилася прострочена заборгованість за кредитом, а з 05.12.2008р. - заборгованість за процентами.

Відповідно до п.3.5.7 кредитного договору банку надіслав відповідачу вимогу достроково повернути заборгованість за кредитом, проценти за користування кредитом, яку відповідач отримав 29.07.2014р. (а.с.26-28).

Відповідно до п. 3.5.8 договору відповідач повинен був виконати вимогу в строк не пізніше 30 календарних днів з дня її отримання. В передбачений 30-денний строк відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконав.

Згідно розрахунку заборгованості, який не заперечується і не спростовується відповідачем, станом на 08.02.2015р. прострочена заборгованість відповідача за основною сумою кредиту та процентами становить 345492,12 доларів США, в тому числі заборгованість за кредитом становить 195023,74 доларів США, заборгованість за відсотками становить 150468,38 доларів США (а.с.5-6).

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем і відповідачем укладено договір іпотеки №5874645 від 05.12.2007р., згідно до умов якого відповідач передав в іпотеку нежиле приміщення №1 першого поверху літ.А-2 (що складає 2/25 частки літ.А-2), будівлю літ.Б, що розташовані за адресою м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, буд. 6-а, на земельній ділянці площею 9521 кв.м. (а.с.21-25).

22.07.2010р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4В, за зверненням банку вчинено виконавчий напис №1204 та звернуто стягнення на вищезазначене майно, з метою задоволення вимог ПАТ «ПУМБ» за кредитним договором №5873662 від 05.12.2007р., строк платежу за яким настав 05.12.2008р. За рахунок коштів отриманих від реалізації майна, пропонується задовольнити вимоги банку у сумі 233384,95 доларів США (заборгованість по кредиту і процентам) та 298705,84 грн. (заборгованість по пені та штрафам), заборгованість виникла станом на 07.07.2010р. (а.с.52).

Згідно розрахунку Банку, до 05.12.2008р. заборгованості за кредитним договором не існувало, заборгованість по процентам виникла з 05.12.2008р., заборгованість по кредиту - з 05.01.2009р. Строк за який провадиться стягнення за виконавчим написом з 05.12.2008р. по 07.07.2010р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необгрунтованості доводів відповідача, шо строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором почав свій перебіг з 06.12.2008р. та закінчився 06.12.2011р.

Вказаний виконавчий напис неодноразово пред'являвся до державної виконавчої служби. Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області від 18.10.2012р. виконавчий напис №1204 від 22.07.2010р. повернутий на підставі п.3 ч.І ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою державного виконавця від 07.12.2013 р. виконавчий напис повернуто стягувачеві на підставі п.4 ч.І ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 14.11.2014р. виконавчий напис повернуто стягувачеві на підставі п.4 ч.І ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.60). Згідно постанови, земельна ділянка, на якій розташований об'єкт нерухомості, що є предметом іпотеки, не оформлена згідно вимог чинного законодавства, що є перешкодою для подальшої реалізації предмета іпотеки. У зв'язку з відсутністю державної реєстрації права власності, права користування або договору оренди на вказану земельну ділянку, виконавчий напис повернутий стягувачу.

У пункті 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" судам роз'яснено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст. ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України.

Зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Наявність виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за невиконання кредитного договору, за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту.

У разі звернення кредитодавця до суду після вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки з вимогою про стягнення кредитної заборгованості суд має з'ясувати питання про виконання виконавчого напису і з урахуванням цього вирішити спір на підставі чинного законодавства та умов кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до змісту ст. ст. 599, 600, 601, 604609 ЦК України за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, відсутність реального виконання зобов'язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання.

Отже, суд першої інстанції надав належну оцінку фактичним обставинам справи і дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі.

Керуючись ст. ст. 307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 липня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: