Ухвала суду № 54051858, 02.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року Справа № 876/8024/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мікули О.І.,

суддів Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Івано-Франківський завод "Промприлад" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до Публічного акціонерного товариства Івано-Франківський завод "Промприлад" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових та наукових пенсій,-

в с т а н о в и в :

Позивач - управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернулося в суд з позовом до відповідача - ПАТ Івано-Франківський завод "Промприлад", в якому просило стягнути заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових та наукових пенсій за червень 2013 року в сумі 44455,64 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року позов задоволено повністю. Стягнено з Публічного акціонерного товариства Івано-Франківський завод "Промприлад" в користь управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах та наукових пенсій за червень 2013 року в сумі 44455 (сорок чотири тисячі чотириста п"ятдесят п"ять) грн. 64 коп.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових та наукових пенсій не можуть слугувати доказом призначення спірних пільгових пенсій відповідно до п. а, б-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, оскільки вони не є актами позивача індивідуальної дії про призначення спірних пільгових пенсій. Крім того, в порушення вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, належних доказів, які б підтверджували призначення спірних пільгових пенсій на підставі п. а, б-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення позивач суду не надав. Також апелянт вказує на безпідставність стягнення заборгованості нарахованої відповідно Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», оскільки виходячи з аналізу ст. 24 цього Закону, його положення поширюються на державні підприємства, а відповідач таким не є. Просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ Івано-Франківський завод "Промприлад" є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, зареєстроване як такий платник в управлінні Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську.

Згідно з розрахунком сум заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. а та "б"-"з" ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення фактичні витрати позивача на виплату та доставку таких пенсій та наукових пенсій за червень 2013 року становить в сумі 44455,64 грн., а саме: за Списком №1 - 18517,12 грн., за Списком №2 - 24894,60 грн., наукові пенсії 1043,92 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.2 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування ПАТ Івано-Франківський завод "Промприлад" є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і на нього покладається обов'язок сплачувати у встановлених розмірах збір, який складає фактичні витрати на оплату праці, витрати на виплату пенсій, витрати на доставку пенсій, призначених відповідно до ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України Про пенсійне забезпечення. Також в силу приписів ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» відповідач зобовязаний відшкодовувати різницю між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених згідно з п. а та "б"-"з" ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення було врегульовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до п.п.1,2 ст.1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно з абз.4 п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених п.п.1,2 ст.1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. а та "б"-"з" ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Абз.3 п.1 ст.4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз.4 п.1 ст.2 цього Закону.

Крім того, за правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Законом № 1058-IV (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі п. а та "б"-"з" ч.1 ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення особам, які були зайняті на роботах за Списком № 1 та Списком №2, покриваються підприємствами та організаціями. Обовязок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не повязаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Така правова позиція узгоджується з судовою практикою Верховного Суду України (постанови від 11 лютого 2014 року справа № 21-471а13, 15 липня 2014 року справа №21-261а14, 30 червня 2015 року справа № 21-171а15, 07 липня 2015 року справа №21-735а15), а в силу вимог ст.244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до п.6.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Приписами п.6.4 вказаної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до вимог п.6.8 Інструкції визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з п. 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Положення ст.ст. 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачають, що платниками страхових внесків до Пенсійного фонду України є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у п.п.1, 10, 15 ст.11 цього Закону.

Матеріалами справи підтверджується, що управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську надсилало ПАТ Івано-Франківський завод "Промприлад" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які призначені працівникам підприємства відповідно до п. а та "б"-"з" ч.1 ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Вказані розрахунки відповідач оскаржував у судовому порядку.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року у справі №809/2360/13-а (яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року у справі №876/12733/13) встановлено правомірність дій управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо формування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та направлення повідомлень про сплату таких пенсій.

Доводи ПАТ Івано-Франківський завод "Промприлад" в частині необхідності досліджень розпоряджень органу Пенсійного фонду про призначення пенсій ряду пенсіонерів є безпідставними, оскільки відповідач не посилався на розбіжність між даними розпоряджень та розрахунків позивача, а тому таке покликання апелянта судом не приймається до уваги.

Крім того, правомірність призначення пільгових пенсій працівникам відповідача вже була предметом судового розгляду, зокрема, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2011 року № 2а-268/11/0970 (яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2012 року) відмовлено в задоволенні позову ВАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання дій неправомірними по призначенню пільгових пенсій за п."а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсіонерам, котрі зазначені у відповідних розрахунках з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про підставність позовних вимог щодо стягнення з ПАТ Івано-Франківський завод "Промприлад" заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний період, оскільки згідно з пенсійним законодавством відповідач зобов'язаний відшкодовувати органу Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві. Крім того, сума заборгованості підтверджена належними доказами, підстав для звільнення відповідача від її оплати чи доказів її сплати суду не надано.

Така правова позиція узгоджується з судовою практикою Верховного Суду України (постанова від 19 березня 2013 року справа № 21-60а13), а в силу вимог ст.244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для відшкодовувати різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, виходячи з таких підстав.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається будь-яка з цих пенсій за їх вибором.

Держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів (ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»).

Відповідно до ч.9 цієї ж статті різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Пунктом 5 "Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року №372 передбачено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Відповідно до п.4 вказаного Порядку у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи, колегія суддів дійшла висновку про те, що у випадках, коли відбувається перетворення в процесі приватизації державного підприємства у відкрите акціонерне товариство, до правонаступника переходять права і обов'язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов'язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Така правова позиція узгоджується з судовою практикою Верховного Суду України викладеній у постанові від 05 червня 2012р. у справі № 21-78а12, а в силу вимог ст.244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надіслав повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за червень 2013 року, яким визначено місячний платіж з 01 січня 2013 року в сумі 1043,92 грн. Це повідомлення надіслано відповідно до листа № 140/04 від 11 лютого 2013 року (а.с.19-20) та отримане відповідачем, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення (зворот а.с. 19). Вказаний платіж не сплачений у визначений законом строк, підстав для звільнення відповідача від його оплати чи доказів його сплати суду не надано.

Крім того, відповідач оскаржив розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку наукових пенсій, однак постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року (яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року) в задоволенні позовних вимог ПАТ Івано-Франківський завод "Промприлад" відмовлено та встановлено правомірність дій управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо формування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку наукових пенсій та направлення повідомлень про сплату таких пенсій.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових та наукових пенсій за червень 2013 року в сумі 44455, 64 коп. є підставними та підлягають до задоволення.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Івано-Франківський завод "Промприлад" залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року у справі № 809/2409/13-а без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді А.Р. Курилець

ОСОБА_1