Ухвала суду № 54050279, 04.12.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

04 грудня 2015 рокуСправа № 808/8865/15 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Матяш О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя Махібороди Ніни Олександрівни про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

03.12.2015 позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

В позовній заяві позивач просить визнати протиправними і незаконними дії судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя Махібороди Н.О. щодо її брутальної і хамської поведінки під час судового засідання Ленінського районного суду м. Запоріжжя 10.04.2015 та зобовязати її надати ОСОБА_2 письмові вибачення стосовно її поведінки під час засідання Ленінського районного суду м. Запоріжжя 10.04.2015 з розгляду цивільної справи №334/602/15-ц.

Як з'ясовано суддею із позовної заяви, позивач оскаржує дії відповідача при розгляді цивільної справи, в якій він виступає в якості третьої особи, а саме: порушення відповідачем ОСОБА_3 судді та ст. 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що призвело до заподіяння позивачу моральної шкоди.

За визначенням п.1 ч.1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Аналіз викладених положень дає підстави для висновку, що обов'язковими умовами віднесення справи до адміністративної юрисдикції є участь у ній суб'єкта владних повноважень за умов оскарження його дії, бездіяльності або рішення при здійсненні ним владних управлінських функцій.

Статус судді визначений Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів», з положень яких вбачається, що суддя наділений повноваженнями зі здійснення судочинства в порядку, встановленому процесуальним законом, що належать до процесуальних, а не управлінських функцій.

За приписами ч.1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Поняття «субєкт владних повноважень» визначено у п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, необхідною та єдиною ознакою субєкта владних повноважень є здійснення цим субєктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватися субєктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Частиною 2 ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

За правилами ч.3 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи:

1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;

2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;

3) про накладення адміністративних стягнень;

4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінський функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За приписами ч.2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Що стосується кола субєктів публічно-правового спору, то обовязковим його учасником є субєкт публічного управління (органи виконавчої влади, їх посадові особи, органи і посадові особи законодавчої влади, місцевого самоврядування). Ці субєкти є виразниками державних і суспільних інтересів, носіями публічної влади. Субєкт публічного управління, обовязковий учасник публічно-правових відносин, має особливий правовий статус, тому що наділений владними повноваженнями щодо обєкта управління. Разом з тим, носій владних повноважень обмежений повноваженнями, наданими йому законом.

Виходячи з вищевикладеного, суддя вважає, що процесуальна діяльність судді та суду як суб'єкта владних повноважень не може бути оскаржена в порядку КАС України, оскільки для оскарження таких дій існує інший порядок оскарження, визначений розділом VI Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів» № 6 від 12.06.2009 передбачено, що у розумінні положень ч.1 ст. 2, пунктів 1, 7 і 9 ст. 3, ст. 17, ч. 3 ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України, суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ. Також, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Виходячи з вищевикладеного, суддя вважає, що при розгляді конкретних справ суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Махіборода Н.О. не є суб'єктами владних повноважень, що виконує владні управлінські функції. Таким чином, даний спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, тому його неможливо розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Дана обставина, згідно з п.1 ч.1 ст.109 КАС України, є підставою для відмови у відкритті провадження - суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи, що позивачем оскаржується не організаційно-розпорядча діяльність судді, а його процесуальна діяльність при розгляді конкретної цивільної справи, дії або бездіяльність судді під час здійснення правосуддя можуть бути оскаржені лише в порядку, визначеному розділом VI Закону України «Про судоустрій і статус суддів. Отже, суддя дійшов висновку, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому у відкритті провадження необхідно відмовити.

На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

відмовити ОСОБА_2 у відкритті провадження в адміністративній справі за її позовом до судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя Махібороди Ніни Олександрівни про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії.

Розяснити ОСОБА_2, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у пятиденний строк з дня отримання ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш