Вирок № 54069895, 07.12.2015, Близнюківський районний суд Харківської області

612/772/15-к

1-кп/612/82/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2015 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Масло С.П.,

за участю секретаря судового засідання Чміль Т.А.,

за участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення: прокурора Петрова Б.О., з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки Харківської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с .Хомутець Миргородського району Полтавської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та такого, що мешкає за адресою: вул. Полякова 32, с. Вільне-1 Близнюківського району Харківської області, раніше судимого: 1) 08.11.2007 Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці, звільнений умовно-достроково згідно постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 березня 2010 року на невідбутий строк 02 місяці 01 день

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 263 КК України,-

в с т а н о в и в:

В період часу з 10.09.2015 року по 11.09.2015 рік, більш точного часу встановити не представилось можливим, ОСОБА_1В, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, у вигляді незаконного обігу холодної зброї, і бажаючи настання таких наслідків, тобто діючи із прямим умислом, направленим на незаконне носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу, взяв ніж який йому подарував його товариш влітку 2014 року, достовірно знаючи, що він є холодною зброєю, й при собі в сумці перевіз його з м. Львів до місця свого фактичного мешкання за адресою: Харківська область, Близнюківський район, с. Вільне-1, вул. Полякова, буд. 32, з метою подальшого його використання, без передбаченого законом дозволу.

Крім того, в період часу з 10.09.2015 року по 11.09.2015 рік, більш точного часу встановити не представилось можливим, ОСОБА_1В, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, у вигляді незаконного обігу бойових припасів, і бажаючи настання таких наслідків, тобто діючи із прямим умислом, направленим на незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, придбав у невідомого йому чоловіка в м. Львові гранату РГД-5 достовірно знаючи, що вона є бойовим припасом, при собі в сумці перевіз її з м. Львів до місця свого мешкання за адресою: Харківська область, Близнюківський район, с. Вільне-1, вул. Полякова, буд. 32, де зберігав з метою подальшого її використання, без передбаченого законом дозволу.

11.09.2015 року відповідно ухвали слідчого судді Близнюківського районного суду Харківської області було проведено обшук в домоволодінні розташованого за адресою: Харківська область, Близнюківський район, с. Вільне-1, вул. Полякова, буд. 32 за місцем фактичного мешкання ОСОБА_1В, в результаті чого було вилучено ніж, який згідно висновку експерта №171 від 17.09.2015 року є холодною зброєю та згідно висновків вибухо-технічної експертизи №241/2015 від 05.11.2015 року: корпус ручної гранати РГД-5 та підривач УЗРГМ, які при штатному зєднанні утворюють відповідну ручну осколкову гранату РГД-5, що відноситься до категорії боєприпасів, яка придатна до вибуху..

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1, вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, розкаявся у скоєному, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування вчинених ним діянь, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи на підставі яких стороною обвинувачення йому предявлено обвинувачення. Пояснив про обставини справи як викладено вище у вироку.

Прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, судом відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд зясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також розяснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження подій кримінальних правопорушень, та винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень.

Вина обвинуваченого у скоєнні вище зазначених кримінальних правопорушень доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1, які виразилися в незаконному носінні ножа, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 263 КК України незаконне носінні холодної зброї, а дії обвинуваченого ОСОБА_1, які виразилися в незаконному носінні, зберіганні та придбанні гранату РГД-5, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України - незаконне носіння, зберігання, придбання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_1 суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України визнається судом обставинами, які пом'якшують його покарання.

Відповідно до ст.67 КК України, обставиною, яка обтяжуює покарання ОСОБА_1 є рецидив злочинів.

Відповідно до класифікації злочинів, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_1, відноситься до злочину середньої тяжкості та тяжкого злочину.

Вивченням даних про особу ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий за умисний злочин, ця судимість не погашена та не знята, на обліку у лікарів нарколога та психіатра Близнюківської ЦРЛ не перебуває, одружений, не працює, отримує пенсію по інвалідності ( 3 група), за місцем проживання характеризується позитивно.

При призначенні покарання ОСОБА_1, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, їх наслідки, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України та у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст.263 КК України.

Призначаючи остаточне покарання ОСОБА_1, суд керується правилами призначення покарання за сукупністю злочинів, передбаченими ч.ч.1 ,2 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, дійшовши висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_1 остаточного покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст. 263 КК України.

При цьому, суд враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки діянь, тяжкість злочинів, дані про особу обвинуваченого, згідно яких він має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, отримання пенсії по інвалідності, наявність не знятої та непогашеної судимості, наявність обставин, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину, наявність обставини, що обтяжує покарання, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, та дійшов висновку про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України.

На думку суду, призначене покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також є достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

На період іспитового строку суд покладає обовязки на ОСОБА_1, передбачені ст.76 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 на стадії досудового розслідування не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Підстав для застосування ст. 69 КК України до ОСОБА_2 суд не вбачає.

Цивільний позов не предявлявся. Арешт на майно не накладався.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення криміналістичної, судово-балістичної та вибухотехнічної експертиз за цим кримінальним провадженням.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог п. 3, 5 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;

-за ч. 2 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки

На підставі ч.ч.1,2 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

У відповідності до вимог ст. 76 КК України на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_1 такі обовязки:

1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

2) повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання;

3) періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: ніж запакований до поліетиленового пакету, полімерний пакунок (спеціальний) Експертної служби МВС № 1784564 з металевими уламками, фрагментом важеля та кільця, які знаходяться в кімнаті зберігання зброї при черговій частині Лозівського ВП ГУНП в Харківській області - знищити; пістолет «Наган», який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1 - повернути останньому як власнику.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення:

- криміналістичної експертизи НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області № 171 від 17.09.2015 613 (шістсот тринадцять) грн. 80 коп. код доходів 24060300, р/р 31416544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова;

- судово-балістичної експертизи НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області № 377 від 24.09.2015 1227 (одна тисяча двісті двадцять сім) грн. 60 коп. код доходів 24060300, р/р 31416544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова;

- вибухотехнічної експертизи НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області № 241/2015 від 05.11.2015 1228 (одна тисяча двісті двадцять вісім) грн. 80 коп. код доходів 24060300, р/р 31416544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_1 не обирати.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.П. Масло

07 грудня 2015 року