Постанова № 54079936, 03.12.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2015 р. Справа№ 910/22273/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

за участю представників сторін:

від позивача -не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Нова"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2015

у справі № 910/22273/15 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Уніка"

до Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Нова"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 46 883,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2015 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Уніка" до Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Нова" було повністю задоволено.

Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Нова" на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Уніка" 46 883,82 грн. завданої шкоди та 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „Нова" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України у справі №910/22273/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2015 поновлено строк на апеляційне оскарження, прийнято апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України до провадження та призначено на 03.12.2015.

В судове засідання, призначене на 03.12.2015, представники позивача та відповідача не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про слухання справи повідомлялися належним чином.

Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначив, що за ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наявність поштового повідомлення про отримання ухвали апеляційного суду про призначення справи до розгляду, приписи ст. 102 ГПК України, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у його відсутність.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між Приватним акціонерним товариством „Страхова компанія „Уніка" (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) 15.09.2014 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортих засобів № 370005/4002/0000052, відповідно до якого позивачем застраховано майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортного засобу марки „Ford Fiesta", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

08.04.2015 у місті Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки „Ford Fiesta", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, та транспортного засобу „Ford Fusion", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5.

В результаті вищезазначеної ДТП автомобілю марки „Ford Fiesta", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, були завдані механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ № 61325150.

З постанови Оболонського районного суду міста Києва від 24.04.2015 у справі № 3/756/2302/15 вбачається, що винним у спричиненні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано водія автомобіля марки „Ford Fusion", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5, яку притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до Звіту № 70/13.04.15 від 15.04.2015 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Ford Fiesta", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, завданого внаслідок вищезазначеної ДТП, склала 48 269,89 грн.

Згідно з умовами договору страхування, на підставі страхового акту № 00166239 та заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування, позивач виплатив страхове відшкодування в розмірі 46 883,82 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 015661 від 06.05.2015.

Статтею 27 Закону України „Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як зазначено в ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки „Ford Fusion", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент скоєння ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством „Страхова компанія „Нова" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/6510751, що підтверджується витягом з централізованої бази даних МТСБУ.

В пункті 22.1 статті 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, за умовами п. 12.1 статті 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс № АІ/6510751) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

Статтею 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля „Ford Fiesta", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становив 46 883,82 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми.

Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо стягнення з відповідача на користь позивача завданої шкоди в розмірі 46 883,82 грн.

Заперечення скаржника проти рішення суду вказує на те, що страхувальник ОСОБА_5 не повідомив його про ДТП у встановлені строки, тому позивач за загальним правилом повинен звертатись щодо відшкодування шкоди до фізичної особи, а не до нього не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, тому є необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Нова" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2015 у справі №910/22273/15 залишити без змін.

Матеріали справи №910/22273/15 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко