Рішення № 54079353, 24.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2015Справа №910/26412/15

За позовом Приватного акціонерного товариства "Банкомзв'язок"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк"

про розірвання договору банківського рахунку № 3175-КБ від 31 травня 2006 року

Суддя О.С. Комарова

Представники сторін:

від позивача Бандур С.О. (представник за довіреністю);

від відповідача Бондаренко М.Г. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 24 листопада 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Банкомзв'язок", 07 жовтня 2015 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 1141 від 06.10.2015 року до відповідача, Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", про розірвання договору банківського рахунку № 3175-КБ від 31 травня 2006 року.

Ухвалою суду від 09.10.2015 року порушено провадження у справі № 910/26412/15 та призначено розгляд справи на 10.11.2015 року.

Через відділ діловодства суду 10.11.2015 року від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, оформлені довідкою № 1270 від 10.11.2015 року, які були долучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 13.10.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, дав пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання 10.11.2015 року не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки до суду не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 року у відповідності до положень ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено до 24.11.2015 року.

В судове засідання 24.11.2015 року представники сторін з'явились, дали усні пояснення по суті спору, представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Банкомзв'язок", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Банкомзв'язок» (далі - клієнт, позивач), та Відкритим акціонерним товариством "Український професійний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" (далі - банк, відповідач), (разом - сторони), укладено Договір банківського рахунку № 3175-КБ (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, по тексту - Договір), відповідно до п. 1.1 якого банк відкриває клієнту поточний мультивалютний у гривні, доларах США, євро, російських рублях рахунок відповідно до Інструкції Національного Банку України "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах" та зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком, а також надавати за дорученням клієнта комісійні послуги.

У відповідності до п. 2.2.1 договору клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства, за винятком безспірного стягнення та безакцептного списання коштів, яке здійснюється на законних підставах.

Пунктом 2.3.2 договору передбачено, що банк взяв на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні та внутрішнього розпорядку банку.

Відповідно до розділу 8 договору рахунок клієнта може бути закритий зокрема за заявою власника рахунку, клієнт має право порушити питання про закриття рахунку і розірвання договору в разі відсутності коштів на кореспондентському рахунку банку.

Позивач зазначив, що 29.07.2015 року та 06.08.2015 року на адресу відповідача направляв заяви на закриття рахунку, проте жодних дій відповідачем здійснено для не було, зокрема, як зауважив позивач, відповідач відмовився закривати рахунок позивача у звязку із наявним залишком в розмірі 40,00 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з відповідними приписами ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 7.1.2 ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка, зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом, за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ст. 1068 Цивільного кодексу України).

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (ст. 1074 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 31 травня 2006 року між позивачем та відповідачем укладено Договір банківського рахунку № 3175-КБ, відповідно до п. 1.1 якого банк відкриває клієнту поточний мультивалютний у гривні, доларах США, євро, російських рублях рахунок відповідно до Інструкції Національного Банку України "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах" та зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком, а також надавати за дорученням клієнта комісійні послуги.

Позивач звертався до відповідача з вимогами про усунення порушень законодавства, однак рахунок відповідач не закрив.

Як встановлено судом, 29.07.2015 року та 06.08.2015 року позивач звернувся з кредиторськими вимогами до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" про закриття рахунку, а залишок коштів в розмірі 40,00 грн. використати за потребами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, проте банк не задовольнив вимогу клієнта про закриття рахунку.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 28.05.2015 №348 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.05.2015 прийнято рішення №107 про запровадження з 29.05.2015 року по 28.08.2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 28.08.2015 № 562 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.08.2015 року № 158 про початок здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" з 31.08.2015 року.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові наслідки розірвання договору визначені в частинах 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, згідно з якими у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються; у разі розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором.

Нормами частини 1, 3 ст. 1075 Цивільного кодексу України встановлено, що договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Відповідно до ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається змінений або розірваний з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Отже, право позивача на розірвання договору в будь-який час передбачено як положеннями чинного законодавства України так і умовами договору банківського рахунку.

Крім того вимога позивача про розірвання договору банківського рахунку є вимогою немайнового характеру, звернення з якою не суперечить положенням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Аналогічну позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України від 18.03.2015 року у справі № 910/11224/14.

Наявність невиконаних зобов'язань позивача перед відповідачем за Договором судом не встановлено, а відповідачем не доведено.

Суд врахував все викладене вище в сукупності та дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про розірвання договору банківського рахунку № 3175-КБ від 31.05.2006 року.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 218,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір банківського рахунку № 3175-КБ від 31.05.2006 року, укладений між Приватним акціонерним товариством "Банкомзв'язок" (ЄДРЮФОП 19353391; адреса: 09025, Київська область, Сквирський район, с. Безпечна, вул. Ордаша, 19) та Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" (ЄДРЮФОП 19019775; адреса: 02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 15).

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені нормами ст.ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 30.11.2015 року.

Суддя О.С. Комарова