Ухвала суду № 54082356, 30.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Корчевного Г.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Слободянюк С.В.,

при секретарі Лознян О.С.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року в цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі МТСБУ, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та повернути матеріали справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Вказує, що вказана ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом не враховано, що вказана як повторна неявка позивача в судове засідання 29 вересня 2015 року такою вважатися не може, оскільки представником МТСБУ 14.01.2015 р., було направлено на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Зазначає, що зі змісту ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України випливає, що у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Однак неявка в судове засідання 29 вересня 2015 року такою вважатися не може, тому просить апеляційну скаргу задовольнити.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Унікальний номер справи: 752/20467/14-ц№ апеляційного провадження: 22-ц/796/14877/2015Головуючий у суді першої інстанції: Новак А.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Корчевний Г.В. Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів і висновків експертів.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що в судові засідання представник позивача не з'явився, хоча явка сторін була визнана судом обов'язковою, оскільки справа в провадженні перебуває тривалий час.

Колегія суддів вважає необґрунтованим такий висновок суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до положень вказаних норм суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання.

Керуючись позиціями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, слід зазначити, що для вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду поважність причин повторної неявки в судове засідання позивача не мають правового значення, адже факт повторної (другої підряд) неявки в судове засідання позивача незалежно від причин неявки є підставою для залишення позовної заяви без розгляду лише при наявності сукупності таких обставин як: факту належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи; відсутності заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Як вбачається матеріалів справи, 16.01.2015 р. за вхідним №1792 Голосіївським районним судом м. Києва зареєстровано клопотання МТСБУ про розгляд справи без участі представника позивача. Зі змісту клопотання вбачається, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення. (а.с.81)

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, які підтверджені належними та допустимими доказами, що за вказаних обставин підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні, у зв'язку з чим оскаржувану ухвалу, як постановлену з порушенням норм процесуального права, слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Згідно положень ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу суду першої інстанції у цій справі, як постановлену з порушенням норм процесуального права, слід скасувати, а справу направити до Голосіївського районного суду міста Києва для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313-315 та 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України - задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року - скасувати.

Справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - направити до Голосіївського районного суду міста Києва для продовження розгляду.

Ухвала набирає чинності негайно, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: