Ухвала суду № 54047777, 01.12.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №486/217/15-ц 01.12.2015 01.12.2015 01.12.2015

Провадження №22-ц/784/2899/15

Справа №486/217/15-ц Головуючий першої інстанції: Волкова О.І.

Провадження № 22-ц/784/2899/15 Суддя-доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1

Категорія: 27

У Х В А Л А

Іменем України

01 грудня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М..,

суддів: Крамаренко Т.В.,

ОСОБА_2,

із секретарем судового засідання: Гордійчук С.С.

за участі: представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства

комерційного банку «ПРИВАТБАНК»

на ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26 жовтня 2015 року за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет застави,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2015 р. публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося з позовом до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет застави.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що відповідно до укладеного 30 березня 2007 р. договору № NKUCAK00090039 (далі Договір) ОСОБА_5 отримала кредит у розмірі 38379, 08 доларів США на наступні цілі: 26 668 доларів США на купівлю автомобіля; 11711, 08 доларів США на оплату разових страхових платежів, комісії та внесення в Державний реєстр зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення не пізніше 29 березня 2014 р.

Для забезпечення виконання зобовязань за договором між позивачем та відповідачем було укладено договір застави від 30 березня 2007 р. рухомого майна, а саме автомобіля Hyundai, модель: Tucson 2.0, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий універсал В, № кузова/шасі: Y6LJN81BP7L003116, реєстраційний номер: ВЕ:2106АН, що належить відповідачу на праві власності.

Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що відповідач виконує свої зобовязання за Договором щодо повернення кредитних коштів неналежним чином, внаслідок чого заборгованість за договором станом на 31 грудня 2014 р. складає 12072, 67 доларів США, з яких 10429, 78 доларів США - заборгованість за кредитом; 740,20 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 236, 94 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також 665, 75 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, позивач просив про вилучення у відповідача ОСОБА_5 предмета застави, комплекту ключів, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та звернення стягнення на предмет застави, шляхом його продажу.

У травні 2015 р. ОСОБА_5 звернувся із зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах», приватний нотаріус Южноукраїнського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання частково недійсним кредитного договору, визнання недійсними додаткової угоди від 24 вересня 2012 р., додаткової угоди № 2 від 16 червня 2014 р., договору застави транспортного засобу від 30 березня 2007 р.

Ухвалами Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26 жовтня 2015 р. первісний та зустрічний позови залишені без розгляду.

В апеляційній скарзі позивач вказує на незаконність та необґрунтованість ухвали про залишення без розгляду первісної позовної заяви, просить її скасувати та передати справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, справа призначалась до розгляду неодноразово, про що учасники процесу повідомлялися належним чином.

Представник позивача в судові засідання не з'являвся, двічі 10 березня 2015 р. (а.с. 46) та 25 травня 2015 р. (а.с. 88) представником позивача до суду надсилались заяви про розгляд справи у його відсутність.

Залишаючи без розгляду позовну заяву ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», суд вважав, що для цього є передбачені ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України підстави, оскільки представник позивача повторно не з'явився до суду без поважних причин та позивачем не виконано ухвалу суду про витребування доказів від 16 липня 2015 р.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд своєю ухвалою залишає заяву без розгляду.

Враховуючи, що представником позивача, було двічі подано заяви про розгляд справи у його відсутність, суд помилково зробив висновок про можливість залишення позовної заяви без розгляду через неявку представника позивача в судове засідання.

Також не відповідає вимогам закону і посилання в оскаржуваній ухвалі на невиконання позивачем ухвали суду про витребування доказів, тому що норми статті 207 ЦПК України, які визначають виключний перелік підстав для залишення позовної заяви без розгляду, не містить такої підстави.

З урахуванням викладеного та положень п. 4 ст. 311 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду для розгляду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 315 ЦПК України,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» задовольнити.

Ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26 жовтня 2015 року скасувати, справу повернути до суду для розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: