Постанова № 54051919, 30.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2015р. Справа № 876/6556/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (позивача у справі): не зявився

апелянта (відповідача-2 у справі): не зявився

відповідача-1 у справі: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства Прикарпаття та ОСОБА_1

на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.06.2015р. у справі №346/1831/15-а

за позовом ОСОБА_1

до відповідача-1: управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області

відповідача-2: Публічного акціонерного товариства Прикарпаття

про зобовязання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2015р. позивач: ОСОБА_1 звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області, Публічного акціонерного товариства Прикарпаття про зобовязання до вчинення дій, просив поновити строк звернення до суду; зобовязати ПАТ Прикарпаття видати йому уточнюючу довідку про роботу за період з 01.10.1979р. по 02.06.1992р. волочильником дроту та бригадиром-волочильником в Ковалівському філіалі Коломийського виробничого обєднання металовиробів Прикарпаття за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР за №10 від 26.01.1991р.; зобовязати управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області призначити йому з 02.08.2013р. пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.б ч.1 ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення, зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 01.10.1979р. по 02.06.1992р. в Ковалівському філіалі Коломийського виробничого обєднання металовиробів Прикарпаття.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він з 01.10.1979р. по 02.06.1992р. працював волочильником дроту та бригадиром-волочильником в Ковалівському філіалі Коломийського виробничого обєднання металовиробів Прикарпаття. Умови праці на даній посаді були шкідливими, що дає йому право на призначення пільгової пенсії по Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. №10. У звязку із наведеним, позивач звернувся до управління Пенсійного фонду в м.Коломиї та Коломийському районі для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, однак в управлінні Пенсійного фонду був розяснений порядок призначення пенсії на пільгових умовах у відповідності до ст.100 Закону України Про пенсійне забезпечення та, оскільки трудова книжка ОСОБА_1 не несе інформації щодо умов праці, тому органами Пенсійного Фонду приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. Однак, ПАТ Прикарпаття відмовляється від видачі ОСОБА_1 уточнюючої довідки.

Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.06.2015р. у справі №346/1831/15-а адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області, публічного акціонерного товариства Прикарпаття задоволено частково, поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду; зобовязано ПАТ Прикарпаття видати ОСОБА_1 уточнюючу довідку про роботу за період з 01.10.1979р. по 02.06.1992р. волочильником дроту та бригадиром-волочильником в Ковалівському філіалі Коломийського виробничого обєднання металовиробів Прикарпаття за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР за №10 від 26.01.1991р.; в зобовязанні управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області призначити ОСОБА_1 з 02.08.2013р. пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.б ч.1 ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення, зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 01.10.1979р. по 02.06.1992р. в Ковалівському філіалі Коломийського виробничого обєднання металовиробів Прикарпаття відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржили відповідач-2 у справі: Публічне акціонерне товариство Прикарпаття та позивач у справі: ОСОБА_1.

Публічне акціонерне товариство Прикарпаття не погоджується з прийнятим судом рішенням та вважає, що зазначене рішення є незаконне, необґрунтоване, і при його прийнятті порушено і неправильно застосовано норми матеріального права, відтак, воно підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що Списком №2, чинним на час роботи позивача, не передбачено професії волочильник мідного дроту тонкого волочіння, так як вказана професія не відповідає нормам союзного законодавства. Суду було надано Висновок №129 від 30.09.1999р. експертизи якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці та правильності застосування списків виробництв, професій, робіт, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення на Коломийському орендному підприємстві Прикарпаття, в п.15 якого зазначено, що волочильники дроту кабельного цеху №2, Ковалівське відділення дана професія передбачена на пільгове пенсійне забезпечення в розділі VII Виробництво метизів Списку №2, яке відсутнє на даному підприємстві. Крім того, апелянт (відповідач-2 у справі) зазначає, що волочильник мідного дроту тонкого волочіння, ким працював ОСОБА_1, не має ніякого відношення до метисного виробництва.

Апелянт (позивач у справі): ОСОБА_1 з рішенням суду першої інстанції не погоджується з тих підстав, що відсутність уточнюючої довідки про характер роботи та характеристики виконуваної роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки та усіх інших необхідних для призначення пенсії документів не спростовує наявності в нього пільгового стажу роботи з 01.10.1979р. по 02.06.1992р., та не повинна позбавляти його права виходу на пенсію за віком на пільгових умовах, просить скасувати постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.06.2015р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.

Доводи апеляційної скарги аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.

В судове засідання сторони не зявились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, зокрема, копією трудової книжки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6), позивач в період з 01.10.1979р. по 02.06.1992р. працював волочильником дроту та бригадиром-волочильником в Ковалівському філіалі Коломийського виробничого обєднання металовиробів Прикарпаття.

Після досягнення 55-ти річного віку, ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області з проханням призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до вимог ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

В прийомі документів та призначенні пенсії позивачу було відмовлено та розяснено, що для призначення пенсії необхідно представити пільгову довідку за період роботи з 01.10.1979р. по 02.06.1992р., так як відповідно п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Позивач звернувся до Публічного акціонерного товариства Прикарпаття з проханням видати уточнюючу довідку, однак у видачі такої довідки було відмовлено.

Причини відмови відповідача-2 у справі зводяться до того, що посилання позивача на Розділ 7 Виробництво метизів п.1 Виробництво дроту і каліброваного металу Списку №2 виробництв, цехів і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах є безпідставними по тій причині, що в розділі Метизне виробництво зазначена професія Волочильник дроту, а не Волочильник тонкого волочіння. Характер роботи за професією Волочильник дроту включає в себе волочіння та калібрування на волочильних станках із різних видів сталі в гарячому стані (з одночасним обслуговуванням установок для підігріву) дроти різного діаметру. Все це свідчить про те, що позивач, працюючи волочильником мідного дроту тонкого волочіння, не мав нічого спільного з метизним виробництвом, тобто волочінням різних видів сталі в гарячому стані на волочильних станах.

Матеріалами справи, зокрема, копіями електронних повідомлень (а.с.69-71), підтверджується, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із зверненням щодо можливості призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Вказане звернення було направлено до управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області електронним листом від 14.11.2013р. №995/М-4, та зобовязано останнє до 22.11.2013р. повідомити про результати розгляду звернення для підготовки відповіді заявнику та Пенсійному фонду України.

Електронним листом від 21.11.2013р. №178/М-06 управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області повідомило Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про те, що у звязку з необхідністю уточнення посади та виробництва, управлінням направлено запит на підприємство щодо наявності на заводі Прикарпаття виробництва метизів та уточнення спеціалізації волочильника.

Листом №228 від 09.12.2013р. Публічне акціонерне товариство Прикарпаття повідомило управлінню Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області проте, що ОСОБА_1 працював на підприємстві в кабельному цеху Ковалівської філії волочильником дроту тонкого волочіння з кольорових металів, однак, пільгове пенсійне забезпечення зазначеної категорії працівників законодавством не передбачено. Крім того, виробництво метизів на підприємстві відсутнє, про що свідчить п.15 Висновку №129 від 30.03.1999р. Державної експертизи умов праці Івано-Франківської області. Згідно класифікаторів Галузі народного господарства, до виробництва метизів відносяться виготовлення: 1) дротів із катанки та їх оцинкування гарячим способом; 2) штанг, гвинтів, шурупів, цвяхів, гайок, ланцюгів, арматурної зварної сітки, звивання сталевих і комбінованих канатів та тросів з дроту різного калібру.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду зазначає, що задоволюючи позовну вимогу про зобовязання ПАТ Прикарпаття видати ОСОБА_1 уточнюючу довідку про роботу за період з 01.10.1979р. по 02.06.1992р. волочильником дроту та бригадиром-волочильником в Ковалівському філіалі Коломийського виробничого обєднання металовиробів Прикарпаття за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. №10, суд першої інстанції керувався тим, що порушене відповідачем-2 у справі право позивача на одержання довідки, яка б відповідала вимогам закону і дає права на пільгову пенсію, підлягає захисту, оскільки, всупереч вимог законодавства, відповідачем-2 у справі не видано довідки.

З такими висновками суд апеляційної інстанції погоджується частково та зазначає, що судом першої інстанції не враховано наступних вимог Кодексу адміністративного судочинства України:

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до приписів ст.4 КАС України, правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Вимогами п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін субєкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

З викладеного вбачається, що позовна вимога про зобовязання ПАТ Прикарпаття видати ОСОБА_1 уточнюючу довідку про роботу за період з 01.10.1979р. по 02.06.1992р. волочильником дроту та бригадиром-волочильником свідчить про те, що спір між ОСОБА_1 та ПАТ Прикарпаття є спором цивільним, оскільки такий виник з трудових правовідносин, а ПАТ Прикарпаття не є субєктом владних повноважень в розумінні ст.17 КАС України, відтак, суд першої інстанції помилково розглянув його в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до приписів п.1. ч.1. ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі наведеного, розяснивши позивачу право звернутись в загальному порядку до місцевого суду з відповідною позовною заявою, суд першої інстанції мав закрити провадження щодо цієї позовної вимоги.

Щодо позовних вимог про зобовязання управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області призначити йому з 02.08.2013р. пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.б ч.1 ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення, зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 01.10.1979р. по 02.06.1992р. в Ковалівському філіалі Коломийського виробничого обєднання металовиробів Прикарпаття, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне:

Відповідно до вимог п.б ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Вимогами ст.62 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог п.п.1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637 (далі Порядок), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із вимогами п.20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Копією трудової книжки ОСОБА_1 підтверджується (а.с.6), що позивач 01.10.1979р. був прийнятий в кабельний цех №1 волочильником тонкого волочіння. 25.02.1981р. його було призначено бригадиром волочильників без звільнення від основної роботи. 19.08.1988р. позивача було переведено волочильником третього розряду у звязку з переходом на нові умови оплати праці.

На період роботи позивача були чинними Список №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СССР від 22.08.1956р. №1173, Розділом VII Виробництво метизів п.1 Виробництво дроту і каліброваного металу якого передбачено професію волочильника дроту та бригадира-волочильника, а також Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію по віку (по старості) на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів СССР від 26.01.1991р. №10, Розділом VI Виробництво метизів п.1 Виробництво дроту і каліброваного металу якого передбачено професію волочильника дроту, код КП 11486. Більше того, Розділом VIII Металургійне виробництво п.19 Обробка і переробка кольорових дорогоцінних металів пп.Трубо-пресове, пресове і волочильне виробництво передбачено професію волочильника дроту, код КП 11486, та волочильника кольорових металів, код КП 11487.

Відтак, посилання ПАТ Прикарпаття на ту обставину, що професія ОСОБА_1 не передбачена Списком №2, чинним в період його роботи, не відповідає матеріалам справи та нормам законодавства, чинного в період роботи позивача.

Крім того, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги Висновок №129 від 30.09.1999р. експертизи якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці та правильності застосування списків виробництв, професій, робіт, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення на Коломийському орендному підприємстві Прикарпаття (а.с.52-55), оскільки ним встановлено факт відсутності на підприємстві Виробництва метизів станом на 30.03.1999р., але ніяк не спростовує того, що таке виробництво мало місце в період роботи позивача на даному підприємстві.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного адміністративного суду приходить до висновку про наявність підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п.б ч.1 ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення, оскільки на момент досягнення 55-річного віку в нього був наявний загальний та спеціальний трудовий стаж, який підтверджений копією трудової книжки.

Відповідно до вимог ч.1 ст.45 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 народився 01.08.1958р., за призначенням пенсії звернувся не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, при цьому подав всі необхідні документи, відтак, пенсію йому слід призначити саме з 02.08.2013р., відповідно до вимог ч.1 ст.45 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогами ст.9 КАС України передбачено, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства та матеріалів справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішення, судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційні скарги спростовують висновки суду першої інстанції, відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Крім цього, в силу положень ст.162 КАС України, адміністративний суд, встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, повинен визнати такі дії протиправними і зобовязати відповідача призначити пільгову пенсію відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст.202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення, у випадках неповного зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.157, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства Прикарпаття та ОСОБА_1 на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.06.2015р. у справі №346/1831/15-а за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області, відповідача-2: Публічного акціонерного товариства Прикарпаття, про зобовязання до вчинення дій, - задоволити частково.

2. Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.06.2015р. у справі №346/1831/15-а, - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги позивача задоволити частково.

3. Провадження в часині позовних вимог позивача про зобовязання ПАТ Прикарпаття видати ОСОБА_1 уточнюючу довідку про роботу за період з 01.10.1979р. по 02.06.1992р. волочильником дроту та бригадиром-волочильником в Ковалівському філіалі Коломийського виробничого обєднання металовиробів Прикарпаття за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР за №10 від 26.01.1991р. закрити.

4. Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п.б ч.1 ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

5. Зобовязати управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області, починаючи з 02.08.2013р., призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п.б ч.1 ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення, зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 01.10.1979р. по 02.06.1992р. в Ковалівському філіалі Коломийського виробничого обєднання металовиробів Прикарпаття.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01.12.2015р.