Ухвала суду № 54050390, 02.12.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАННЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ОПЛАТИ СУДОВИХ ВИТРАТ

02 грудня 2015 року

Справа № 808/8562/15

м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Каракуша С.М., перевіривши матеріали адміністративного

позову: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

до: Приватного підприємства «Юлія+А»

про: надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулась із адміністративним позовом до Приватного підприємства «Юлія+А» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 49892 грн. 58 коп. за рахунок майна Приватного підприємства «Юлія+А», що перебуває у податковій заставі.

У зв’язку із недодержанням вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України при подачі адміністративного позову, ухвалою судді від 04.11.2015 позов залишено без руху, зазначено його недоліки та встановлено строк (до 30.11.2015) для їх усунення.

Недоліки адміністративного позову, серед іншого, необхідно було усунути шляхом надання доказів сплати позивачем судового збору у розмірі 1218 грн. за наступними реквізитами: р/р 31215206784006, одержувач коштів ДКСУ у Ленінському районі м. Запоріжжя, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025423, банк одержувача ГУДКCУ у Запорізькій області, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код 35450335, найменування платника.

17.11.2015 від заявника надійшло клопотання про звільнення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від сплати судового збору.

На обґрунтування клопотання зазначає, що заявник утримується за рахунок державного бюджету, штатний розпис, кошторис Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області затверджує голова Державної фіскальної служби, крім того заявник є неприбутковою організацією, у зв’язку з чим не має інших джерел доходів та фінансування, крім коштів, які виділяються з державного бюджету.

Розглянувши подане клопотання представника позивача, дослідивши матеріали адміністративного позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Частиною 1 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічні положення містяться і в частині 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. В той же час, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету, у зв’язку з чим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах, суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до положень статей 87, 88 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

В даному випадку Державна податкова інспекція в Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області звертається до суду з адміністративним позовом як суб'єкт владних повноважень, а тому посилання заявника, що він є неприбутковою організацією та не має інших джерел фінансування, окрім коштів, які виділяються з державного бюджету, не може слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору.

Звільнення від сплати судового збору повинно мати винятковий характер, та відсутність фінансування на покриття видатків зі сплати судового збору, не має ознак винятковості, а є лише внутрішньо економічним питанням територіального органу Державної фіскальної служби України.

Згідно статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням конкретної установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 88, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя –

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.

Суддя С.М. Каракуша