Рішення № 5404955, 02.09.2009, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2006 року Іллічівський райсуд м. Маріуполя у складі судді Ткаченко Т.Б., при секретарі Волошиної Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2,

- про стягнення заборгованості за проживання у гуртожитку ,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2006 р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованність за проживання у гуртожитку та комунальні послуги за період з 01.03.2004 р. по 01.12.2005 р. у розмірі 3456 грн.25 коп. Зазначав, що відповідачка проживає разом з дитиною у належному йому на праві власності гуртожитку № 6 за адресою: вул..Покришкіна,11 , кімната 62 і займає три ліжко місць.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, в обгрунтування яких пояснила, що чоловіку ОСОБА_1 , як працівнику підприємства ВАТ „МЗВМ” було надано одне ліжко-місце в гуртожитку № 6 по вул. Покришкіна, 11 у м. Маріуполі, якє належить ВАТ «МЗВМ» на праві власності. В подальшому до нього вселилася відповідачка, в сей час вона проживає і прописана в гуртожитку разом з дочкою, і самовільно займають третє ліжко-міст у гуртожитку. Згідно наказу голови правління підприємства, плата за одне ліжко-місце в гуртожитку для осіб, що не перебувають у трудових відносинах з підприємством, складає 87,56 грн. в місяць , відповідачка не в повному обсязі вносить плату за проживання , в зв’язку з чим , за період з 01.03.2004р. по 01.12.2005р. , утворилася заборгованість за проживання в гуртожитку у розмірі 3456 грн.25 коп.

В ході розгляду справи позивач збільшив свої вимоги, просив стягнути заборгованість за проживання за період з 01.03.2004 р. по 01.10.2006 р. в сумі 5073 грн.05 коп. з ОСОБА_1 і з дочки останньої , ОСОБА_3, , яка досягла повнолітнього віку і повинна нести зобов’язання по оплаті за проживання в гуртожитку, а також просили стягнути з відповідачів понесені позивачем при поданні позовної заяви витрати у вигляді судового збору в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в сумі 30 грн.

Відповідачі та їх представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали і пояснили, що відповідачка ОСОБА_1 раніше працювала в ВО „Ждановважмаш”, на підставі розпорядження адміністрації вселилася в гуртожиток № 6 по вул. Покришкіна,11 в м.Маріуполі, де проживає разом з дочкою до цього часу та сплачує за проживання та комунальних послуг за ставкою квартирної плати виходячи з розміру однокімнатної квартири та встановлених по місту тарифів на комунальні послуги займаючи три ліжко-місця. Позивач не мав права встановлювати розцінки комунальних послуг в гуртожитку згідно норм житлового кодексу , просили в задоволенні вимог відмовити.

Суд, вислухавши представників позивача, відповідачів та їх представника, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 діючого Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 р. № 208 ( далі Положення) , гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у 1980 р. на підставі розпорядження адміністрації підприємства вселилася в гуртожиток № 6 по вул. Покришкіна 11 в м. Маріуполі , займала кімнату № 41, в якій була прописана , про що в судовому засіданні пояснила відповідачка, та підтверджується копією карточки прописки.

Згідно копії ордеру № 98 від 03.04.1992 р. колишньому чоловіку відповідачки була також надана жила площа в гуртожитку № 6 по вул. Покришкіна,11 в м.Маріуполі , і вони разом з дочкою вселилися в кімнату № 62 , в якій в сей час проживає відповідачка разом з дочкою займаючи три ліжко-місця, сплачуючи за користування жилою площею та за комунальні послуги за ставками квартирної плати, про що пояснила в судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1, представник відповідачів , та не заперечував представник позивача, а також підтверджується копією особистого рахунку № 95.

Вказаний гуртожиток №6 по вул.Покришкіна 11 в м.Маріуполі належить ВАТ „МЗВМ” на праві власності, що підтверджено копією свідоцтва про право власності.

Згідно з п. 4 вищеназваного Положення, у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян, при необхідності, з дозволу виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів можуть бути виділені приміщення для проживання сімей. Ці приміщення повинні бути розташовані в окремих під*їздах (секціях) жилого будинку.

Згідно з п.18 Положення мешканці гуртожитку зобов’язані своєчасно вносити плату за користування жилою площею і за комунальні послуги відповідно до п.38 Положення, за яким плата за користування жилою площею в приміщеннях, що знаходяться в спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках, провадиться за встановленими ставками. Витрати на комунальні послуги входять до ставки плати за користування жилою площею і окремо плата за них не стягується. Громадяни, що проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах) установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.

Згідно до наказу голови правління підприємства № 54 від 01.03.2004р., для осіб, що не перебувають у трудових відносинах з підприємствами, що входять до сфери корпоративного управління ВАТ «Азовмаш», плата за проживання стягується в розмірі 87,56 грн. за одне ліжко-місце в місяць з урахуванням ПДВ.

Розмір такої плати відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 р. № 1548 „Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевих рад щодо регулювання цін (тарифів) та розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації від 30.12.2003 р. № 813 „Щодо впорядкування тарифів на окремі види послуг” погоджено з виконкомом Маріупольської міської ради, який ухвалив відповідне рішення за № 224 від 19.05.2004 р.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 звільнилася з ВАТ „МЗВМ” і в цей ніхто з відповідачів не знаходиться з позивачем в трудових відносинах.

Таким чином, на відповідачів поширюється п. 1.2 наказу голови правління ВАТ «МЗВМ» № 54 від 01.03.2004 року, згідно з яким для громадян, які не знаходяться в трудових відношеннях з підприємством, розмір плати за одне ліжко-місце складає 87,56 грн. з урахуванням ПДВ в місяць з 19.05.2004 р..

Як встановлено судом, дозволу на виділення у користування відповідачки відокремленого приміщення (кімнати) виконком Іллічівської районної ради м. Маріуполя не давав, тому ствердження відповідачів про те, що вони на законних підставах займають відокремлену кімнату на три ліжко-місця і відповідно до п. 38 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів № 208 від 3.06.1986 року, повинні вносити плату за користування жилою площею та комунальні послуги по ставкам, встановленим для будинків державного та громадського житлового фонду, не є законними та обґрунтованими.

Суд також вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів плати за три койко-місць є необґрунтованими, оскільки сім’я відповідачів складається з двох чоловік і третє ліжко-місто в кімнаті вони займають не встановленому законом порядку, їм воно не надавалося, що не заперечували сторони в суді.

При таких обставинах суд вважає можливим стягнути з відповідачів вартість двох койко-місць, які фактично займає їх сім’я .

Позивач просить стягнути з відповідачів суму боргу, яка утворилась за період з 01.03.2004р. по 01.10.2006р. в розмірі 5073,05 грн.

Як вбачається з особового рахунку відповідачки № 95 , позивач нараховує відповідачам плату за проживання в гуртожитку та комунальні послуги щомісяця в розмірі 262 грн.68 коп. з урахуванням займання ними три ліжко-місця, лише , в зв’язку з ненаданням послуг по гарячому водопостачанню , в 2004 р. в вересні нарахували 238,13 грн., в грудні – 232,55 грн., в 2005 р. в липні – 248,63 грн.

При цьому суд вважає, що розмір плати за проживання відповідачів у гуртожитку в розмірі 87,56 грн. повинен бути застосовний з 19.05.2004 р., а саме з моменту погодження такого розміру плати з виконкомом Маріупольської міської Ради .

Згідно наданого позивачем розрахунку , до узгодження 19.05.2004 р. виконкомом Маріупольської міської ради розрахунку вартості проживання в гуртожитку, вартість за проживання в гуртожитку відповідачів з 01.03.2004 р. по 19.05.2004 р. становить 148 грн. 84 коп.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 10.03.2006 р. досягла повнолітнього віку, в зв’язку з чим відповідно до ст.64 ЖК України, після досягнення повнолітнього віку несе солідарну майнову відповідальність з відповідачкою ОСОБА_1 за користування гуртожитком, а з 01.03.2004 р. по 10.03.2006 р. зобов’язання несе тільки відповідачка ОСОБА_4

З урахування вищенаведеного за проживання в гуртожитку виходячи з двох койко-місць з 01.03.2004 р. по 31.12.2004 р. повинно бути нараховано 1405,90 грн., в 2005 р. – 2092,07 грн., з 01.01.2006 р. по 30.09.2006 р. – 1576,08 грн.

Згідно особистого рахунку № 95 та квитанцій по сплаті за користування гуртожитком, за проживання в гуртожитку відповідачкою ОСОБА_1 в 2004 р. сплачено 880 грн. , в 2005 р. -1310 грн., в 2006 р.- з 01січня по 10 березня сплачено – 243, 30 грн. – (110 + 100 + 33,30 ( 3,33 грн. в день х 10 днів = 33,30) = 243,30 грн.)

З 11.03.2006 р. по 30.09.2006 р. відповідачами за проживання в гуртожитку сплачено 666,70 грн. ( 100- 33,30 = 66,70 грн. ( в березні) + 100 грн. х 6 = 666,70 грн. ) .

В зв’язку з чим заборгованість з оплати за проживання в гуртожитку за 2004 р. становить 525,90 грн. ( 1405,90 – 880 = 525,90 грн), за 2005 р. – 782,07 грн. ( 2092,07 – 1310 = 782,07 грн.), з 01.01.2006 г. по 10.03.2006 р. – 163,43 грн. ( 175,12 х 2 + 56,49 – 243,30 грн. = 163,43 грн.) , яка підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_5, а саме 1471,41 грн. ( 525,90 + 782,07 + 163,43 = 1471,41 грн.), заборгованість з 11.03.2006 р. по 30.09.2006 р. становить 502,65 грн. ( 118,63 + 175,12 х 6 – 666,70 = 502,65 грн.), яка підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку.

Приймаючи до уваги, що рішення ухвалено на користь позивача, але вимоги позивача задоволені частково , з відповідачів , згідно ст.88 ЦПК України , підлягає стягненню понесені позивачем при поданні позовної заяви витрати у вигляді судового збору та збору на інформаційно-технічне забезпечення, пропорційно задоволеним вимогам, а саме з ОСОБА_1 в розмірі 38,29 грн. , з ОСОБА_2 – 13,08 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 79,88,212- 215 ЦПК України, ст.ст. 64, 67,68 ЖК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованності за проживання у гуртожитку задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» (р/рахунок 26002301526771 у філії Іллічівського ГВ Промінвестбанку України у м. Маріуполі, МФО 334442, ОКПО 20355550) суму заборгованості в розмірі 1471 грн.41 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ВАТ „Маріупольський завод важкого машинобудування суму заборгованості 502 грн.65 коп.

Стягнути на користь ВАТ „Маріупольський завод важкого машинобудування” судові витрати з ОСОБА_1 в сумі 38 грн.29 коп., з ОСОБА_2 – в сумі 13 грн.08 коп.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя . Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана потягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга повинна бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.

Суддя: