Постанова № 54055538, 01.12.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 грудня 2015 р. № 820/11160/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми Ю.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Молчанової О.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріадна" до Харківської митниці ДФС про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аріадна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просить суд: скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №807000011/2015/002051/2 від 21.10.2015 р.; скасувати картку відмови Харківської митниці ДФС у митному оформленні (випуску) товарів №80700000/2015/01102 від 21.10.2015 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що при здійсненні митного декларування правильно визначив митну вартість товарів за основним методом - за ціною договору. Підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості товару у спірних правовідносинах не було.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи оскаржуване рішення та картку відмови у прийнятті митної декларації законними та обґрунтованими, а визначення митної вартості товару митним органом - правомірним.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 07.09.2015 року між компанією «Sepa Mensuat San. Ve Tic. A.S.» Туреччина та ТОВ "Аріадна" було укладено контракт № 1 (надалі Контракт), відповідно до якого компанія «Sepa Mensuat San. Ve Tic. A.S.» (надалі - продавець) зобовязується передати, а ТОВ "Аріадна" (надалі покупець) прийняти та оплатити товар походження країни Туреччина - волокно бавовняне, вибілене, відбілене, не піддане кардо або гребнечесанню (надалі товар) (а.с.32-38).

Відповідно до п. 3.1 Контракту, ціна товару визначається в доларах США та включає в себе вартість Товару, вартість упаковки, маркування, загрузку товару в контейнер, враховуючи доставку в порт м. Стамбул, а також всі митні платежі та збори з експортного митного оформлення Товару (а.с. 34). Загальна вартість Контракту складається з вартості всіх поставок та визначена специфікацією № 1 від 07.09.2015 року та складає 25400,00 дол. США (а.с.31).

На виконання умов Контракту, згідно рахунку фактури компанії «Sepa Mensuat San. Ve Tic. A.S.» № 985526 від 05.10.2015 року на адресу позивача поставлено товар волокно бавовняне, відбілене, не піддаване кардо чи гребенечесанню (а.с.27).

Судом у судовому засідання встановлено, що позивачем під час здійснення зовнішньоекономічної імпортної операції в межах укладеного з компанією «Sepa Mensuat San. Ve Tic. A.S.» Туреччина контракту № 1 від 07.09.2015р. склав і подав до відповідача вантажну митну декларацію №807100000/2015/037531 на товар, в якій визначив митну вартість товару за основним методом у розмірі 561092,08 грн. (а.с. 9-10) Предметом вказаного контракту є поставка бавовни вибіленої нечесаної сирець походження країни Туреччина.

Внаслідок реалізації Харківською митницею ДФС управлінської функції - контролю за правильністю визначення митної вартості товарів згаданим територіальним органом доходів і зборів було застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів, у звязку з чим прийнято рішення №807000011/2015/002051/2 від 21.10.2015 року "Про коригування митної вартості товарів", яким скориговано митну вартість товару (а.с. 61-62).

Як встановлено судом, юридичною підставою для прийняття спірних рішень субєкт владних повноважень обрав положення ст.ст. 54, 55, 57, 58, 59, 60 Митного кодексу України, а фактичною підставою слугувало судження субєкта владних повноважень про непідтвердження платником податків в ході процедури консультацій підстав для застосування основного методу визначення митної вартості товару та про наявність в розпорядженні митного органу цінової інформації про інший (вищий) рівень цін на імпортуємий товар.

Суд, перевіряючи дії митного органу на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, приходить до наступного.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що у спірних правовідносинах на момент прийняття субєктом владних повноважень спірного рішення не існувало законодавчо запроваджених перешкод для визначення митної вартості імпортованого платником податків товару відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом було подано наступні документи:1) Міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 221; 2) Консонамент (Bill of landing) OOLU4017390320; 3) Консонамент (Bill of landing) XLM 045E OOCL; 4) Комерційна пропозиція компанії «Sepa Mensuat San. Ve Tic. A.S.», Туреччина, б/н від 07.09.2015 р.; 5) Банківський платіжний документ, що стосується товару № 62 від 15.09.2015 р. на суму 20320,00 доларів США; 6) Банківський платіжний документ, що стосується товару № 65 від 06.10.2015 р. на суму 4876,80 грн.; 7) Рахунок-фактура експедитора ТОВ «ЕС ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» №36 вщ 16.10.2015 р. на суму 5922,50 грн.; 8) Довідка експедитора ТОВ «ЕС ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» №38-И від 19.10.2015 р.; 9) Договір страхування 02164-G вщ 05.10.2015 р.; 10) Прайс-лист компанії «Sepa Mensucat San ve Tic. A.S.», Туреччина, б/н від 07.09.2015 p.; 11) Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №2947 від 12.10.2015 р.; 12) Розрахунок ціни (калькуляція) компанії «Sepa Mensucat San ve Tic. A.S.», Туреччина, б/н вщ 07.09.2015 p.; 13) Рахунок-фактура компанії «Sepa Mensucat San ve Tic. A.S.», Туреччина, №985526 від 05.10.2015 р. на суму 25196,80 доларів США; 14) Пакувальний лист компанії «Sepa Mensucat San ve Tic. A.S.», Туреччина, б/н від 05.10.2015 р.; 15) Специфікація №1 від 07.09.2015 р. до контракту №1 від 07.09.2015 p. між ТОВ «АРІАДНА» та компанією «Sepa Mensucat San ve Tic. A.S.», Туреччина; 16) Контракт №1 від 07.09.2015 р. між ТОВ «АР1АДНА» та компанією «Sepa Mensucat San ve Tic. A.S.», Туреччина; 17) Договір-доручення на декларування №02/06-14 від 02.06.2014 р.; 18) Договір на транспортно-експедиторське обслуговування №145/UKR між ТОВ «АР1АДНА» та ТОВ «ЕС ДЖІ ЛОДЖИСТІКС»; 19) Фітосанітарний сертифікат країни-експортера EC/TR А 2528897 від 08.10.2015 р.; 20) Карантинний дозвіл на імпорт (транзит) №15/05709 від 25.09.2015 р.; 21) Сертифікат про походження товару форми А С 0045866 вщ 05.10.2015 р.; 22) Лист ТОВ «АРІАДНА» №129 від 19.10.2015 р.; 23) Інформаційний лист компанії «Sepa Mensucat San ve Tic. A.S.», Туреччина, б/н вщ 07.09.2015 p.; 24) Сертифікат якості №15-141; 25) Копія ВМД країни виправлення №15343100ЕХ199698 від 05.10.2015 р.

Так, подані до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч.2 ст.58 Митного кодексу України і не створювали розумно достатніх підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно непідтвердженості чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

При цьому, суд звертає увагу, що у розумінні ч.4 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю є ціна товару, збільшена на розмір платежів, перелічених у ч.10 цієї ж статті.

Відповідно до ч. 2 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли 1) перелічені документи містять розбіжності, 2) перелічені документи містять ознаки підробки, 3) перелічені документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, 4) перелічені документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Під час розгляду справи судом встановлено, що іноземний контрагент позивача - резидент фірма «Sepa Mensuat San. Ve Tic. A.S.» згідно з поданими до митного оформлення документами є продавцем імпортованого товару. Митний орган цієї обставини при здійсненні митних процедур під сумнів не поставив, належних та допустимих згідно з ст. 70 КАС України доказів на спростування достовірності цієї обставини до суду не подав.

Отже, за відсутності ознак повязаності імпортера з іноземним контрагентом, за відсутності ознак, котрі б показували на явну незвичайність умов або суттєву відмінність від звичайних умов господарської операції з поставки, відносно такої складової митної вартості товару як ціна придбання митний орган не мав фактичних даних вважати подані платником податків документи про ціну придбання неповними чи недостовірними.

Стосовно посилання в оскаржуваному рішенні на суперечливості у висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 12.10.2015р., суд зазначає, що вказані у виковку данні не впливають на визначення ціни товару, який імпортується, та не є підставою для визначення митної вартості такого товару. Крім того, вказаний документ не входить до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначених ст. 53 Митного кодексу України.

Щодо посилання відповідача на наявність ознак підробки, на думку відповідача, у митній декларації експортера, то суд зазначає наступне. Вказаний документ не є документом, який в розумінні ст. 53 Митного кодексу України підтверджує митну вартість товарів, а тому посилання на такі обставини не може бути підставою для коригування митної вартості товарів.

З дослідженого в судовому засіданні прайс-листа компанії «Sepa Mensuat San. Ve Tic. A.S.» від 07.09.2015 (а.с. 22-23) судом встановлено, що останній містить посилання на умови поставки, зокрема FOB. Вказаний термін, відповідно до міжнародних правил Інкотермс, означає Франко борт - продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинний нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водяним транспортом. Таким чином, судом встановлено, що посилання відповідача на відсутність умов поставки у прас-листах не ґрунтується на фактичних обставинах справи.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що митним органом не було встановлено обставин, які, згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, є підставою для витребовування додаткових документів.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.4 ст.53 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Однак, під час розгляду справи субєктом владних повноважень не надано до суду жодних фактичних даних, які б засвідчували, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності чи ознаки підробки, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У звязку з неподанням митницею доказів правомірності та обґрунтованості рішень про застосування резервного методу визначення митної вартості товару відповідно до ст. 64 Митного кодексу України, слід дійти висновку про обґрунтованість доводів позивача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що реалізація субєктом владних повноважень у спірних правовідносинах управлінської функції в порядку ч.1 ст. 55 Митного кодексу України шляхом прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та в порядку ч.6 ст.54 Митного кодексу України шляхом прийняття рішення про відмову в митному оформленні товару у вигляді картки відмови у митному оформленні товарів здійснена безпідставно.

Застосування відповідачем з причини спрацювання профілю ризику АСАУР ціни на товар за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, обєктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути зясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» у графі 33 рішення посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби допускається тільки при визначені митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обовязковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу ля визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненням щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Проте, при прийнятті оскаржуваного рішення, як було встановлено судом, відповідачем не були взяті до уваги умови поставки товарів, які порівнювалися.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 807000011/2015/002051/2 від 21.10.2015 р. та картки відмови Харківської митниці ДФС у митному оформленні (випуску) товарів №80700000/2015/01102 від 21.10.2015 р.

Керуючись ст. 94, ст. 158 -163, ст. 186, ст. 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріадна" до Харківської митниці ДФС про скасування рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 807000011/2015/002051/2 від 21.10.2015 р.

Скасувати картку відмови Харківської митниці ДФС у митному оформленні (випуску) товарів №80700000/2015/01102 від 21.10.2015 р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04.12.2015 року.

СуддяКучма Ю.В.