ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
26.11.2015Справа № 910/14805/15Суддя Головатюк Л.Д., розглянувши скаргу публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "СТАНДАРТ" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Медведєва О.В. щодо виконання наказу господарського суду м. Києва № 910/14805/15 від 11.08.2015:
У справі
За позовом публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "СТАНДАРТ"
до товариства з обмеженою відповідальністю "САНТАРІУС"
про стягнення 33 338 553,05 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники сторін:
Від позивача не прибув
Від відповідача не прибув
Від ВДВС Рекашова А.М.(дов. від 26.05.2015)
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов кредитного договору № 133/КЛ-1114 від 25.11.2014 у розмірі 33 338 553,05 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.06.2015 порушено провадження у справі №910/14805/15.
Рішенням господарського суду м. Києва від 28.07.2015 у справі № 910/14805/15 позов задоволено повністю.
11.08.2015 на виконання рішення господарського суду м. Києва від 28.07.2015 у справі № 910/14805/15 було видано наказ.
09.11.2015 публічне акціонерне товариство "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "СТАНДАРТ" звернулося до господарського суду м. Києва зі скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Медведєва О.В. щодо виконання наказу господарського суду м. Києва № 910/14805/15 від 11.08.2015.
Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.
Розгляд скарги призначено на 26.11.2015.
В судове засідання 26.11.2015 представник ВДВС з'явився, дав пояснення по справі, проти скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Представники позивача та відповідача не прибули в судове засідання 26.11.2015, причин неявки суд не повідомили.
Згідно із ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені сгягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення скарги публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "СТАНДАРТ" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Медведєва О.В. щодо виконання наказу господарського суду м. Києва № 910/14805/15 від 11.08.2015, у зв'язку з таким:
У порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", стягувачем подано заяву про відкриття виконавчого провадження від 06.10.2015 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та додано оригінал судового наказу, виданого 11.08.2015 господарським судом міста Києва у справі № 910/14805/15, про стягнення з
Божника - з Товариства з обмеженою відповідальністю «САНТАРІУС», місцезнаходження: 03127, м. Київ, вул. Сеченова, буд. 7, код ЄДРПОУ 39161832,
на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «СТАНДАРТ», (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Почайнинська, будинок 45, ідентифікаційний код 36335426),
заборгованості у сумі 33 338 553,05 (тридцять три мільйони триста тридцять вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят три гривні п'ять копійок) грн., в тому числі 29 000 000,00 (двадцять дев'ять мільйонів гривень нуль копійок) гривень заборгованості за кредитом, 2 442 356,17 (два мільйони чотириста сорок дві тисячі триста п'ятдесят шість гривень сімнадцять копійок) гривень заборгованості за процентами, 1 773 452,05 (один мільйон сімсот сімдесят три тисячі чотириста п'ятдесят дві гривні п'ять копійок) гривень пені за несвоєчасне повернення кредиту, 122 744,83 (сто двадцять дві тисячі сімсот сорок чотири гривні вісімдесят три копійки) гривень пені за несвоєчасну сплату процентів.
13.10.2015 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведев О.В. виніс Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, на тій підставі, що заяву про відкриття виконавчого провадження подано Уповноваженою особою гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «СТАНДАРТ» Грицаком І.Ю., проте не надано рішення про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «СТАНДАРТ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.
Державний виконавець, відмовляючи у відкритті виконавчого провадження, зазначив, що згідно статті 9 Закону України «Про виконавче провадження», сторони можуть реалізовувати свої права та обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою до вимог закону. Послався, що в додатку до заяви про відкриття виконавчого провадження відсутня довіреність.
Проте суд зазначає, що державний виконавець помилково вирішив, що у даній ситуації наявні передбачені законодавством обставини, що виключають здійснення виконавчого провадження, та керуючись п.8 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» - виніс Постанову від 13.10.2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу №910/14805/15 від 11.08.2015, виданого господарським судом міста Києва (надалі - постанова).
Згідно ст. 122-2 ГПК, скарги на дії чи бездіяльність органів ДВС щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня коли дія мала бути вчинена. Згідно ч.4 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Зазначена Постанова була відправлена 23.10.2015, про що свідчить відмітка на конверті. Постанова отримана була скаржником 28.10.2015, про що свідчить роздруківка відстеження пересилання поштових відправлень за штрихкодовим ідентифікатором №0100132711164.
З урахуванням положення ч,2 ст. 51 ГПК України, останнім днем строку оскарження Постанови є 09.11.2015.
Виконавче провадження є сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів (ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»). Під час здійснення- « виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов...(п. 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень).
Згідно ч.4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ. Таким чином, оскарження Постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу №910/14805/15 від 11.08.2015, виданого Господарським судом міста Києва, у відповідності до законодавства, здійснюється до Господарського суду міста Києва.
Суд зазначає, що державний виконавець, приймаючи рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження не прийняв до уваги, що:
Згідно ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження», сторони можуть реалізовувати свої права та обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи. Повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою до вимог закону.
Згідно п. 3.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за №512/5, Заява про відкриття виконавчого провадження подається до органу ДВС у письмовій формі разом з оригіналом виконавчого документа.
До заяви, яка подається представником стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.
Вбачається, що у виконавчому провадженні законодавством розмежується поняття керівника юридичної особи та представника. Наслідком чого лише для представників передбачені вимоги щодо додання до заяви про відкриття виконавчого провадження документів, що підтверджують повноваження.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, згідно ст. 77 Закону України «Про банки та банківську діяльність», у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Так, на підставі постанови Правління Національного банку України від 18.06.2015 №385 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ «СТАНДАРТ», Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.06.2015 №120 «Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «СТАНДАРТ», згідно з яким з 19.06.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ «СТАНДАРТ» та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «СТАНДАРТ» Грицака І.Ю.
Згідно ст. 47 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, що ліквідується, має право підпису будь-яких документів від імені банку. Згідно ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду у встановленому законодавством порядку вживає заходів щодо повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників банку, тощо.
Відповідно до ст. 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Отже, обсяг прав Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб визначається Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно ч. 3 ст. 92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма ознаками не могла не знати про такі обмеження.
Таким чином, підписуючи заяву про відкриття виконавчого провадження Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «СТАНДАРТ» діяла у межах повноважень, наданих їй законом.
Державним виконавцем також не взято до уваги наступне:
Згідно ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» інформація про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи, про персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) та її голову або призначення ліквідатора, проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, дату їх призначення підлягає обов'язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, шо реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у тому числі у формі відкритих даних відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Центральним органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, згідно Положення про Державну реєстраційну службу України, затверджену Указом Президента України від 06.04.201 1 року за N401/2011, є Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр), діяльність якого координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України «Про деякі питання надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» № 466/5 від 31.03.2015 пошук відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР) переміщено на веб сайт розпорядника ЄДР, Міністерства юстиції України, за адресою: https://usr.minjust.gov.ua.
Доступ до інформації про ліквідацію банку ПАТ КБ «СТАНДАРТ» та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Грицака І.Ю. забезпечено у порядку, передбаченому ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації», шляхом оприлюднення на єдиному державному веб-порталі відкритих даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - веб-сайт розпорядника ЄДР, Міністерства юстиції України, за адресою: https://usr.minjust.gov.ua та в офіційному друкованому виданні - у газеті «Голос України» №113 (61 17) від 26.06.2015. Газета «Голос України» визначена як офіційне друковане видання згідно Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.1997.
Згідно ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком реєстраційних номерів облікових карток платників податків, відомостей про відкриття та закриття рахунків, накладення та зняття арештів на рахунки т-а майно.
Згідно ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (Статус відомостей Єдиного державного реєстру), якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Відомості, що містяться у Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи, або її відокремленого підрозділу, фізичної особи - підприємця під час провадження ними господарської діяльності, а також для відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Також, слід зауважити, що згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти. Зокрема, безкоштовне надання відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".
Відповідно до Порядку отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами внутрішніх справ, органами прокуратури, органами Служби безпеки України, затвердженого наказом Міністерством юстиції України від 31.03.2015 № 466/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.03.2015 за№ 349/26794, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи Служби безпеки України мають можливість отримати інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в електронній формі.
Згідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», державному виконавцю повинні бути надані безоплатно у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.
У відповідності з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Таким чином, рішення про початок процедури ліквідації ПАТ КБ "СТАНДАРТ" та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «СТАНДАРТ» та дату його призначення є інформацією публічною, відкритою та оприлюдненою у відповідності до законодавства.
Оскільки закон не містить вимоги про надання до заяви про відкриття виконавчого провадження документів на підтвердження повноважень, посадового становища керівника юридичної особи, оскільки закон встановлює обсяг повноважень Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку, відомості щодо Уповноваженої особи та дати його призначення є публічними та відкритими, - рішення державного виконавця про наявність передбачених законодавством обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження є безпідставним, а рішення відмовити у відкритті провадження є незаконним та неправомірним.
Згідно статті 115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Згідно ст. 25 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Підстави для відкриття виконавчого провадження визначені ст. 19 Закот України «Про виконавче провадження».
Вичерпний перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого проввдяаешм зазначений у ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Виходячи із аналізу законодавства, державний виконавець безпідставно та незаконно прийняв рішення та виніс Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Постанова від 13.10.2015 про відмову у відкритті виконавчого провадження винесена у порушення положень ст. ст. 19, 25 Закону України «Про виконавче провадження»
Незаконне рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження свідчить про безпідставне ухилення державного виконавця здійснити передбачені законом дії, а саме відкрити виконавче провадження, чим порушує права стягувача щодо задоволення своїх вимог та право на захист судом, передбачених ст. 16 ЦПК України.
Згідно п. 4 ст. 82 ЗУ "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.
Згідно з п. 9.13. постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Відповідно до ч.1 ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Відповідно до ст.ст. 115, 116 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Нормою ч. 2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Нормою ч.4 ст. 13 передбачено, що невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець здійснює примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
Контроль за законністю виконавчого провадження здійснюється у відповідності до ст. 83 Закону та регламентований Інструкцією з організіції примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/05 від 02.04.2012 (далі - Інструкція).
Пунктом 1.4 Інструкції встановлено, що безпосередній контроль за діями виконавців покладений на начальників відділів державної виконавчої служби. Відповідно до ч.2 ст. 83 Закону керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом.
Згідно п. 9.2 Інструкції начальник відділу ДВС перевіряє виконавче провадження зокрема за заявою стягувана.
Згідно з вимогами ст. 6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
За таких обставин, керуючись положеннями ЗУ України «Про виконавче провадження», ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Задовольнити скаргу публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "СТАНДАРТ" та визнати незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. щодо винесення Постанови від 13.10.2015 про відмову відкрити виконавче провадження за наказом №910/14805/15 від 11.08.2015, виданого господарським судом міста Києва.
2. Визнати недійсною Постанову від 13.10.2015, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим Олександром Вячеславовичем, про відмову у відкритті виконавчого провадження за наказом №910/14805/15 від 11.08.2015, виданого господарським судом міста Києва.
3. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої
служби Міністерства юстиції України усунути порушення та вжити всіх необхідних заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», по примусовому виконанню наказу №910/14805/15 від 11.08.2015, виданого господарським судом міста Києва на підставі поданої заяви про відкриття виконавчого провадження від 06.10.2015.
4. Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
5. Копію ухвали розіслати сторонам та державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Медведєву О.В.
Суддя Головатюк Л.Д.
Судове рішення № 54080339, Господарський суд м. Києва було прийнято 26.11.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/14805/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: