Постанова № 54050352, 18.11.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року о/об 16 год. 41 хв.Справа № 808/8304/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Василівського районного відділу Головного управління МВС України у Запорізькій області

про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1П.) до Василівського районного відділу Головного управління МВС України у Запорізькій області (надалі відповідач, Василівський РВ), в якому позивач, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с.27), просить суд визнати дії Василівського РВ ГУМВС України у незаконній відмові продовження дозволу на право носіння та зберігання позивачем мисливської зброї неправомірними.

У позові позивачем зазначено, що 23.07.2015 ОСОБА_1 звернувся до начальника Василівського РВ ГУ МВС України в Запорізькій області полковника міліції ОСОБА_3 із заявою про продовження дії строку дозволу на право носіння та зберігання мисливської зброї МЦ-2112, к.12, №2438, ІЖ-27, к.12, №С-15688, «БЕНЕЛЛІ», к.12, №F237853/C-980068, з доданими документами, а саме: дозволом на зброю №72/75 від 28.07.2006, медичною довідкою для отримання дозволу серія 12 ЯЯЯ №381656 від 12.06.2015, договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності №03/0044884/0806/15 від 21.07.2015, Довідкою-характеристикою за №106 від 21.07.2015, квитанції банку про оплату у сумі 27 грн. 00 коп., 50 грн. 00 коп., 60 грн. 00 коп., 51 грн. 00 коп., фотографії. 28.08.2015 позивач отримав відповідь за вих.№34/7594, що мисливська гладкоствольна зброя, яка була придбана та знаходилась у нього на підставі дозволу №72/75 вилучена Василівським РВ, тому дозвіл на право носіння та зберігання мисливської зброї не може бути наданий до вирішення питання по суті. Позивач посилаючись на приписи п.1 «Положення про Міністерство внутрішніх справ України», затвердженого 13.08.2014 постановою Кабінету Міністрів України №401, п.13 ст.10 Закону України «Про міліцію», п.9 «Положення про дозвільну систему», затвердженого 12.10.1992 постановою Кабінету Міністрів України №576, п.1.3, 1.6, пп.2.3.3 п.2.3, п.5.1, 12.2, 12.5 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої 21.08.1998 наказом МВС України №622, вважає, що відмова у продовженні дії дозволу строку дозволу на право носіння та зберігання мисливської зброї є неправомірною.

У судовому засіданні позивач, представник позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, причину суду не повідомив. Про день, час і місце судового розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином. Заяв та клопотань не подавав.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зясував наступне.

Василівським районним товариством мисливців і рибалок Українського товариства мисливців і рибалок 02.10.2014 видано ОСОБА_1 Членський квиток УТМР серії АВ №214126 та картку №455102 (а.с.9).

Також, Запорізьким обласним управлінням лісового господарства 04.08.2006 видано ОСОБА_1 Посвідчення мисливця №ЗП 024156 (а.с.9).

23.07.2015 ОСОБА_1 звернувся до Василівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області із заявою про продовження дії строку дозволу на право носіння та зберігання трьох одиниць мисливської зброї: 1) МЦ-2112, к.12, №2438; 2) ІЖ-27, к.12, №С-15688; 3) «БЕНЕЛЛІ», к.12, №F237853/C-980068 (а.с.8).

До вказаного звернення позивачем додано: Дозвіл на зброю №72/75 від 28.07.2006; Медичну довідку для отримання дозволу серія 12 ЯЯЯ №381656 від 12.06.2015 (оригінал); договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності №03/0044884/0806/15 від 21.07.2015 (ксерокопія); Довідку-характеристику за №106 від 21.07.2015 (оригінал); квитанції банку про оплату у сумі 27 грн. 00 коп., 50 грн. 00 коп., 60 грн. 00 коп., 51 грн. 00 коп. (а.с.8, 10, 12).

У позові позивачем зазначено, що у провадженні слідчого відділення Василівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження (внесене 08.05.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015080190000988, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України) по факту спричинення 07.05.2015 невстановленою особою ОСОБА_4 тілесних ушкоджень у вигляді вогнепального поранення тулубу із невстановленої вогнепальної зброї, внаслідок чого 24.05.2015 в реанімаційному відділені КУ «МКЛ ЕШМД» міста Запоріжжя ОСОБА_4 помер.

Також, у позові позивачем зазначено, що 20.05.2015 на підставі ухвали слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 19.05.2015, провадження №1-кс/311/257/2015, Василівським РВ ГУМВС України в Запорізькій області при проведені слідчих дій у ОСОБА_1, серед іншого, вилучено: мисливську рушницю МЦ-2112, к.12, №2438; мисливську рушницю ІЖ-27, к.12, С-15688; мисливську рушницю «БЕНЕЛЛІ» к.12 №F237853/C-980068.

28.08.2015 за вих.№34/7594 Василівським РВ ГУМВС України в Запорізькій області надано позивачу відповідь, що мисливська гладкоствольна зброя, яка йому належить згідно ОСОБА_5 №72/75, вилучена Василівським РВ, тому дозвіл на право носіння та зберігання мисливської зброї не може бути продовжений до вирішення питання по суті (а.с.11).

Позивачем надано до суду завірену належним чином копію Ухвали слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 16.10.2015, провадження №1-кс/311/430/2015 справа №311/2978/15-к, яка 22.10.2015 набрала законної сили.

У даній Ухвалі зазначено наступне: «… при тимчасовому вилученні майна, слідчим було порушено вимоги ст.169 КПК України, яка передбачає, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу. Слідчим в порушення ч.5 ст.171 КПК України після вилучення майна не було подано клопотання не пізніше наступного робочого дня про арешт тимчасово вилученого майна, що тягне за собою необхідність повернення вилученого майна їх володільцям. Ст.169 КПК України не передбачає інших випадків, які б не вимагали повернення вилученого майна. Таким чином, все вилучене у ОСОБА_1, та ОСОБА_6 майно, яке до теперішнього часу їм не повернуто, підлягає поверненню їм, у зв'язку з недотриманням слідчим вимог ст.169, 170, 171 КПК України. З врахуванням положень ст.307 КПК України скарга підлягає задоволенню лише в частині зобов'язання слідчого вчинити певну дію - повернути вилучене майно свідкам. Підстав для задоволення інших вимог по скарзі слідчий суддя не вбачає. На підставі викладеного, керуючись ст.169, 170, 171, 303-307 КПК України, слідчий суддя, - УХВАЛИЛА: Скаргу задовольнити частково. Зобов'язати слідчого СВ Василівського РВ ГУМВС України ОСОБА_7 чи іншу уповноважену особу СВ Василівського РВ ГУМВС України, що входить до складу групи слідчих у кримінальному провадженні №12015080190000988 негайно повернути тимчасово вилучене майно: - ОСОБА_1: футболку зеленого кольору; спортивний костюм чоловічий (кофта помаранчевого кольору, штани темно-сірого кольору); мисливську рушницю МЦ2112, к.12, №2438; мисливську рушницю ІЖ-27, к.12, С-15688; мисливську рушницю «Бенеллі» к.12 №F237853/C-980068; ноутбук Asus, ноутбук Dell, нетбук Lenovo. В задоволенні іншої частини скарги відмовити …» (а.с.34-35).

Як повідомили у судовому засіданні позивач, його представник всі три одиниці мисливської зброї повернуті відповідачем.

Крім того, позивачем надано до суду Дозвіл №72/75 виданий 17.10.2015 Василівським РВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_1 на право зберігання, носіння трьох одиниць мисливської зброї: 1) МЦ-2112, к.12, №2438; 2) ІЖ-27, к.12, №С-15688; 3) «БЕНЕЛЛІ», к.12, №F237853/C-980068. Дозвіл дійсний до 23.07.2018.

Таким чином, права та інтереси стосовно правовідносин зі зберігання, носіння трьох одиниць мисливської зброї: 1) МЦ-2112, к.12, №2438; 2) ІЖ-27, к.12, №С-15688; 3) «БЕНЕЛЛІ», к.12, №F237853/C-980068 є поновленими самостійно відповідачем.

Самостійне продовження 17.10.2015 відповідачем ОСОБА_5 №72/75 свідчить про звернення позивача 23.07.2015 до відповідача зі всіма належними, правильно оформленими документами.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з вище викладеного та з нижче зазначеного.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України №565-XII від 20.12.1990 «Про міліцію» (який був чинним на момент звернення позивача для продовження терміну дії дозволу на зброю і 07.11.2015 втратив чинність), міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.

Згідно з п.13 ч.1 ст.10 Закону України «Про міліцію» міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана: видавати відповідно до законодавства у тридцятиденний строк дозволи на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, щодо зберігання і використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, а також на відкриття та функціонування об'єктів, де вони зберігаються чи використовуються, діяльність стрілецьких тирів, стрільбищ невійськового призначення та мисливських стендів, підприємств і майстерень з виготовлення та ремонту зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, магазинів, у яких здійснюється їх продаж, піротехнічних майстерень, пунктів вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, правил поводження з ними та їх застосування; повідомляти у тридцятиденний строк про відмову у видачі зазначених дозволів; контролювати додержання правил, порядку та функціонування обєктів, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ.

Звідси, міліція, до структури якої входить і Василівський РВ ГУМВС України в Запорізькій області, зобовязана видавати відповідно до законодавства у тридцятиденний строк дозволи на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї.

З матеріалів справи виходить, що Василівським РВ ГУМВС України в Запорізькій області порушено строк, встановлений п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про міліцію».

Як зазначено у п.9 «Положення про дозвільну систему», затвердженого 12.10.1992 постановою Кабінету Міністрів України №576 (надалі «Положення про дозвільну систему»), видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється: на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї, холодну зброю, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї у порядку, визначеному МВС.

Дії та рішення посадових осіб органів МВС, МОЗ, Мінекоресурсів і Держнаглядохоронпраці, пов'язані з відмовою у видачі дозволу, його анулюванням і вилученням підконтрольних предметів, матеріалів і речовин, закриттям підприємств, майстерень і лабораторій, виконанням інших функцій щодо здійснення дозвільної системи, може бути оскаржено у порядку встановленому для оскарження неправомірних дій органів державного управління і посадових осіб, які ущемляють права громадян (п.14 «Положення про дозвільну систему»).

Звідси, не тільки правовідносини з контролю за зберіганням зброї, а і правовідносини щодо виконання функцій щодо здійснення дозвільної системи, може бути оскаржено у порядку встановленому для оскарження неправомірних дій органів державного управління і посадових осіб, які ущемляють права громадян, як окремий вид оскарження.

У п.12.5 глави 12 розділу ІІ «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої 21.08.1998 наказом МВС України №622, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.10.1998 за №637/3077 (надалі «Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів»), серед іншого, зазначено: «… Для перереєстрації зброї, пристроїв (продовження терміну дії дозволу на їх зберігання та носіння), які придбані відповідно до законодавства, до органів внутрішніх справ власник подає: заяву про продовження терміну дії дозволу; медичну довідку; платіжний документ (платіжне доручення, квитанцію) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги. Також власник зброї предявляє договір страхування …».

Судом зясовано, що ОСОБА_1 надані всі вищевказані документи для перереєстрації (продовження терміну дії дозволу на зберігання та носіння) 3 одиниць мисливської гладкоствольної зброї.

Як зазначено у п.5.1 глави 5 розділу І «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», органи внутрішніх справ не мають права давати згоду керівникам підприємств, установ, організацій та суб'єктам господарювання на укладення трудових договорів на виконання таких робіт, а також видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проводити їх перереєстрацію в разі: наявності в особи медичних протипоказань до виконання вказаних функціональних обов'язків та володіння зброєю; наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, скоєння насильства в сімї, що підтверджується документально; пред'явлення такій особі обвинувачення у вчиненні злочину; наявності в особи судимості за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку; відсутності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування; відсутності права, визначеного актами законодавства, на придбання, зберігання і носіння пристроїв.

Відповідачем документально не доведено наявність перешкод, передбачених п.5.1 глави 5 розділу І «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», які б унеможливлювали продовження ОСОБА_1 терміну дії дозволу на зберігання та носіння 3 одиниць мисливської гладкоствольної зброї.

Звідси, дії Василівського районного відділу Головного управління МВС України у Запорізькій області у незаконній відмові (28.08.2015 за вих.№34/7594) ОСОБА_1 у продовженні дозволу на право носіння та зберігання мисливської зброї є неправомірними, оскільки суперечать вимогам п.13 ч.1 ст.10 Закону України «Про міліцію», п.5.1 глави 5 розділу І «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів».

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.87 КАС України).

Як, зокрема, зазначено у ч.3 ст.87 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.

У позові ОСОБА_1 зазначив, що за актом виконаних робіт від 25.09.2015 при наданні правової допомоги по справі витрачено 11 годин, що становить 5359 грн. 21 коп. За квитанцією №866 від 25.09.2015 оплачено 3300 грн. 00 коп., що, як вважає позивач, не перевищує встановлені обмеження.

Позивач та його представник не надали до суду документального підтвердження витрачання представником позивача: 1 години на консультацію по спірним питанням; 3 годин на пошук судової практики на сайті; 3 годин на аналіз законодавчої бази, судової практики; 4 годин на підготовку адміністративного позову та інших документів, - як то зазначено у Додатковій угоді до п.3.1 Угоди про правову допомогу №866/1 (домовленість про оплату) від 28.09.2015 (а.с.7).

Витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом (ч.1 ст.90 КАС України).

Звідси всі витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, який надавав правову допомогу ОСОБА_1 за договором, несе позивач, оскільки безоплатна правова допомога, передбачена законом, позивачу не надавалась.

Крім того, ані позивач, ані його представник у судовому засіданні не заявляли і документально не підтвердили наявність витрат, пов'язаних із прибуттям до суду.

Відтак, судовими витратами по справі є лише сплачений позивачем судовий збір.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У ч.1 ст.98 КАС України зазначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дії Василівського районного відділу Головного управління МВС України у Запорізькій області у незаконній відмові ОСОБА_1 у продовженні дозволу на право носіння та зберігання мисливської зброї неправомірними.

Присудити на користь ОСОБА_1 з бюджетних асигнувань Василівського районного відділу Головного управління МВС України у Запорізькій області судові витрати у сумі 487 грн. 20 коп.

Присудити на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судові витрати у сумі 487 грн. 20 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 23.11.2015.

Суддя О.О. Прасов