Вирок № 54059847, 07.12.2015, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 07.12.2015

Справа №320/1258/15-к

(1-КП/320/219/15)

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«07» грудня 2015року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Кучеренко В.В.

при секретарі Воропай Д.І.

за участю прокурора Фурманенко М.В.

за участю обвинуваченого ОСОБА_1

захисника адвоката ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

представника потерпілого адвоката ОСОБА_4

розглянувши матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який мешкає за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул. Шкільна, 408 раніше у відповідності до вимог ст. 89 КК України не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

06 листопада 2014 року приблизно о 19 годині 30 хвилин обвинувачений ОСОБА_1, керував автомобілем НОМЕР_1 та рухався по вул. Дорожня в с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, з боку м. Мелітополь в напрямку вул. Фрунзе в с. Костянтинівна, зі швидкістю не менше ніж 89,9 км/г, чим перевищив максимальну допустиму швидкість руху в населеному пункті.

На шляху прямування обвинувачений ОСОБА_1, виявивши автомобіль ЗАЗ-1102 реєстраційний номер 293-82НА, який рухався попереду нього у попутному з ним напрямку з меншою швидкістю, невірно оцінив дорожню обстановку, не переконався в безпеці перед виїздом на зустрічну смугу руху і маючи технічну можливість уникнути ДТП, почав виконувати об'їзд автомобіля ЗАЗ-1102 реєстраційний номер 293-82НА на перехресті вул. Дорожня з вул. Комсомольська виїхавши на зустрічну смугу руху, в результаті чого на вказаному перехресті здійснив зіткнення з автомобілем ЗАЗ-1102 реєстраційний номер 293-82НА, під керуванням потерпілого ОСОБА_3, який виконував розворот ліворуч.

В результаті ДТП водій автомобіля ЗАЗ-1102 реєстраційний номер 293-82НА потерпілий ОСОБА_3, отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Своїми діями ОСОБА_1, порушив п. п. 12.4, 12.9 б), 14.6 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: 12.4. «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год;» 12.9 б) «Водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "й" пункту 30.3 цих Правил;» 14.6. «Обгін заборонено на перехресті».

Порушення п.п. 12.4, 12.9 б), 14.6 ПДР України, допущені обвинуваченим ОСОБА_1, знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП і її наслідками.

Згідно з висновком судової медичної експертизи №907 від 29.12.2014 року, потерпілому ОСОБА_3, в результаті ДТП були заподіяні наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма (забиття головного мозку середнього ступеня, крововиливу під тверду і м'яку мозкові оболонки, рана волосистої частини голови, які зазнали хірургічного лікування, рана правої щоки), без загрозливих для життя клінічних явищ; закрита тупа травма грудної клітки і живота: розрив лівого купола діафрагми з крововиливом в ліву плевральну порожнину, що піддався хірургічному лікуванню; розрив селезінки з обширним крововиливом в черевну порожнину і заочеревинного простору, що викликала необхідність виробництва хірургічної операції - чревосечіння з видаленням селезінки. Закритий осколковий перелом дистального відділу правої стегнової кістки зі зміщенням уламків; лінійний перелом шийки правої малогомілкової кістки без зміщення уламків. Зазначені тілесні ушкодження кваліфікуються наступним чином:

травма тулуба з розривом селезінки і лівого купола діафрагми - тяжкі небезпечні для життя;

черепно-мозкова травма і закриті переломи правих стегнових та малої гомілкових кісток (як окремо, так і в сукупності) - середньої тяжкості, які потягли за собою тривале (понад 21 день) розлад здоров'я.

Своїми діями ОСОБА_1, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у предявленому обвинуваченні не визнав, матеріальну та моральну шкоду не визнав у повному обсязі, та пояснив, що 06.11.2014 року він рухався на автомобілі ВАЗ-21124 в селі Костянтинівка по вул. Дорожня з боку міста Мелітополь, перед ним виїхав автомобіль «Таврія» та пригальмував, він у свою чергу також пригальмував щоб повернути вліво а «Таврія» здійснила поворот вліво та сталося зіткнення. Час доби був темний, покриття дороги сіре, він рухався зі швидкістю 70-75 км/г. Автомобіль «Таврія» виїхав з узбіччя почав набирати швидкість, по швидкості обидва автомобілі зрівнялись. Водій «Таврії» почав розвертатися вліво та гальмувати в цей момент він вже був на зустрічній смузі та посигналив водію автомобіля «Таврія» щоб попередити його що обстановка небезпечна. З якою швидкістю він рухався не знає, так як на спідометр не дивився, а слідкував за дорогою. Його автомобіль знаходився в 10 метрах від автомобіля потерпілого, коли той почав гальмувати. Він гадав що потерпілий зупиниться, так як той почав звертати праворуч. Автомобіль потерпілого різко загальмував при цьому в нього погано горіли габаритні ліхтарі. Він був позбавлений можливості обїхати автомобіль потерпілого праворуч, оскільки з того боку були перешкоди, а саме стовпи та паркан. Автомобіль потерпілого «Таврія» стояла на узбіччі після чого різко рушила та виїхала перед ним, їхня швидкість зрівнялась та водій автомобіля «Таврія» загальмував. Якщо б він різко загальмував то сталося б ДТП з транспортними засобами, які рухались позаду нього. Автомобіль «Таврія» він побачив за 30-40 метрів, коли та почала рухатися по узбіччю проїхав близько 10 метрів та виїхав на дорогу. Після того як автомобіль «Таврія» виїхав на дорогу, він знизив швидкість та їхав від нього на відстані 10-15 метрів після чого «Таврія» почала він нього відїжджати він теж прибавив газу. Автомобіль «Таврія» проїхав ще метрів 40 та різко загальмував, проте гальмівного шляху не було. Він намагався обїхати автомобіль «Таврія» щоб уникнути ДТП та здійснив обгін щоб з ним не зіткнутись проте зіткнувся з бічною частиною вказаного автомобіля.

Незважаючи на не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, підтверджується в повному обсязі, дослідженими в ході судового засіданні наступними доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_3 який у судовому засіданні показав, що його водійський стаж керування авто складає 3 роки. У той день він їхав по своїх справах у с. Костянтинівка та спиртних напоїв він не вживає взагалі. Перед ДТП він був у магазині в с. Костянтинівка в якому саме він не памятає. Після ДТП він не памятає ні як воно сталося, ні що було після цього. На позові він наполягає в повному обсязі та просить його задовольнити.

- протоколом слідчого експерименту та схемою до протоколу слідчого експерименту від 14.04.2015 року, за участю обвинуваченого ОСОБА_1 з метою перевірки показань обвинуваченого на місці події, і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення /Т.2 а.с.40-43/.

- протоколом слідчого експерименту та схемою до протоколу слідчого експерименту від 14.04.2015 року, за участю свідка ОСОБА_5 з метою перевірки показань свідка на місці події, і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, /Т.2 а.с.44-47/.

- протоколом слідчого експерименту та схемою до протоколу слідчого експерименту від 14.04.2015 року, за участю свідка ОСОБА_6 з метою перевірки показань свідка на місці події, і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення /Т.2 а.с.48-51/.

- протоколом слідчого експерименту та схемою до протоколу слідчого експерименту від 14.04.2015 року, за участю свідка ОСОБА_7 з метою перевірки показань свідка на місці події, і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, відповідно /Т.2 а.с. 52-55/.

- протоколом огляду місця ДТП від 06.11.2014 року, в якому зафіксовано слідова інформація на місці ДТП і положення автомобілів, а також їх технічний стан, схемою і фото таблицею до нього /Т.2 а.с. 60-68/.

- висновком судово-медичної експертизи № 907 від 01.12.2014 року згідно з висновків якої у потерпілого ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження закрита черепно-мозкова травма (забій головного мозку середнього ступеня, крововилив під тверду і мяку мозкові оболонки, рана волосистої частини голови, яка зазнала хірургічного лікування, рана правої щоки), без загрозливих для життя клінічних явищ; закрита тупа травма грудної клітини та живота, розрив лівого купола діафрагми з крововиливом у ліву плевральну порожнину, яка зазнала хірургічного лікування; розрив селезінки з загальним крововиливом в черевну порожнину та за очеревинний простір, Що викликала необхідність проведення хірургічної операції черевосічіння з видаленням селезінки; закритий осколковий перелом дистального відділу правої стегнової кістки зі зміщенням відламків; лінійний перелом шийки правої малогомілкової кістки без зміщення відламків. Вказані тілесні ушкодження кваліфікуються наступним чином: травма тулуба з розривом селезінки і лівого купола діафрагми тяжкі, небезпечні для життя; черепно-мозкова травма та закриті переломи правих стегнової та малогомілкової кісток середньої тяжкості тілесні ушкодження, що потягли за собою тривале (понад 21 день) розлад здоровя. Тілесні ушкодження у ОСОБА_3 утворились за механізмом тупої травми та могли виникнути при різних обставинах від дії тупих твердих предметів або при ударі об такі предмети, можливо в салоні автомобіля що рухався при ДТП 06.11.2014 року, як вказано в постанові слідчого /Т.2 а.с.110-112/.

- висновком судово-медичної експертизи № 27 від 13.01.2015 року згідно з висновків якої у ОСОБА_5 мались тілесні ушкодження а саме: закрита черепно-мозкова травма (струс головного мозку, множинні поверхові обмежені рани з наявністю дрібного чужорідного тіла в мяких тканинах, садна шкіри, синці) що супроводжувалась вегето-судинним та невротичним синдромами. Вказані тілесні ушкодження кваліфікуються як легкі, що потягли за собою короткочасне (більше 6 але не більше 21 дні) розлад здоровя. Вказані тілесні ушкодження утворились за механізмом тупої травми та могли виникнути від дії тупих твердих предметів або при ударі об такі предмети, а також дрібними осколками скла, можливо у пасажира автомобіля що рухався при ДТП 06.11.2014 року, при вказаних вище обставинах /Т.2 а.с.114-115/.

- висновком судової автотехнічної експертизи № 118/14 від 06.12.2014 року, згідно висновків якої, на момент експертного дослідження рульове керування та робоча гальмівна система автомобіля НОМЕР_2, знаходилися в працездатному стані. На момент експертного дослідження ходова частина автомобіля НОМЕР_3 знаходилася в непрацездатному стані. Несправності в ходовій частині, зазначені в дослідницькій часині висновку, які призвели до непрацездатності даної системи автомобіля НОМЕР_3, виникли в результаті дорожньо-транспортної пригоди /Т.2 а.с. 119-126/.

- висновком судової автотехнічної експертизи № 117/14 від 06.12.2014 року, згідно висновків якої, на момент експертного дослідження гальмівна система автомобіля НОМЕР_4, знаходилися в працездатному стані. На момент експертного дослідження рульове керування та ходова частина автомобіля НОМЕР_4 знаходилася в непрацездатному стані. Несправності в рульовому керуванні та ходовій частині, зазначені в дослідницькій часині висновку, які призвели до непрацездатності даних системи автомобіля НОМЕР_4, виникли в результаті дорожньо-транспортної пригоди /Т.2 а.с. 129-137/.

- висновком судової автотехнічної експертизи № 128/14 від 12.12.2014 року, згідно висновків якої, в даній дорожньо-транспортній обстановці водій автомобіля НОМЕР_5 ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем НОМЕР_3 при виконанні вимог п 10.1 Правил дорожнього руху України. В розглянутій дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді при виконанні вимог п. 14.6 Правил дорожнього руху України. Дії водія автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_3 не відповідають вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться у причинному звязку з подією дорожньо-транспортної пригоди. Дії водія автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_1 не відповідають вимогам п.п.14.6, 12.4, 12.9 правил дорожнього руху України. Невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п. 14.6 Правил дорожнього руху України знаходиться у причинному звязку з подією дорожньо-транспортної пригоди /Т.2 а.с.140-144/.

- висновком судової автотехнічної експертизи № 236/15 від 29.05.2015 року, згідно якої, в даній дорожній ситуації, визначити технічну можливість водія ОСОБА_3, за наданими вихідними даними, з технічної точки зору не надалось можливим, технічна можливість водія ОСОБА_1 уникнути зіткнення з автомобілем НОМЕР_4 залежала від виконання ним вимог п.п. 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху. В діях водія ОСОБА_3 є невідповідності вимогам п.10.4 Правил дорожнього руху України, що не знаходиться в причинному звязку з подією. Оцінивши дії водія ОСОБА_3 відносно вимогам п . 10.4 Правил дорожнього руху, можливо тільки після надання технічно спроможних даних про взаємне розташування та розташування відносно ширини проїзної частини автомобілів ВАЗ-21124 та ЗАЗ-1102 в момент виконання останнім маневру повороту ліворуч. У діях водія ОСОБА_1 є невідповідності вимогам п.п. 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху, що знаходиться в причинному звязку з подією. Покази обвинуваченого ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_5 відносно вказаного ними розташування місця зіткнення автомобілів НОМЕР_3 та ЗАЗ-1102 реєстраційний номер НОМЕР_6 в поздовжньому напрямку, в частині місця розташування в поздовжньому напрямку автомобіля НОМЕР_4, в момент коли він почав виконувати маневр повороту ліворуч, з технічної точки зору є неспроможними. Також покази ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 відносно швидкості руху автомобіля ВАЗ-21124, з технічної точки зору є неспроможними /Т.2 а.с.87-94/.

- показаннями експерта ОСОБА_8 який у судовому засіданні показав, що в даній дорожньо-транспортній обстановці водій автомобіля ВАЗ-21124 ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти ДТП при виконанні вимог п.14.6 Правил дорожнього руху України. Дії водія ОСОБА_1 не відповідають вимогам п.п.14.6, 12.4, 12.9 правил дорожнього руху України і саме невиконання ОСОБА_1 вимог п.14.6 Правил дорожнього руху України знаходиться у причинному звязку з подією ДТП.

- показаннями експерта ОСОБА_9, який у судовому засіданні показав, що в даній дорожній ситуації визначити технічну можливість водія ОСОБА_3 за наданими вихідними даними, з технічної точки зору не надається можливим. Технічна можливість водія ОСОБА_1 уникнути зіткнення з автомобілем ЗАЗ-1102 залежала від виконання ним вимог п.п.12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху, при проведенні експертизи він не робив розмежувань та не визначав суттєвості чи це були порушення правил обгону чи перевищення швидкості. Якщо б ОСОБА_1 рухався з дозволеною швидкістю, то ДТП б і не сталося. Як вбачається зі схеми ДТП на вказаній ділянці руху обгін заборонений. Як що б водій ОСОБА_1 рухався зі швидкістю 60 км/год ДТП не сталося. На схемі ДТП було зображено наявність слідової інформації, а саме гальмівний шлях та подряпини. При проведені експертизи також було виявлено невідповідність показань свідків з слідовою інформацією. В даній ДТП є слідова інформація котра вказує на довжину гальмового сліду, а саме 38,9 м. При проведенні експертизи не можливо було встановити на якій відстані знаходились автомобілі з початку гальмування до моменту зіткнення. Порівнюючи відстань до місця зіткнення, на якій водій автомобіля ВАЗ-21124 ОСОБА_1 застосував заходи гальмування, рівну 38,9 м, з величиною шляху гальмування даного автомобіля при умові його руху зі швидкістю 60 км/год, рівну 20.1-18.5 м., слід дійти висновку, що водій ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем ЗАЗ-1102 шляхом зупинки керованого ним транспортного засобу до місця зіткнення при умові руху з дозволеною швидкістю в населеному пункті. 38,9 метрів це відстань від місця коли водій ОСОБА_1 почав гальмувати до місця ДТП. Для обвинуваченого виник момент небезпеки руху, він порахував, що ситуація небезпечна та почав гальмувати. Водій ОСОБА_1 почав реагувати на рух автомобіля ЗАЗ-1102. Між гальмівними слідами є розриви, проміжок часу між гальмуваннями 0,3 секунди. Він не розраховував проміжок часу від моменту гальмування до моменту зіткнення. У діях водія ОСОБА_1, який в населеному пункті рухався зі швидкістю не менше 86.1-89.9 км/год, що перевищує дозволену швидкість, при цьому мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем ЗАЗ-1102, при умові руху з дозволеною швидкістю, є невідповідності вимогам п.п. 12..4, 12.9 б) Правил дорожнього руху, що знаходиться в причинному звязку з подією. Недотримання правил дорожнього руху водієм ОСОБА_3 не знаходиться у причинному звязку з подією. Дії потерпілого не знаходяться в причинному звязку з ДТП.

Оцінюючи показання свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд відноситься до них критично та не приймає їх до уваги за наступними підставами.

- свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що з потерпілим ОСОБА_3 він знайомий, вони раніше разом працювали, з обвинуваченим ОСОБА_1 він не знайомий. Коли сталося ДТП і потерпілого забирала машина швидкої допомоги, лікар швидкої допомоги зазначив що від потерпілого йде сильний перегар. До того як сталося ДТП потерпілий вийшов з магазину і йшов до свого автомобіля його хитало він припустив, що потерпілий в нетверезому стані. Момент ДТП він бачив. Потерпілий загальмував і обвинувачений який їхав позаду теж загальмував, потім потерпілий знов рушив, в цей момент обвинувачений почав обганяти автомобіль потерпілого а ОСОБА_3 почав різко розвертатись після чого обвинувачений почав знову гальмувати і сталося ДТП. Він знаходився від потерпілого в 20 метрах, коли той виходив з магазину та йому здалося що він вийшов хитаючись і припустив, що той знаходиться в нетверезому стані. Він практично весь час спостерігав за діями потерпілого ОСОБА_3 та допомагав працівникам міліції заміряти гальмівні шляхи учасників ДТП на дорозі. Він спостерігав за потерпілим, ДТП сталося не на перехресті, як він зрозумів потерпілий ОСОБА_3 хотів здійснити поворот. В автомобілі обвинуваченого ОСОБА_1 сиділа жінка та дитина, у жінки внаслідок ДТП була розбита голова, потерпілий ОСОБА_3 був у без свідомому стані. Потерпілий ОСОБА_3 фактично на перехресті почав гальмувати, в нього загорілися стопи, а потім і у обвинуваченого загорілися стопи. Потерпілий почав повертати праворуч на перехресті та зіткнення сталось на зустрічній смузі.

- свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показав, що з потерпілим та обвинуваченим він не знайомий. Він їхав до міста Мелітополь з села Костянтинівка, зупинився і стояв розмовляв з ОСОБА_6 Вони спостерігали за чоловіком ОСОБА_3 який є знайомим ОСОБА_6 Потім потерпілий ОСОБА_3 різко зрушив з місця, проїхав та вчинив розворот після чого сталося ДТП. Близько 40 метрів від них ДТП сталось. Освітлення було погане, погодні умови були несприятливі, був туман. Він та ОСОБА_6 весь час спостерігали за потерпілим ОСОБА_3 Він не бачив чи загорялись стоп сигнали на автомобілі ОСОБА_3 Обвинувачений гальмував декілька разів. ДТП сталось за перехрестям. Потерпілий ОСОБА_3 гальмував, здійснював маневр праворуч, а потім різко ліворуч. Обвинувачений виїхав на зустрічну смугу перед перехрестям, повернув та за перехрестям сталося ДТП. Він допомагав заносити потерпілого ОСОБА_3 до карети швидкої допомоги, від нього йшов запах спиртного, при допиті він казав слідчому про це та це було включено до протоколу.

- свідок ОСОБА_5, яка в судовому засідання показала, що обвинувачений є її чоловіком, з потерпілим вона не знайома. 06.11.2014 року о 19 годині 30 хвилин вона зі своєю родиною їхали по вулиці Дорожня в селі Костянтинівка, перед ними виїхав автомобіль «Таврія». Проїхав невелику відстань водій автомобіля «Таврія» почав різко гальмувати, та її чоловік загальмував та повернув ліворуч, водій автомобіля «Таврія» різко здійснив поворот та сталося зіткнення. Після зіткнення ОСОБА_5 допомагав їй та доньці вийти з автомобіля. ОСОБА_5 викликав швидку допомогу та вона разом з водієм автомобіля «Таврія» в кареті швидкої поїхали до лікарні. Вона помітила, що від потерпілого йде запах спиртного, коли вони їхали в кареті швидкої допомоги. Вона лежала в палаті з потерпілим, він в реанімації а вона в палаті. В той день погода була сприятлива, дорога була сухою. Вона не бачила з якою швидкістю рухався їхній автомобіль, вона сиділа на передньому сидінні. Водій автомобіля «Таврія» не вмикав повороти коли повертав. Коли водій автомобіля «Таврія» загальмував ОСОБА_5 повернув ліворуч на зустрічну смугу біля перехрестя, щоб уникнути зіткнення. ОСОБА_5 посигналив водію автомобіля «Таврія» проте той не звернув уваги. ОСОБА_5 виїхав на зустрічну смугу руху в той момент «Таврія» почала розвертатись. Обидва автомобілі рухались з однаковою швидкістю. ОСОБА_5 не міг повернути праворуч так як там розміщений паркан, праворуч була перешкода.

Так, свідок ОСОБА_5 є дружиною обвинуваченого ОСОБА_1, а тому є зацікавленою особою, та прагне допомогти обвинуваченому ОСОБА_1 уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення (злочин).

Щодо свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд не приймає їх до уваги так як їх показання, відносно швидкості руху автомобіля ВАЗ-21124, з технічної точки зору є не спроможними, та такими які протирічать, як протоколу огляду місця події та висновкам двох судових автотехнічних експертиз, проведеним медичним оглядом на стан спяніння, так і показам допитаних у судовому засіданні експертів.

Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_1 у сукупності з дослідженими доказами, суд розцінює їх як спосіб захисту, з метою уникнути відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до вимог ст. 92 КПК України обовязок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обовязок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до вимог ст. 93 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Таким чином, суд оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення вважає необхідним кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особа, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує суспільну небезпеку скоєного діяння та особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Відповідно дост. 3 Конституції Україниособа, його життя та здоров'я, честь та гідність, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав, раніше у відповідності до вимог ст. 89 КК України не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню доньку, що судом визнається як обставина, що помякшує покарання, однак суд вважає, що обвинувачений скоїв грубе порушення правил дорожнього, яке призвело до тяжких наслідків, які на теперішній час є невиправними, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у вигляді позбавлення волі, з призначенням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами у межах санкції статті 286 ч. 2 КК України.

Що стосується цивільного позову, заявленого потерпілим, то суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

Так, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Як встановлено у судовому засіданні, цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля НОМЕР_2 була застрахована в АТ «Просто-страхування». Ліміт страхового відшкодування життя, здоров'я складає сто тисяч гривень, за шкоду заподіяну майну пятдесят тисяч, франшиза пятсот десять гривень /Т.2 а.с.22/.

У зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Загальна сума, витрачена потерпілим на лікування, становить 35868,63 гривень, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами /Т.1. а.с 48-202, Т.2 а.с.3-21.

Крім того потерпілим було витрачено кошти на транспортировку пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля, належного йому на праві власності у сумі 900 гривень.

В результаті ДТП був пошкоджений належний потерпілому автомобіль ЗАЗ-1102, державний номер НОМЕР_6. Відповідно до висновку № 118/11 від 06.11.2015 року товарознавчого дослідження, вартість пошкодженого автомобіля складає 16559 гривень. За проведення товарознавчого дослідження потерпілим витрачено 600 гривень /Т 2 а.с. 209-220/.

Отже загальна сума матеріальної шкоди складає 53927,63 гривень, яка в повному обсязі підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до вимог п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 02.07.2004 року «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» вбачається не підлягають розгляду в кримінальній справі позови про відшкодування шкоди, що не випливають із предявленого обвинувачення. При виникненні такої ситуації суд повинен розяснити потерпілому можливість вирішення спірних питань у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, суд вважає необхідним розяснити потерпілому можливість вирішення спірних питань у порядку цивільного судочинства.

Обовязок про відшкодування шкоди страховиком випливає не з обвинувачення, яке предявлено ОСОБА_1, а з договірних зобовязань, про відшкодування шкоди, які визначаються Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року, яким передбачено порядок звернення з вимогами про відшкодування шкоди і умови такого відшкодування, однією з яких є надання потерпілою стороною обвинувального вироку суду, що набув чинності відносно особи, цивільна відповідальність якої застрахована за договором страхування.

Тому суд, вважає можливим відмовити в задоволені позову про відшкодування матеріальної шкоди у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1

Крім того, у результаті ДТП потерпілому було заподіяно моральну шкоду, яка повязана з отриманими тяжкими тілесними ушкодженнями, а саме те що він тривалий час знаходився на стаціонарному лікуванні, що порушило звичайний образ його життя. Потерпілий був позбавлений можливості вести активний спосіб життя, спілкуватися з членами своєї родини та друзями, отримані ним тілесні ушкодження спричинили йому сильний фізичний біль та страждання, що викликало у нього душевне потрясіння та психічне переживання. Травми в області голови викликали у нього часткову втрату памяті. Автомобіль яким він керував отримав механічні пошкодження і відновленню не підлягає, що негативним чином відобразилось на його психічному стані.

Таким чином, суд вважає, що з обвинуваченого повинна бути стягнута моральна шкода у розмірі 75 000 гривень.

Крім того, у відповідності до ч. 2ст. 124 КПК Україниз обвинуваченого підлягають стягненню витрати на залучення експертів у розмірі 2778,90 гривень у відповідності до наданих розрахунків.

Керуючись ст. ст.373,374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2ст.286 КК України, та призначити йому покарання три роки позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання, після набрання вироком законної сили.

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди повністю відмовити.

Розяснити потерпілому ОСОБА_3 про можливість вирішення спірних питань у порядку цивільного судочинства.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_7) на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі сімдесят пять тисяч гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_7) на користь держави на р/р 31116115700009, одержувач УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя/Шевченківський/24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області 2 505 /дві тисячі п'ятсот пять/ гривень 60 копійок, за проведення експертизи у кримінальному провадженні.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_7) на користь держави на р/р 35424201047546, одержувач УК в Запорізькій області, код банку 813015, код ЄДРПОУ 02005177, юридична адреса 69068 м. Запоріжжя вул. Чарівна, 30 - 273 /двісті сімдесят три / гривні 30 копійок, за проведення експертизи у кримінальному провадженні.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду ОСОБА_10