Ухвала суду № 54051627, 01.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 грудня 2015 рокусправа № 808/4425/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання:Шелепової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року по справі №808/4425/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення 30.06.2015 №2-17, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем: «Транспортний збір з фізичних осіб». В обгрунтування заявленого позову посилалась на те, що транспортний податок з фізичних осіб, визначений у статті 267 Податкового кодексу України (далі іменується ПК України), був запроваджений згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2015. За позицією позивача, вимога щодо сплати даного податку у 2015 році суперечить принципу стабільності податкового законодавства, закріпленого підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України, згідно якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Оскільки згідно вимог Бюджетного кодексу України бюджетний період становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, то зміни до ПК України, внесені за кілька днів до початку бюджетного періоду 2015 року, не можуть застосовуватись до позивача раніше 2016 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року відмовлено у задоволенні позову. Постанова суду фактично мотивована тим, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з огляду на запровадження з 2015 року такого виду податку, як транспортний податок.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тими доводами, які викладені у позові. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції не застосував такий принцип податкового законодавства, які стабільність, суть якого викладена в пп.4.1.9 п.4.1 ст.4 ПК України. Крім цього, позивач зазначає, що судом безпідставно не застосовано до спірних правовідносин положення п.56.21 ст.56 ПК України, якими визначено презумпція правомірності рішень платника податку, суть якої полягає у тому, що при існуванні колізійних норм в межах ПК, що призводить до неоднозначного трактування прав і обовязків учасників податкових правовідносин та до можливості прийняття рішення на користь як владного субєкта (органу державної податкової служби чи митного органу), так і платника податку, рішення повинно бути прийняте на користь платника податку.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач є власником легкового автомобіля Lexus GX460 2010 року випуску, з об'ємом двигуна 4608 см.куб., державний номер НОМЕР_1, право власності на який зареєстровано 20.09.2010р., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.9).

30.06.2015р. ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення №2-17, яким ОСОБА_3 визначено суму податкового зобовязання за платежем: «Транспортний податок з фізичних осіб».

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

01 січня 2015 року, набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України, було введено новий транспортний податок.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно із пп.267.5.1 п.267.5 ст.267 ПК України базовим податковим (звітним) періодом є календарний рік.

Відповідно до п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб, який належить позивачу на праві власності, використовується з 20.09.2010 року, тобто, на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, менше ніж 5 років і має об'єм циліндрів двигуна 4608 куб.см, тобто більше ніж 3000 куб см.

З наведеного вбачається, що транспортний засіб позивача підпадає під визначення об'єкту оподаткування транспортним податком відповідно до ст.267 ПК України, а позивач є платником такого податку.

Щодо доводів позивача про неможливість нарахування та утримання транспортного податку у 2015 році, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з заявленого позову та доводів апеляційної скарги така позиція позивача обґрунтована тим, що вимога щодо сплати даного податку у 2015 році суперечить принципу стабільності податкового законодавства, закріпленого підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України, згідно якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. За позицією позивача транспортний податок має нараховуватися починаючи з нового бюджетного року, тобто з 01.01.2016р.

З такими доводами позивача колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до пп.4.1.9 п.4.1 ст.4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема, стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Отже, суть такого принципу податкового законодавства як стабільність, полягає у неможливості внесення змін до будь-яких елементів податків та зборів пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду.

У свою чергу, п.7.1 ст.7 ПК України визначено обовязкові елементи податків (зборів) і такими елементами є: платники податку; об'єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Законом України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» не вносились зміни до елементів податків та зборів, ним запроваджено новий вид податку «транспортний податок».

Отже, оскільки вказаний Закон набув чинності з 01.01.2015р. та ним не передбачено особливим умов сплати транспортного податку у 2015 році, то у спірному випадку базовим податковим періодом для сплати транспортного податку є 2015 рік.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, враховуючи підстави заявленого позову, обґрунтовано вказав на відсутність правових підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року по справі № 808/4425/15 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 02.12.2015р.)

Головуючий:Я.В. Семененко

Суддя:Н.А. Бишевська

Суддя:І.Ю. Добродняк