Рішення № 5404807, 22.05.2009, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

с права № 2-691/09р.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2009 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Скрипник К.О.

при секретарі Олексієнко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Основа» до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль», Закрите акціонерне товариство «АТП-11263» про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 05 березня 2008 року звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що 30 грудня 2006 року у м. Дніпропетровську сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача транспортного засобу «ВАЗ», д/н НОМЕР_1, належного ОСОБА_2 та транспортного засобу «Деу», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1. Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська відповідач визнаний винним у скоєнні вказаного правопорушення. Розмір завданих ОСОБА_2 збитків у результаті пошкодження у ДТП її автомобілю склав 23170,39 грн. Згідно умов договору страхування страхова виплата у розмірі 22921,44 грн. була сплачена страхувальнику. Позивач просив у порядку регресу стягнути з відповідача суму у розмірі 22921,44 грн. та судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилався на обставини, викладені у позові.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, через засоби масової інформації – газети «Вісті Придніпров’я» та «Голос України», причини неявки суду не повідомив, письмових заяв від нього не надходило.

Третя особа ВАТ «Райффайзен банк Аваль» у судове засідання не з’явилась, письмово просила справу розглядати у її відсутність.

Треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ЗАТ «АТП-11263» у судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, письмових заяв від них не надходило.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню по наступних підставах.

Встановлено, що 30 грудня 2006 року о 00-30 год., ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_3 на перехресті вул. Косіора і вул. Богдана Хмельницького в м. Дніпропетровську, при початку зміни руху та виконуючи маневр повороту ліворуч, не впевнився, що це буде безпечним, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_3

В силу ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Так, постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2007 року ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.8).

Встановлено, що автомобіль НОМЕР_4 належить ОСОБА_2 та був застрахований у Закритому акціонерному товаристві «Страхова компанія «Основа» за договором добровільного страхування наземного транспорту № 02/00030/Д від 25 грудня 2006 року (а.с.23-27).

Згідно висновку спеціаліста автотоварознавця № 29/01/07-1 від 29 січня 2007 року, вартість відновлювального ремонту автомобілю НОМЕР_4 в результаті його пошкодження у ДТП складає 23170,39 грн. (а.с.9-22).

Страховою компанією був складений розрахунок суми виплат страхового відшкодування за пошкодження в ДТП від 30 грудня 2006 року автомобілю НОМЕР_4 в сумі 23170,39 грн. (а.с.29), яка за відрахуванням безумовної франшизи у розмірі 283 була виплачена ОСОБА_2 у розмірі 22 921,44 грн., про що свідчить платіжне доручення № 190 від 05 червня 2007 року (а.с.30,31). Тобто страхова компанія свої зобов’язання за договором страхування транспортного засобу виконала належним чином.

В силу ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що автомобіль НОМЕР_5 належить ЗАТ «АТП-11263». Вказаний автомобіль згідно договору оренди від 01 грудня 2006 року був переданий у оренду ОСОБА_4 та згідно договору суборенди від 26 грудня 2006 року був наданий у оренду ОСОБА_1 на строк до 01 грудня 2007 року (а.с.51-52,53,55).

Також встановлено, що ОСОБА_1 у ЗАТ «АТП-11263» не працює і ніколи не працював.

Таким чином, суд приходить до висновку, що особою, яка на відповідній правовій підставі володіла автомобілем НОМЕР_5 під час ДТП є відповідач.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 22 921,44 грн.

В силу ст. 88 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 229,22 грн., витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. та витрат по розміщенню оголошень у газеті у розмірі 579 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 993, 1187, ч.1 ст.1191 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Основа» до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль», Закрите акціонерне товариство «АТП-11263» про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Основа» (п/р 26507450180000 у Центральному відділенні ЗАТ «Донгорбанк» у м. Києві, МФО 334970, ЄДРПОУ 33498417) матеріальні збитки у розмірі 22 921 гривня 44 копійки (двадцять дві тисячі дев’ятсот двадцять одна гривня 44 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Основа» (п/р 26507450180000 у Центральному відділенні ЗАТ «Донгорбанк» у м. Києві, МФО 334970, ЄДРПОУ 33498417) судові витрати у розмірі 838 гривень 22 копійки (вісімсот тридцять вісім гривень 22 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя К.О. Скрипник