Постанова № 54056211, 25.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 р. Справа № 818/2712/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О. А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2015р. по справі № 818/2712/15

за позовом ОСОБА_3

до Державної судової адміністрації України , Апеляційного суду Сумської області

про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

06.08.2015 року ОСОБА_3 ( далі по тексту позивач, ОСОБА_3 Г.) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Сумської області, в якому просив суд:

- визнати відмову Державної судової адміністрації України у виплаті вихідної допомоги судді у звязку з відставкою протиправною;

- зобовязати Державну судову адміністрацію України нарахувати та виплатити вихідну допомогу в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2015 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача - Державної судової адміністрації України в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просила постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

В судове засідання суду апеляційної інстанції представник Апеляційного суду Сумської області не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника Апеляційного суду Сумської області.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Краснопільської районної ради Сумської області № 157 від 12.04.1976 р. ОСОБА_3 був обраний на посаду народного судді Краснопільського районного народного суду Сумської області.

ОСОБА_4 Вищої ради юстиції від 20.12.2010 р. ОСОБА_3 призначено на посаду голови апеляційного суду Сумської області строком на п'ять років - з 20.12.2010р. по 19.12.2015 р.

01.11.2013 р. ОСОБА_3 подав до Вищої ради юстиції заяву про звільнення його з посади судді Апеляційного суду Сумської області у звязку з поданням заяви про відставку ( а.с. 12).

26.11.2013 р. Вища рада юстиції прийняла рішення №1283/0/15-13 про внесення подання до Верховної ОСОБА_4 України про звільнення суддів з посад, зокрема і судді апеляційного суду Сумської області Лугового М.Г.

25.12.2014р. Верховна ОСОБА_4 України прийняла постанову № 59-VІІІ Про звільнення суддів, якою, зокрема, відповідно до пункту 9 частини пятої статті 126 Конституції України у звязку з поданням заяви про відставку звільнено з посади суддю апеляційного суду Сумської області Лугового М.Г.(а.с.13-16).

Наказом голови Апеляційного суду Сумської області від 05.01.2015р. №1-ОС відповідно до постанови Верховної ОСОБА_4 України від 25.12.2014 р. № 59-VІІІ Про звільнення суддів, п. 2.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого ОСОБА_4 суддів України № 30 від 26.11.2010 р. та Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. № 740, ОСОБА_3 відраховано зі штату апеляційного суду Сумської області 14 січня 2015 р., у звязку з поданням заяви про відставку (а.с.17).

16.07.2015 р. ОСОБА_3 звернувся да Державної судової адміністрації України із заявою щодо нарахування та виплати йому допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою (а.с. 18).

Листом від 24.07.2015 р. № Л1012-15-974/15 Державна судова адміністрація України надала відповідь, якою повідомила ОСОБА_3, що оскільки рішення про його відставку було прийнято постановою Верховної ОСОБА_4 України від 25.12.2014 р. № 59-VІІІ Про звільнення суддів, а ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції, що діяла на момент прийняття постанови про звільнення, була виключена відповідно до положень Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", то правові підстави для нарахування та виплати йому вихідної допомоги відсутні. ( а.с.19-20).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для визнання протиправною відмови Державної судової адміністрації України у виплаті вихідної допомоги судді Луговому М.Г. у звязку з відставкою та зобовязання Державної судової адміністрації України нарахувати та виплатити вихідну допомогу в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Даючи правову оцінку обставинам у справі колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 9 ч.5 ст. 126 Конституції України, суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Як зазначено в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України у справі №1-1/2013 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статей 103,109,131,135,136,137, підпункту 1 пункту 2 розділу ХІІ «Прикінцеві положення», абзацу четвертого пункту 3, абзацу четвертого пункту 5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 19.11.2013 р. №10-рп/2013, аналіз розділу VІІІ Конституції України та Закону №2453 дає Конституційному Суду України підстави для висновку, що відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді. Наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання і гарантій недоторканості, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання.

Крім того, в цьому ж Рішенні зазначено, що Конституційний Суд України вважає, що за своєю правовою природою вихідна допомога є разовою формою матеріальної винагороди при виході судді у відставку. Вона виплачується з метою забезпечення йому належних соціально-побутових умов, а також для стимулювання осіб, які перебувають на посаді судді, до довгострокового виконання ними професійних обов'язків ( п.3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі №1-1/2013).

Згідно зі статтею 100 Закону України від 7 липня 2010 р. № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI) суддя суду загальної юрисдикції звільняється з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.

Статтею 109 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 07.07.2010 р. №2453- VІ, в редакції, чинній на час звернення позивача до Вищої ради юстиції із заявою про відставку, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку. Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді.

Згідно з ч. 1 ст. 136 Закону №2453-VІ, судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Відповідно до ч.3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Як убачається з матеріалів справи, Вищою радою юстиції прийнято рішення №1283/15-13 від 26.11.2013 р. «Про внесення подання до Верховної ОСОБА_4 України про звільнення ОСОБА_3 з посади судді апеляційного суду Сумської області у звязку з поданням заяви про відставку.

Між тим, лише 25.12.2014р. Верховна ОСОБА_4 України постановою № 59-VІІІ звільнила ОСОБА_3 з посади судді апеляційного суду Сумської області (а.с.13-16).

Колегія суддів зазначає, що позивача звільнено з посади судді у відставку лише 25.12.2014 р. з незалежних від нього обставин.

Таким чином, право на відставку позивачем реалізовано до набрання чинності Законом №1166- VІІ, яким із Закону №2453- VІ виключено ст. 136, а тому наявні правові підстави для нарахування та виплати позивачу як судді у відставці вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою на час досягнення ним 65-річного віку та реалізованого права на відставку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відмова відповідача - Державної судової адміністрації України, викладена в листі від 24.07.2015 р. № Л1012-15-974/15, щодо відсутності правових підстав для нарахування та виплати вихідної допомоги ОСОБА_3, є протиправною.

Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з Апеляційним судом Сумської області, яким безпосередньо здійснювалось нарахування та виплату заробітної плати позивачу.

Отже, обовязок щодо здійснення позивачу нарахування та виплати вихідної допомоги у звязку з відставкою покладено на Апеляційний суд Сумської області.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку щодо зобов'язання Апеляційний суд Сумської області провести нарахування та виплату ОСОБА_3 допомоги в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 159 КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якою задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2015р. по справі № 818/2712/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати протиправною відмову Державної судової адміністрації України у виплаті вихідної допомоги судді у звязку з відставкою.

Зобовязати Апеляційний суд Сумської області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 вихідну допомогу в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_5Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови виготовлений 30.11.2015 р.