Рішення № 5408077, 12.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/49612.10.09 За позовомЗаступника військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації та будівництва"

до приватного підприємства "Р.С.Ф."

простягнення 62 005,64 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від прокуратуриКрупій І.Я. (посв. № 639 заст. ВП Дарницького гарнізону)

Від позивача 1 не зявився

Від позивача 2 ОСОБА_2 (дов. б/н від 30.07.2008)

Від відповідача не зявився ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації та будівництва" до приватного підприємства "Р.С.Ф." про стягнення 62 005,64 грн. заборгованості за договором оренди № 5 від 20.02.2003.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.06.2009 порушено провадження у справі № 50/496 та призначено її до розгляду на 15.07.2009.

Представник відповідача в судове засідання 15.07.2009 не зявився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В судове засідання прибули представники прокуратури та позивачів, дали пояснення по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про необхідність витребування додаткових доказів по справі.

В звязку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 03.08.2009.

03.08.2009 в судове засідання прибули представники прокуратури та позивача-1, дали пояснення по справі та подали докази.

Представники позивача-2 та відповідача в судове засідання не зявилися, витребувані судом докази не подали, позивач-2 причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В звязку із задоволенням клопотання відповідача та невиконанням сторонами вимог попередніх ухвал суду, розгляд справи було відкладено на 25.09.2009.

Судове засідання по справі № 53/496 призначене на 25.09.2009 не відбулося, оскільки суддя який розглядає дану справу перебував на лікарняному, розгляд справи було перенесено на 12.10.2009.

Представники позивача 1 та відповідача в судове засідання 12.10.2009 не зявились, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Відповідач, відзиву на позовну заяву не надав, позовні вимоги по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладені функції захисту інтересів держави, які реалізуються шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Згідно глави XI Декларації «Про державний суверенітет та незалежність України», Україна, як незалежна і суверенна держава для захисту свого суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості будує свої Збройні Сили.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Збройні Сили України»Збройні сили - це військове формування, на яке відповідно до Конституції, покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості.

Міністерство оборони України, відповідно до ст. З цього Закону та ст. 1 «Положення про Міністерство оборони України», затверджене Указом Президента України від 12 листопада 1999 року № 1461М399, є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Резолютивною частиною рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 по справі № 1-1/99, З-рп/99 визначено, що прокурори вправі звертатися до господарського суду з позовами в інтересах держави в особі органів державної влади.

20.03.2003 Державним підприємством Міністерства Оборони України «Київське управління механізації і будівництва»(далі позивач, орендодавець за договором) та приватним підприємством «Р.С.Ф.»(далі відповідач, орендар за договором) було укладено договір оренди № 5 (далі договір).

Відповідно до умов п.1.1. орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, площею 49,7 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 181 і площею 119,9 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Бориспільська, 15 а також складської площадки площею 1195 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Бориспільська, 15, що знаходиться на балансі орендодавця, вартість якого становить, за експертною оцінкою станом на 31.01.2003 - 236700,00 грн. Майно передасться в оренду для організацій виробництва столярних і залізобетонних виробів.

Відповідно до умов розділу 2 договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акта приймання-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно.

Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про експертну оцінку вартості обєкта оренди, складеному за Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України(п. 2.3 договору)

Згідно умов п. 2.4. договору оренди, у разі припинення даного договору, майно повертається орендарем орендодавцю в аналогічному порядку, встановленому при передачі майна орендарю умовами цього договору. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Відповідно до п.3.1., орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку січень 2003 1972,53 грн. Орендна плата за перший місяць - лютий оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за лютий місяць 2003року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.2.).

Згідно п.3.3. договору орендар зобовязався здійснити перерахування 100% орендної плати в розмірі 1 972,53 грн. до 15 числа поточного місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції (по орендній платі), на розрахунковий рахунок орендодавця, а також 30% орендної плати в розмірі 591,7 грн. - до державного бюджету.

Вимогами п. 7.1. договору передбачено, що передача майна в оренду орендарю здійснюється по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з даним договором.

Положеннями п.10.1 договору оренди сторони визначили строк чинності даного договору з 01.01.2003 по 01.01.2006, тобто договір укладений строком на 3 роки.

Відповідно до п. 10.3.договору зміни, доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємною письмовою згодою сторін.

Як встановлено судом, на виконання умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове користування орендовані приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі в оренду державного нерухомого майна площею 49,7 кв.м., яке розміщене за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 181 та приміщення площею 119,9 кв.м., а також складські площадки площею 1195 кв.м. - за адресою м. Київ, вул. Бориспільська, 15.

04.04.2005, згідно акту прийому-передачі нерухомого майна з оренди, приватне підприємство «Р.С.Ф.»частково повернуло частину орендованого ним нерухомого майна Державному підприємству Міністерства Оборони України «Київське управління механізації і будівництва», а саме: побутове приміщення площею 49,7 кв.м. розташованого за адресою: м Київ вул. Бориспільська 181 та за адресою: м. Київ вул. Бориспільська 15 побутове приміщення, площею 16,4 кв.м., складський майданчик площею 430 кв.м.

Крім того, актом прийому-передачі від 31.10.2008 року орендар повернув орендодавцеві орендоване ним нерухоме майно площею 323 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська 15.

22.12.2008 відповідач звернувся до позивача з листом № 110, про необхідність повернення з оренди нерухомого майна, що належить останньому, в звязку з погіршенням матеріального становища відповідача.

На виконання вищевказаного листа, 31.12.2008 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди № 5 від 20.02 2003 року про припинення дії договору, а також складено акти прийому-передачі про повернення Державному підприємству Міністерства Оборони України «Київське управління механізації і будівництва»орендованого майна - відкритого майданчика, площею 442 кв.м. та приміщення складу, площею 103,5 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська 15.

Проте, відповідач, в порушення умов договору та вимог ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, в період з січня по грудень 2008 року не виконав взяті на себе зобовязання по оплаті оренди нерухомого майна та наданих послуг і станом на день розгляду справи його заборгованість перед позивачем становить 62005,64грн., що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт (знаходяться в матеріалах справи).Вказана заборгованість підтверджується самим відповідачем, про що свідчить досліджений в судовому засіданні акт звірки взаєморозрахунків станом на 21.12.2008.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обовязки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частина перша статті 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлює для орендаря обовязок за користування обєктом оренди вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 62005,64 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 62005,64 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, від сплати яких позивач звільнений у встановленому законом порядку, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Р.С.Ф.»(02192, м. Київ, бул. Дарницький, 7/231; код ЄДРПОУ 22913238) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації та будівництва" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 44-А, код ЄДРПОУ 08259275) основний борг в розмірі 62 005 (шістдесят дві тисячі пять) грн. 64 коп.

3. Стягнути з приватного підприємства «Р.С.Ф.»(м. Київ, бул. Дарницький, 7/231; код ЄДРПОУ 22913238) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення в дохід Державного бюджету України державне мито в сумі 620 (шістсот двадцять) грн. 06 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам та прокурору.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 20.10.2009