Рішення № 54054253, 02.12.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2013 р. Справа № 911/3429/13

За позовом Прокурора з нагляду за додержанням законності в транспортній сфері в Київській області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту

до Вишгородської міської ради, Київська обл., м. Вишгород

та Товариства з обмеженою відповідальністю Рута, Київська обл., м. Вишгород

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від прокуратури: ОСОБА_1 посвідчення № 017350 від 01.06.2013 р.;

від позивача: ОСОБА_2 довіреність № 8 від 16.01.2013 р.;

від відповідача 1: ОСОБА_3 довіреність № 2-28/1777 від 07.11.2013 р.;

від відповідача 2: ОСОБА_4 дорученням б/№ від 20.09.2013 р.;

ОСОБА_5 директор згідно протоколу № 1 від 01.05.1995 р.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом прокурора з нагляду за додержанням законності в транспортній сфері в Київській області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України (далі позивач 1.) та Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту (далі позивач 2.) до відповідачів: Вишгородської міської ради (далі відповідач 1.) та Товариства з обмеженою відповідальністю Рута (далі відповідач 2.) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Прокурор обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що укладений між відповідачами договір № 301 оренди землі від 31.10.2005 р. суперечить ст. 203 ЦК України, оскільки укладаючи вказаний договір Вишгородська міська рада не мала повноважень передавати в оренду державне майно, а саме естакаду, яка була передана разом із землею.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.09.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 23.09.2013 р.

Відповідачем 2. подано відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі з підстав, викладених у ньому.

Ухвалами господарського суду Київської області від 23.09.2013 р. та від 14.10.2013 р. суд відкладав розгляд справи на іншу дату, на підставі п.п. 1, 2 ст. 77 ГПК України.

У письмових поясненнях позивач 2. позовні вимоги прокурора підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.11.2013 р. продовжено строк вирішення спору, у відповідності до вимог ст. 69 ГПК України та, водночас, згідно з п.п. 1, 2 ст. 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 18.11.2013 р.

У відзиві на позовну заяву відповідач 1. зазначив, що при прийнятті рішення у даній справі покладається на розсуд суду.

Присутні в судовому засіданні 02.12.2013 р. учасники судового процесу свої доводи та заперечення підтримали, вважають їх обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

31.10.2005 р. між Вишгородською міською радою (далі - орендодавець) та ТОВ Рута (далі - орендар) укладено договір № 301 оренди землі (далі договір), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під розміщення складу щебеня та будівельних матеріалів яка знаходиться у місті Вишгороді, стара промислова зона, загальною площею 0,559 га, у тому числі землі промисловості.

Пунктом 3 договору передбачено, що на земельній ділянці знаходиться естакада для розвантаження щебеню.

Згідно пункту 4 вище договору сторони домовилися про те, що земельна ділянка передається в оренду разом з естакадою для розвантаження щебеню.

На виконання умов договору орендодавець передав орендарю в строкове платне користування земельну ділянку у місті Вишгороді, стара промислова зона, загальною площею 0,559 га, у тому числі землі промисловості.

Як свідчать матеріали справи, прокуратурою з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в Київській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства України щодо незаконної передачі державного майна в оренду естакада для розгрузки сипучих вантажів (інв. № 20040) (далі - перевірка), згідно договору оренди земельної ділянки № 301 від 31.10.2005 р.

Виявивши, що оспорюваний договір порушує майнові та економічні інтереси держави, прокурор звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 301 від 31.10.2005 р. з тих підстав, що рада не мала законних повноважень з передання відповідачу 2. земельної ділянки разом з естакадою для розвантаження щебеню яка належить державному підприємству промислового залізничного транспорту - Приватному акціонерному товариству Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту.

Таким чином, спір у даній справі виник з приводу незаконного укладення між відповідачами договору з передачі державного майна.

Приватне акціонерне товариство Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту є державним підприємством промислового залізничного транспорту, яке створене відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 30.10.2001 р. № 746.

Засновником та єдиним акціонером товариства є Держава в особі Міністерства інфраструктури України, державна частка у статутному капіталі якого складає 100%.

Вказане товариство знаходиться в переліку підприємств, установ та організацій, що безпосередньо підпорядковується Міністерству транспорту та звязку України та входить до його сфери управління, відповідно до наказу Міністерства № 440 від 23.05.2007 р.

Судом встановлено, що передане за оскаржуваним договором майно естакада для розгрузки сипучих вантажів (інв. № 20040), яка знаходиться на території 14 розвантажувальної колії у місті Вишгород належить цьому товариству на підставі акту передачі нерухомого майна, що є додатком до наказу Міністерства транспорту України від 30.10.2001 р. № 746.

При цьому зазначена естакада знаходиться на балансі Київ-Петрівської філії товариства, що підтверджується інвентарною карткою № 20040 (акт приймання передачі нерухомого майна від 14.09.2002 р.).

Утім, на кадастровому плані земельної ділянки ТОВ Рута, що є невідємною частиною оскаржуваного договору, відображена естакада як частина підїзної залізничної колії.

Відповідно до довідки Київ-Петрівської філії товариства та самих посилань відповідача 2. У своєму відзиві на позов, естакада, що передана в оренду ТОВ Рута за оскарженим договором є тією ж естакадою для вигрузки сипучих вантажів (інв. 20040).

Відтак, майно товариства є загальнодержавною власністю і належить до єдиної транспортної системи, а тому організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі підприємства), їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності регулюються, зокрема, Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно ст. 287 ГК України та ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено перелік орендодавців, які мають повноваження передавати в оренду об'єкти державного майна.

Однак, орендодавець естакади - Вишгородська міська рада до вказаного переліку орендодавців не входить.

Разам з цим, Декретом КМУ «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності» (чинний під час підписання Договору) визначено, що здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності покладено на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади, які зобов'язанні здійснювати контроль за ефективністю використання і збереженням закріпленого за підприємствами державного майна.

Згідно Положення про Міністерство транспорту України, затвердженого Указом Президента України від 11.05.2000 р. № 678/2000, Мінтранс України є центральним органом виконавчої влади, який відповідно до покладених на нього завдань здійснює згідно законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління (п. 9. ч. 4 Положення).

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів про погодження на передачу в оренду естакади для вигрузки сипучих вантажів (інв. № 20040) органом управління Товариства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України визначено, що: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Таким чином, пункти 3, 4 договору суперечать Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у звязку з чим вказані пункти договору підлягають визнанню недійсними на підставі ст. 203 ЦК України, оскільки вчинений правочин особою не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Водночас, відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Згідно приписів статті 1 ГПК України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 цього Кодексу, де до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 зазначеного Кодексу передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу. Частиною 2 цієї статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до статей 215, 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Проаналізувавши вищевказані положення цивільного законодавства, господарський суд дійшов висновку про відсутність доказів щодо порушення спірним правочином прав або охоронюваних законом інтересів позивачів і особі яких звернувся прокурор.

За таких обставин господарський суд Київської області, враховуючи приписи наведених норм, дійшов висновку щодо відсутності доказів в підтвердження факту порушення, невизнання чи оспорювання права позивачів, а тому в частині визнання недійсним інших пунктів договору суд відмовляє.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідачів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати недійсним п. 3 та п. 4 договору № 301 оренди землі від 31.10.2005р., укладеного між Вишгородською міською радою та ТОВ Рута.

3.Стягнути з Вишгородської міської ради (код 04054866) в доход Державного бюджету України 573 (пятсот сімдесят три) 50 коп. судового збору.

4.Стягнути з ТОВ Рута (код 20589041) в доход Державного бюджету України 573 (пятсот сімдесят три) 50 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 09.12.2013 р.

Суддя Наріжний С.Ю.