Постанова № 54055568, 01.12.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 грудня 2015 р. № 820/10209/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання Ділбарян А.О.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттіка-2007"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аттіка-2007", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому просить суд рішення про застосування фінансових санкцій №000065/20-40-21-02/34630835, №000066/20-40-21-02/34630835, №000067/20-40-21-02/34630835, №000068/20-40-21-02/34630835, №000069/20-40-21-02/34630835 від 30.06.2015 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з рішеннями Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області не погоджується, так як вони є незаконними та безпідставними і тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з посиланням на письмові заперечення та доповнення до заперечень.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.04.2015 року посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, на підставі наказу виконуючого обовязки начальника ГУ ДФС у Харківській області №80 від 17.04.2015 року, згідно із направленнями на проведення перевірки №45, 46 від 17.04.2015 року, проведено фактичну перевірку кіоску, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Дерев'янка (в районі житлового будинку №38), в якому здійснює господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю "Аттіка-2007" з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими для виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

Перед початком перевірки посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області було предявлено копії наказу та направлення на проведення перевірки.

Враховуючи відмову представника позивача від отримання копії наказу на проведення перевірки та від підпису у розписці про ознайомлення з направленнями на проведення перевірки, перевіряючими ГУДФС у Харківській області складено акт №8/20-40-21-02-40/34630835 від 18.04.2015 року.

В подальшому посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області складено акт №17/20-40-21-02-10/34630835 від 18.04.2015 року про результати фактичної перевірки з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

На підставі висновків акту перевірки від 18.04.2015 року №17/20-40-21-02-10/34630835 контролюючим органом прийняті рішення про застосування фінансових санкцій №000065/20-40-21-02/34630835, №000066/20-40-21-02/34630835, №000067/20-40-21-02/34630835, №000068/20-40-21-02/34630835, №000069/20-40-21-02/34630835 від 30.06.2015 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та спеціальним Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790 (далі - Порядок № 790).

Відповідно до положень п. п. 19-1.1.16 п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Відповідно до п. п. 75.1, 75.1.1 Податкового Кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 5 Порядку №790 визначено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Пунктом 6 Порядку №790 передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

За приписами п. 8 Порядку №790 рішення про застосування фінансових санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Підпунктом 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості субєктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Щодо правомірності прийняття рішення про застосування фінансових санкцій №000065/20-40-21-02/34630835 від 30.06.2015 року, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що перевіркою встановлено факт реалізації пляшки «Настоянка з прополісом та медом» місткістю 0,25 л, дата розливу 22.01.14, міцність 35% об., виробника ТОВ «Золотоніський ЛГЗ» Златогор» Черкаська обл. за ціною 15 грн. 75 коп., яка є нижчою від мінімальної роздрібної ціни на окремі види алкогольних напоїв, затвердженого Постановою КМУ від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оново-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».

Відповідно до вимог Постанови КМУ №957 (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки) мінімальні роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки, лікеро-горілчаних виробів та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) та місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Приймаючи до уваги вищевказане, мінімальна ціна для роздрібного продажу вказаного алкогольного напою, встановлена у відповідності до вимог Постанови КМУ № 957 складає 17 грн. 46 коп.

За змістом абз. 13 ч.2 ст.17 Закону України № 481/95-ВР передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Як вбачається з опису наявної продукції, який є додатком до акту перевірки, загальна вартість алкогольних напоїв становить 47 грн. 25 коп. («Настоянка з прополісом та медом» - 15 грн. 75 коп., «Настоянка з перцем та медом» - 15 грн. 75 коп., «Настоянка з хріном» - 15 грн. 75 коп.). 100 відсотків вартості товару складає 47 грн. 25 коп., таким чином сума фінансових санкцій становить мінімальний розмір штрафу - 10000 гривень.

Щодо правомірності прийняття рішення про застосування фінансових санкцій №000066/20-40-21-02/34630835 від 30.06.2015 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що перевіркою встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії, чим порушено вимоги ст. 15 Закону України № 481/95-ВР.

Відповідно до ч. 12 ст. 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

За вказане порушення відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України №481/95-ВР передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Як вбачається з опису наявної продукції, який є додатком до акту перевірки, загальна вартість алкогольних напоїв становить 47 грн. 25 коп. («Настоянка з прополісом та медом» - 15 грн. 75 коп., «Настоянка з перцем та медом» - 15 грн. 75 коп., «Настоянка з хріном» - 15 грн. 75 коп.). 200 відсотків вартості товару складає 94 грн. 50 коп., тому сума фінансових санкцій становить мінімальний розмір штрафу - 17000 гривень.

Щодо правомірності прийняття рішення про застосування фінансових санкцій №000067/20-40-21-02/34630835 від 30.06.2015 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що контролюючим органом в акті перевірки зазначено, що роздрібна торгівля тютюновими виробами здійснювалась за цінами, вищими ви максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів збільшеної на суму акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, чим порушено вимоги ст. 11-1 Закону України № 481/95-ВР.

Відповідно до ст. 11-1 Закону України №481/95-ВР встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.

Дата виготовлення наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається із шести цифр, перші дві з яких означають день, наступні дві - місяць, останні дві - рік такої дати.

Як вбачається з акту перевірки, продаж сигарет «Бонд стрит» RED Selection вітчизняний тютюн з фільтром був реалізований за ціною 14 грн. 75 коп., коли максимальна роздрібна ціна яких 14 грн. 00 коп.

За приписами п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Рішенням Харківської міської ради від 21.01.2015 р. №1793/15 встановлено ставку акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірів 5 відсотків від вартості (з податком на додану вартість).

За таких обставин, реалізація сигарет «Бонд стрит» RED Selection повинна здійснюватись за ціною у розмірі 14,70 грн., тоді як реалізація відбулась за ціною 14,75 грн.

Відповідно до абз. 14 ч. 2 ст. 17 Закону України №481/95-ВР, у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу розміром 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 грн. 100 відсотків вартості товару складає 14 грн. 75 коп., тому сума фінансових санкцій становить мінімальний розмір штрафу - 10000 гривень.

Щодо правомірності прийняття рішення про застосування фінансових санкцій №000068/20-40-21-02/34630835 від 30.06.2015 року, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що перевіркою встановлено факт зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесенні до Єдиного реєстру, чим порушено вимоги ст. 15 Закону України №481/95-ВР.

Приписами абз. 36 ст. 15 Закону України №481/95-ВР зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових

виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

За вказане порушення відповідно до абз. 11 ч.2 ст.17 Закону України №481/95-ВР передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17 000 гривень. Згідно матеріалів перевірки, загальна вартість алкогольних напоїв становить 47,25 грн. 100 відсотків вартості товару складає 47 грн. 25 коп., тому сума фінансових санкцій становить мінімальний розмір штрафу -17000 гривень.

Щодо правомірності прийняття рішення про застосування фінансових санкцій №000069/20-40-21-02/34630835 від 30.06.2015 року, суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено факт реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги п. 226.11 ст. 226 Податкового кодексу України та ст. 11 Закону України № 481/95-ВР.

Згідно з пунктом 226.11. ст. 226 Податкового кодексу України - ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

У відповідності до абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону України №481/95-ВР за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Згідно матеріалів перевірки, загальна вартість алкогольних напоїв без марок акцизного податку становить 47,25 грн. 200 відсотків вартості товару складає 94 грн. 50 коп., таким чином сума фінансових санкцій становить мінімальний розмір штрафу - 17000 гривень.

Крім того, суд вважає за необхідне вказати, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аттіка-2007" зверталось до Харківського окружного адміністративного суду до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання незаконними дій посадових осіб ДФС у Харківській області щодо проведення фактичної перевірки кіоску, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Дерев'янка (в районі житлового будинку №38), в якому здійснює господарську діяльність ТОВ "Аттіка-2007" і складання акта перевірки від 18.04.2015 року № 17/20-40-21-02-10/34630835.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

До того ж, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттіка-2007" залишено без задоволення та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2015 р. по справі № 820/5146/15 без змін(а.с.112-114).

Таким чином, оскільки рішеннями судів встановлено правомірність дій відповідача щодо проведення такої перевірки і, як наслідок складання акту №17/20-40-21-02-10/34630835 від 18.04.2015 року та судом досліджено законність, обґрунтованість прийнятих контролюючим органом рішень про застосування фінансових санкцій, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттіка-2007" слід відмовити в повному обсязі.

Пунктом 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, слід зазначити, що суд не бере до уваги посилання позивача на висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, оскільки відповідачем надано до суду копію фотографії (а.с.130-131) пляшки напою настоянки «З прополісом та медом», на зворотному боці якої вказується про вміст етилового спирту у розмірі 35%. Також слід звернути увагу на те, що позивачем надано до суду копію висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи не в повному обсязі, тобто надано лише першу сторінку вказаного висновку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення субєкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Із врахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттіка-2007" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування рішень - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 04 грудня 2015 року.

Суддя Д.В. Бездітко